Унікальний музей "страстей Христових": старий цвинтар у селі Дзигівка приховує чимало цікавого (фото)

Читать на русском
Автор
Хрести на цвинтарі
Хрести на цвинтарі. Фото Колаж "Телеграфу"

Тут, серед старовинних кам'яних хрестів, можна побачити символи, що розповідають про зраду Юди, страждання Христа та його взаємини з учнями

Цвинтар у селі Дзигівка на Вінниччині – це не просто місце спочинку для покійних, а справжній музей просто неба, що зберігає унікальні зображення предметів "страстей Христових". Ця українська традиція, яка вражає своєю глибиною та символізмом, демонструє майстерність місцевих хресторізів і відображає релігійні мотиви, які тісно переплітаються з культурною спадщиною регіону.

У Дзигівці можна знайти численні скульптури, які розповідають про важливі моменти з життя Ісуса Христа, і це місце заслуговує на увагу та охорону."Телеграф" розповідає про нього докладніше.

Унікальність Дзигівки

На цвинтарі в Дзигівці можна побачити:

  • Тридцять срібняків Іуди – символ зради.
  • Драбину, якою піднімали Ісуса на хрест.
  • Губку, якою Йому змащували губи оцтом.
  • Спис, яким Ісуса закололи.
  • Півня, який співав Петру.
  • Діву Марію та плащаницю.

Ці елементи не лише відображають релігійні мотиви, але й служать свідченням майстерності місцевих хресторізів. Адже вони творили ці шедеври протягом понад 120 років.

Мрія про музей

Громадські активісти мають на меті перетворити цвинтар у Дзигівці на справжній музей сакральної скульптури просто неба. Це дозволить не лише зберегти цю культурну спадщину, але й залучити туристів, які зможуть ознайомитися з історією та мистецтвом регіону.

Важливість охорони

Попри унікальність цього місця, воно не має належного захисту з боку держави. Чиновники від культури не проявляють достатньої уваги до цього надбання, що викликає занепокоєння серед місцевих жителів та дослідників.

Збереження цвинтаря в Дзигівці як музею сакральної скульптури могло б стати важливим кроком у напрямку популяризації української культурної спадщини. Та щонайменше привернути увагу до мистецтва хресторізів.

Раніше "Телеграф" розповідав, як в Україні розважалися кулачними боями аж до початку ХХ століття. Билися студенти та знать, козаки та попи.