Чому в СРСР на стіни вішали килими: не лише для декору

Читать на русском
Автор
724
Колаж "Телеграфу" Новина оновлена 25 листопада 2024, 19:15

Свого часу радянські люди не могли уявити квартиру без килима на стіні

Мода вішати на стіну килими до Радянського Союзу прийшла зі Сходу. Однак, якщо, наприклад, у Туреччині килим традиційно був декоративним елементом інтер’єру, в СРСР він багато в чому виконував практичну роль.

Килими на стінах хоч і рідко, але все ще зустрічаються у деяких будинках та квартирах. "Телеграф" розкладає по поличках, чому до радянського побуту міцно увійшла ця традиція.

Престиж

Килим з яскравими візерунками мав "багатий" вигляд і наголошував на високому статусі господаря. Тому люди в СРСР були готові стояти у величезних чергах та платити високу ціну, щоб придбати цю ознаку достатку. Нерідко килими купували в кредит і використовували для їхньої купівлі потрібні знайомства. Тому килими завжди вішали на самому видному місці, дарували на весілля та передавали у спадщину.

Затишок та тепло

Радянські квартири з їхніми простими та нудними стінами ставали затишніше завдяки м’яким та ворсистим килимам із хитромудрими візерунками. Особливо часто їх вішали в спальнях — біля ліжка. Це робилося для захисту від протягів та збереження тепла.

Звукоізоляція

Відомо, що радянські квартири не могли похвалитися гарною звукоізоляцією, оскільки стіни їх були дуже тонкими. Килим допомагав відгородитися від сусідів, щоб за стіною не було чути розмови.

Економія шпалер

Шпалери за радянських часів були дефіцитним і досить дорогим товаром, який можна було дістати лише "по блату". Тому на стінах, які були закриті меблями чи килимами, було не заведено клеїти шпалери. У деяких випадках для нового килима спеціально вибирали місце із гіршим станом шпалер, щоб відкласти ремонт ще на кілька років.

Хоча сьогодні більшість функціоналу вже відпала: завдяки склопакетам та утепленим стінам у квартирах не гуляє протяг, а сусідських розмов не чути через якісніші стіни; деякі люди похилого віку досі вважають кімнату без килима на стіні вкрай незатишною.

Раніше ми розповіли, що в СРСР жуйка була для багатьох бажаними та недоступними ласощами. Тоді жуйці почали вигадувати альтернативу.