Через смс — до президента: забудовник просить мешканців підтримати петицію за закон про добросовісного набувача

Законопроєкт №12089, який уже передано на підпис Президенту України, вчергове спричинив резонанс у суспільстві. Його положення можуть легалізувати забудови на спірних землях, включно з об’єктами культурної спадщини, археологічними комплексами та водними ресурсами.

Як повідомив активіст Дмитро Перов, один із забудовників, компанія "КАН-девелопмент" Ігоря Ніконова, нібито закликає мешканців власних ЖК підтримати цей закон через смс-розсилку. У повідомленнях згадується офіцер Сил оборони Андрій Семидідько, який нібито ініціював петицію з проханням до президента Володимира Зеленського підписати закон.

При цьому адресатам не пояснюють, які саме наслідки матиме ухвалення документа, особливо щодо так званих "добросовісних набувачів". Людей закликають підтримати нібито "захист права власності", не вказуючи, що на практиці це означає узаконення забудов на археологічних пам’ятках, територіях водних об’єктів, природно-заповідного фонду.

"Один із вірогідних лобістів прийняття злочинного законопроєкту #12089 — Ігор Ніконов, винайшов інструмент вартий премії Дарвіна. Мешканцям житлових комплексів, які збудувала його компанія КАН-девелопмент розсилають смс-ки ось такого змісту з наполегливим проханням підписати петицію за прийняття законопроєкту. Проблема в тому, що в цих смс-ках не говорять про основні положення законопроекту. Зокрема, індульгенції на отримані землю та майно за сплином 10 років. Тобто, всі водні обʼєкти, археологічні комплекси, обʼєкти пзф, які були "якимось чином" приватизовані до 2015 року — тепер законні! Як і законне будівництво на них ", — дописав активіст.

У тексті петиції йдеться, що ухвалення цього закону нібито гарантує право українців на власність і створює умови для залучення інвестицій. Аргументація ґрунтується на потребі врегулювати ситуації, коли особа, яка придбала майно, не знала і не могла знати про його незаконне відчуження. Закон надає державі 10-річний строк для оскарження таких дій, після чого набувач отримує правовий захист.

Крім того, автори петиції наголошують, що закон не поширюється на об’єкти критичної інфраструктури, землі стратегічного значення, об’єкти культурної спадщини та природно-заповідного фонду. У разі визнання відчуження майна незаконним, його вартість зобов’язаний компенсувати орган або посадова особа, яка ухвалила відповідне рішення.

Офіційно автори законопроєкту наполягають, що новації відповідають практиці ЄСПЛ і спрямовані на захист добросовісних інвесторів. Проте критики стверджують, що під приводом "захисту прав" можуть бути узаконені забудови на спірних територіях, включаючи Екопарк Осокорки, Поштову площу, Пирогів, Китаїв та інші історичні місця Києва.

Закон було ухвалено парламентом у другому читанні 12 березня 2025 року, а 17 березня його передано на підпис Президенту. Петиція, ініційована Андрієм Семидідьком, оприлюднена 24 березня.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, чому навколо запропонованих змін ламаються списи і які загрози несе закон. Основна причина – побоювання громадськості, що законодавчі зміни дозволять легалізувати оборудки з комунальної та державною землею.