Одна з європейських країн представила план урегулювання війни в Україні: з чого він складається

Демілітаризована зона між військами, міжнародна місія для моніторингу угоди та механізми політичного врегулювання — такий комплекс заходів містить у собі документ, опублікований Женевським центром політики безпеки. Це — план досягнення стійкого припинення вогню в Україні.

Як зазначено у документі, ключовим елементом є створення буферної зони завширшки 10-15 кілометрів уздовж лінії розмежування. У цій зоні мають бути відсутні військові сили та важке озброєння, а патрулюватимуть її міжнародні спостерігачі. Для контролю над виконанням перемир’я передбачається створення спеціальної Об’єднаної військової координаційної комісії, до складу якої увійдуть представники української та російської сторін, а також міжнародні посередники.

Комісія відповідатиме за виконання умов угоди, регулювання обміну полоненими, проведення гуманітарного розмінування та створення безпечних коридорів для цивільних.

Окремо у плані наголошується на необхідності міжнародної миротворчої місії, яка виконуватиме функції спостереження та верифікації. Передбачається розгортання контингенту чисельністю близько 15 000 осіб, з яких 10 000 становитимуть військові під мандатом ООН, ще 5000 – поліцейські та цивільні спостерігачі. До їхніх завдань входитиме контроль за дотриманням перемир’я, перевірка відведення озброєння, моніторинг гуманітарних коридорів та безпеки у буферній зоні.

Гуманітарна складова: розмінування, допомога цивільним та відновлення інфраструктури

Окрему увагу автори плану приділили гуманітарним питанням, без яких стійке припинення вогню та відновлення нормального життя в постраждалих регіонах неможливе. Зокрема, у документі наголошується на нагальній потребі проведення масштабного розмінування територій. Україна вже є однією з найбільш замінованих країн світу, а з огляду на масштаби бойових дій, значні площі залишаються небезпечними для населення. Запропоновано створити окрему програму розмінування за участі спеціалізованих міжнародних організацій, яка передбачатиме:

• Первинне оцінювання ризиків та картографування небезпечних зон, що дозволить визначити найбільш забруднені мінами території та скласти пріоритетний план розмінування.
• Створення спеціалізованих мобільних груп саперів з доступом до сучасного обладнання та дронів для виявлення вибухонебезпечних предметів.
• Розширення навчальних програм для цивільного населення, особливо у сільській місцевості, з метою інформування про правила безпеки та дій у разі виявлення мін або нерозірваних боєприпасів.
• Формування спільних гуманітарних ініціатив із залученням ООН, ЄС та інших міжнародних партнерів, які надаватимуть необхідне технічне та фінансове забезпечення для реалізації проєктів із розмінування.

Не менш важливим аспектом є забезпечення гуманітарної допомоги для населення у постраждалих регіонах. Через руйнування житлових кварталів, комунальної інфраструктури та транспортних шляхів сотні тисяч людей потребують екстреної допомоги. План передбачає створення гуманітарних коридорів, через які здійснюватиметься постачання продуктів, медикаментів та предметів першої потреби. Окрім того, заплановане відкриття гуманітарних центрів у буферній зоні, де місцеві жителі зможуть отримати медичну допомогу, консультації та тимчасовий притулок.

Особливу увагу у звіті приділено питанню відновлення інфраструктури. Унаслідок бойових дій багато населених пунктів втратили доступ до електропостачання, водопостачання та тепла. Автори документа наголошують, що критично важливо залучити міжнародних партнерів до фінансування робіт із відновлення енергетичних, транспортних і житлових об’єктів. Пропонується створити спеціальні фонди, які зможуть акумулювати фінансову допомогу від урядів та міжнародних організацій для реалізації програм реконструкції.

Ще один ключовий аспект – створення умов для повернення внутрішньо переміщених осіб та біженців. Через війну мільйони українців були змушені покинути свої домівки, і багато з них можуть не мати можливості повернутися через відсутність житла або безпекові ризики. План передбачає:

• Будівництво тимчасового житла для людей, які втратили свої домівки.
• Запровадження програм економічної підтримки, що сприятимуть інтеграції ВПО в економічне життя регіонів.
• Створення юридичних механізмів для відновлення прав власності та компенсацій постраждалим від війни.
• Психологічну підтримку для осіб, які пережили окупацію чи воєнні дії, з акцентом на реабілітацію дітей та постраждалих жінок.

GCSP наголошує, що успіх реалізації цього плану залежить від готовності сторін до діалогу та міжнародної підтримки. Документ містить пропозиції щодо забезпечення довготривалих гарантій безпеки, а також закликає міжнародну спільноту до розширення допомоги Україні в гуманітарній та економічній сферах. Автори вважають, що стійке припинення вогню може стати першим кроком до всеосяжної політичної угоди, яка допоможе стабілізувати ситуацію в регіоні та знизити ризики подальшої ескалації.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, що у вівторок, 11 березня, заплановано зустріч американської та української делегацій у місті Джидда, що в Саудівській Аравії. Чого прагнуть досягти Київ та Вашингтон, розповіла міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова.