Пережила поранення, втрату чоловіка та російський полон: де зараз легенда "Азовсталі" Валерія "Нава" Суботіна

Українська військова Валерія Суботіна, відома як "Сталева Нава", була однією з тих, хто мужньо обороняв Маріуполь від російських загарбників і пережив бомбардування "Азовсталі", який став символом української незламності. На початку війни вона пережила поранення, втратила чоловіка і майже на рік потрапила до полону окупантів.

"Телеграф" вирішив з’ясувати, де зараз Валерія "Нава" Суботіна і чим займається. Жінка пройшла через пекло, влаштоване росіянами, але не здалася.

Що відомо про Валерію "Наву" Суботіну

Українська військова Валерія Карпіленко (дівоче прізвище) народилася та виросла у Маріуполі. Її вихованням займалися батько та бабуся, оскільки Валерія зовсім рано втратила маму. Дівчина здобула освіту в Маріупольському державному університеті, потім там же викладала журналістику та PR, працювала на місцевому телеканалі "ТВ-7".

У 2015 році Валерія приєдналася до полку "Азов" і працювала там речником, а через кілька років звільнилася за станом здоров’я. Вона була щаслива у стосунках з прикордонником Андрієм Суботіним, з яким вони разом жили та планували зіграти весілля. Але повномасштабна війна перекреслила ці плани.

Коли Росія 24 лютого 2022 року почала вторгнення, Андрій одразу вирушив на місце служби, а Валерія повернулася до "Азову" і відмовилася залишати Маріуполь. Вона їздила містом і фіксувала все, що відбувалося навколо, вона бачила, як окупанти руйнують її рідне місто. Евакуація з Маріуполя постійно зривалася, тому військові та цивільні ховалися від регулярних бомбардувань у підземних лабіринтах "Азовсталі".

В інтерв’ю ВВС Україна "Нава" розповіла, що всього на заводі було 36 підземних укриттів, у деяких із них товщина землі між поверхнею та стелею тунелів становила 8 м. Проте навіть таку товщину пробивали російські бомби. У квітні під час обстрілу заводу один із таких бункерів було знищено, загинуло багато людей, але Валерії вдалося вижити. Її знайшли серед трупів із черепно-мозковою травмою та у важких умовах, де не вистачало їжі та медикаментів, Валерії вдалося відновитися.

На "Азовсталі" знаходився і її коханий Андрій, але вони перебували в різних частинах заводу. Він також отримав поранення, але продовжував нести службу. А одного дня він приніс Валерії обручки, зроблені з фольги й запропонував одружитися з "Азовсталі". Закохані підписали документи, відправили відскановані копії батькам Андрія до Києва, вони поїхали до РАГСу та офіційно їх розписали. Весілля було 5 травня, а за два дні Андрія загинув, його тіло залишилося на території заводу.

За тиждень захисники "Азова" отримали наказ від президента про евакуацію. Бійці вийшли з території комбінату та були схоплені в полон. Валерія "Нава" Суботіна розповіла, що у полоні росіяни намагалися морально її зламати, але в них нічого не вийшло, оскільки після втрати коханого та друзів у неї зникло почуття страху.

У російському полоні вона провела 327 днів і повернулася до України в результаті обміну, який відбувся у квітні 2023 року. Вона приїхала до Києва, де на неї чекали батьки чоловіка.

Де зараз Валерія Суботіна і чим займається

Валерія продовжує боротися за звільнення захисників "Азовсталі", які залишаються у російських в’язницях. Дівчина неодноразово виступала в Женеві на засіданнях Ради ООН з прав людини, розповідала про жахіття, яке їй довелося пережити в полоні. Також Валерія є організатором акцій за визволення "азовців".

Військова випустила книги під назвою "Полон" і "Азовсталь. Сталева прес-сслужба", а в жовтні стала ведучою YouTube-проєкту "Велика земля". Також "Нава" очолила YOUkraine hub, який надає підтримку військовослужбовцям.

У листопаді Валерія Суботіна повідомила на своїй сторінці в Instagram, що після пережитого полону та реабілітації знову повернулася на службу до "Азову". Дівчина обійняла посаду прес-офіцера бригадної артилерійської групи, наголосивши, що "Азов" завжди був і є її родиною.

"Телеграф" писав раніше, що командир "Азова" Денис "Редіс" Прокопенко у жовтні говорив, що у російському полоні залишається близько 900 бійців цієї бригади. Більшість із них потрапили в полон після завершення оборони Маріуполя.