Риби у XVII-XVIII століттях українці їли значно більше, ніж м’яса: що готували прості люди та козацька старшина

Риба завжди була невіддільною частиною української кухні, особливо в контексті релігійних традицій. У XVII-XVIII століттях, коли більшість року припадала на пісні дні, рибні страви ставали рятівними для населення.

Історичні документи свідчать про різноманіття як видів риби, так і способів її приготування. Від простої тарані для робітників до вишуканої осетрини на святкових столах, вибір справді вражав.

Риба в домодерній Україні

У XVII-XVIII століттях, коли православне населення Наддніпрянщини суворо дотримувалося постів, риба ставала одним з основних складників харчування. Як зазначає історик Вадим Назаренко, у пісні дні рибні страви були звичним явищем на столах українців.

"Четвертая ж часть на всяком року дней скоромних, а три части также знайдуют нескоромних, прето риб християнам треба больше завше неже м’яса…"

Згадки про рибу знаходимо і в описі українського весілля 1777 року. Там серед витрат зазначено кошти на рибу для гостей, і в описі великоднього кошика 1786 року, куди, окрім традиційних страв, входила також смажена риба.

Різноманіття рибних страв

Українці споживали різноманітні види риби: від звичайної щуки до імпортних оселедців та осетрини. У "Енеїді" Івана Котляревського згадано осетрину, бабу-шарпанину, рибну юшку, тараню та оселедці. Микола Маркевич писав про борщ з рибою, в’юни з хріном, товченики зі щуки чи карася, а також про різні способи приготування тарані.

Ціна на рибу залежала від її виду. Яків Маркович у 1755 році заплатив 55 копійок за 1000 тарані, яку придбав для робітників. Для себе ж він купував дорогі види риби: осетрів, білугу, голландських оселедців та ікру. У щоденнику священицької родини Кирнецьких із села Ховзівка біля Путивля, в 1788 році є запис про покупку в Глухові на Трійцю 10 лящів за 40 копійок і 20 штук тарані за 7 копійок.

Ловити чи купувати?

Рибу ловили в річках та ставах, а також купували на ярмарках. Опанас Шафонський у кінці XVIII століття писав, що в Дніпрі "ловиться достатньо осетрів, сомів, білуг, стрелядей, коропів, сазанів, севрюг та іншої різної дрібної риби". Запорозькі козаки вели рибну торгівлю, а чумаки розвозили рибу по містах і селах Гетьманщини.

Риба як символ поваги

Стравами з риби не соромилися пригощати гостей. Архідиякон Павло Алепський згадував, що у Богдана Хмельницького його частували саме рибою. Елітні види риби часто використовували як подарунок чи хабар.

Як бачимо, риба відігравала важливу роль у раціоні українців у XVII-XVIII століттях. Вона була не тільки джерелом їжі під час постів, а й символом гостинності та поваги. Хоча зараз ми маємо доступ до більшої кількості продуктів, варто пам'ятати про багаті рибні традиції нашої кухні.

Раніше "Телеграф" уже розповідав, наші предки полюбляли юшку з червонокнижною рибою. Ви здивуєтеся, чим смакували герої Квітки-Основ’яненка.