Чому територіальні поступки не допоможуть Україні знайти мир: історик навів яскравий приклад

Переговори України задля досягнення миру з РФ з територіальними поступками не дадуть бажаного миру, навпаки, вони можуть дорого коштувати. І це яскраво підтверджує приклад історії Чехословаччини, але не слід забувати і про Фінляндію.

Про це розповів "Телеграфу" історик Сергій Махуна у матеріалі "Як територіальні поступки агресору призвели до остаточної втрати незалежності: історія Чехословацької кризи 1938—1939 років".

За його словами, Україна ще наприкінці лютого 2022 року повинна була пройти шлях Чехословаччини 1938—1939 років. Проте цього не сталося. Адже саме після впливу Союзу фактично Чехословаччина і перестала існувати, що, звісно, не проговорювалось у документах і пактах. Але Йосип Сталін реалізував свій план.

"Сталін насправді й не збирався виконувати свої зобов’язання за пунктами радянсько-чехословацького договору 1935 року. Йому було важливо роздмухати полум’я військового конфлікту в Європі між демократичними країнами та блоком тоталітарних держав. Надалі знекровити їх, а потім уже втрутитися і диктувати умови з позиції сили. І вся майбутня політика Радянського Союзу до 22 червня 1941 року підтверджує цю тезу. Після підписання Пакту Ріббентропа-Молотова з розчленування двома хижаками – нацистами та комуністами – Другої Речі Посполитої відбулася невдала спроба захопити всю Фінляндію під час Зимової війни, безпроблемна окупація трьох країн Балтії, а також частини Румунії (Бессарабії та Південної Буковини)", — каже історик.

На думку Махуна, зараз теж саме хоче зробити і Росія, саме тому територіальні поступки для України не спрацюють. І це добре демонструє приклад Чехословаччини, яка на момент підписання договору з СРСР, мала потужну військову машину.

Зокрема, піхотні підрозділи були моторизовані; армія володіла надсучасною зброєю. Збройні сили Чехословаччини налічували до двох мільйонів осіб. Загалом у строю було 45 дивізій (з них – 38 повністю укомплектованих), 469 танків, 5700 гармат та мінометів, 1582 літаків. 37 із 45 дивізій дислокувалися неподалік від кордонів з Німеччиною. Ба більше на світовому ринку продажу зброї Чехословаччина була головним (!) гравцем із питомою вагою постачання майже 40%.

"Але після фактичної капітуляції Чехословацька держава була приречена. Було втрачено майже 30% території, 33% населення, понад 40% важкої промисловості, були перерізані практично всі найважливіші залізничні магістралі; на анексованих територіях вироблялося 66% кам'яного вугілля, 70% заліза і сталі, розміщувалися найбільші електростанції", — каже історик.

І саме після капітуляції запустився незворотний процес розпаду Чехословаччини та поділу її територій іншими країнами.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому рубль ніколи не ходив в Україні. Історик звернув увагу на неочевидну деталь.