Путін урізає "допомогу" окупованій Україні. Грошей не вистачає навіть на росіян

Росія, виснажена війною та санкціями, не в змозі утримувати навіть власні міста

Москва малює картинку процвітання "нових територій", але за фасадом пропаганди — провали в бюджетах, злидні регіонів-шефів та обвали старих будинків в Архангельську. Росія, не в змозі утримувати власні міста, продовжує "відновлювати" зруйновані нею ж українські. Докладніше — у матеріалі "Телеграфу".

Невдоволення всередині Росії зростає

"Рівень життя населення (на окупованій частині. – Ред.) Запорізької області виріс і продовжує зростати", — стверджує так званий голова Законодавчих зборів Запорізької області Віктор Ємельяненко.

"Завдяки Росії перед людьми нашої області відкрилися зовсім інші можливості, яких при Україні не було", — з гордістю заявив чиновник, який з 2011-го по 2014 рік працював першим заступником голови Запорізької ОДА.

Йому вторить в. о. міністра будівництва та ЖКГ так званої ДНР Володимир Дубовка: "Ключову роль у процесі відновлення та розвитку регіону відіграє допомога регіонів-шефів… Окрім моральної підтримки, вона (шефська допомога. – Ред.) сприяє створенню стійкої інфраструктури, покращенню соціальних умов та підвищенню якості життя", — пояснив колаборант.

Систематичні звіти про те, як російські шефи "підвищили добробут на нових територіях", адресовані виключно внутрішньоросійській аудиторії. Ініційована Путіним у травні 2022 року система шефства російських регіонів над районами та містами окупованих територій України покликана переконати росіян "затягнути пояси", трохи потерпіти, поки велика Росія під керівництвом мудрого вождя витягує "звільнені від нацистів Донбас і Новоросію" з розрухи та злиднів.

Насправді, як свідчить опитування Лабораторії публічної соціології (PS Lab), навіть серед росіян, які виправдовують агресію Путіна, зростає невдоволення соціальними і особливо економічними наслідками війни. "Ось я завжди обурююся, що стільки грошей з цією війною вгрохали! От невже не можна було всі ці гроші саме Росії туди, щоб дороги були добрі?" — наводять соціологи думку пенсіонерки з Улан-Уде.

Ще гостріше жителі російської глибинки сприймають необхідність "затягнути паски" заради допомоги захопленим регіонам України. Наприклад, з погляду Олени та Марини з маленького уральського містечка, з якими поговорили соціологи, люди з українським паспортом насолоджуються більшими фінансовими перевагами: "Іпотеки-х*єтеки, у них все є тепер. Їм — нате, будь ласка. А нам — звернися, і маєш дулю".

Маршрут Сибір — Донбас. Кадровий дефіцит у російських регіонах

Першим про шефство над одним із районів на околицях Маріуполя заявив губернатор Курської області Роман Старовойт, коли на Азовсталі ще точилися бої.

Слідом за Курськом регіони Росії один за одним почали оголошувати про шефство над тим чи іншим населеним пунктом у Донбасі, Запорізькій та Херсонській областях. Усього понад 50 суб’єктів РФ взяли під опіку місто чи район на окупованій території України.

Система шефства, за задумом Кремля, покликана виконувати, окрім вже згаданої пропагандистської функції, низку інших важливих завдань. Наприклад – кадрову. Йдеться про покриття величезного дефіциту кадрів, насамперед у лікарнях та школах, а також про масштабне заміщення місцевого персоналу в адміністраціях, правоохоронних органах, судах та установах культури фахівцями з російської глибинки. Згідно з заявою гауляйтера Балицького, у 2023 році у лікарнях ТОТ Запорізької області не вистачало 1,7 тисячі медичних працівників, а у школах 1,2 тисячі вчителів. А на ТОТ Донецької області попит на персонал у 27 (!) разів перевищує пропозицію.

У межах шефства кожен російський регіон має направити на підшефну територію кілька десятків, а іноді сотні працівників різних спеціальностей.

Для залучення російських працівників на окуповані території російські регіони використовують фінансові стимули. Наприклад, щоб заманити лікарів на ТОТ, російська влада обіцяла їм платити до 2 мільйонів рублів. А вчителів приваблюють дворазовим збільшенням розміру відрядження.

Золотий дощ чужим коштом

Однак головним обов’язком регіонів-шефів є фінансовий. Витрати на відновлення та соціально-економічний розвиток окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей російський уряд оцінює у розмірі щонайменше 2,3 трлн рублів ($23 млрд за поточним курсом).

Частину цих витрат Путін за допомогою системи шефства перекладає на плечі російських регіонів. Як це зазвичай буває у Росії, після заклику вождя "вся країна включилася у відновлення Донбасу та Новоросії". Наприклад, Курська область за свої гроші ремонтувала дороги та відновлювала соцоб’єкти у Мангуському (Первомайському) районі Донецької області. Пермський край виділив зі свого бюджету 500 млн рублів на допомогу зруйнованому росіянами підшефному Сєвєродонецьку та іншим районам регіону.

А влада Архангельської області пообіцяла Мелітополю понад 800 млн рублів. "За допомогою Архангельської області наше місто чекають суттєві зміни як в інфраструктурній та житлово-комунальній сферах, так і в соціально-культурній взаємодії", — мріяла влітку 2023 року голова окупаційної адміністрації Мелітополя Галина Данильченко у передчутті "золотого дощу".

Допомогти грошима не можемо – самим не вистачає

"В Архангельську зійшла з паль чергова "дерев’яшка", — буденно повідомив 13 серпня 2025 року телеканал "Росія 1" про руйнування будинку на вулиці Чкалова, 15. "Дерев'яшками" в Росії називають дуже старі багатоквартирні дерев'яні будинки. З початку 2025 року тільки в Архангельську завалилися чотири такі будівлі.

Слідом за руйнуванням "дерев’яшки" в Архангельську руйнуються надії на "суттєві зміни в інфраструктурній та житлово-комунальній сферах" в окупованому Мелітополі.

Своїх грошей на заміну аварійного житла Архангельська область не має. Тому губернатор регіону ще у листопаді минулого року благав Путіна допомогти з фінансами.Через рік, у жовтні 2025 року, уряд Росії виділив області лише 8% усієї суми, необхідної для відселення 2122 ветхих будинків.

До зими 2025 року цей північний регіон Росії підійшов із залишками на рахунках у розмірі 50 млн рублів. Цих грошей вистачає покрити менш як 1% видатків бюджету.

Про яку фінансову допомогу далекому Мелітополю може йтися, коли коштів немає навіть на ремонти аварійних будинків, у яких проживає 13 відсотків населення Архангельська.

На межі бюджетного краху

Війна та міжнародні санкції максимально виснажили російські регіони. Виплати бонусів "гарматному м’ясу" за підписання контрактів з МО РФ, а також фінансова допомога "новим територіям" прискорили витрати. А доходи через спад в економіці впали. Наприклад, в Республіці Комі (шефствує над Ровеньками) збір податку на прибуток, одного з основних джерел наповнення бюджету, впав більш ніж у 2,5 раза, у Карелії — в 1,8 раза, у Липецькій (шефствує над Володарським р-ном), Волгоградській (шефствує над Станично-Луганським р-ном) та Челябінській областях (шефствує над Ясинуватою) — в 1,5 раза. 67 російських регіонів за підсумками першого кварталу цього року мали дефіцит бюджету. У тому числі Кемеровська область (шефствує над Горлівкою) мала дефіцит – 34% доходів, Вологодська область (шефствує над Алчевськом) – 25%.

А шість російських регіонів, зокрема Архангельська область (шефствує над Мелітополем), перебувають на межі бюджетного краху.

"У 2025 році щось пішло не так. Ніколи не буває дефіцитів у таких обсягах у першому кварталі року", — зауважила професор географічного факультету МДУ, фахівець у галузі соціально-економічного розвитку регіонів Наталія Зубаревич.

Переважна більшість російських регіонів латає бюджетні дірки коштом субвенцій із держскарбниці. Раніше Москва щедро фінансувала збиткові околиці країни. Однак в умовах тривалої війни центр почав скорочувати дотації.

У 2024 році уряд Росії урізав субсидії 57 суб’єктам федерації.

Гроші довелося перерозподілити тим, хто найбільше потребує, — наприклад, Курській області. За словами Олексія Смирнова, нового губернатора Курської області (шефствує над Мангуським районом Донецької області), який змінив Романа Старовойта, що застрелився, для відновлення регіону потрібно не менше 700 млрд рублів.

"Та підмога не прийшла, підкріплення не прислали"

Окуповані райони Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та анексований Крим разом із Тивою та Чечнею перебувають у хвості російського рейтингу залежності від держпідтримки.

Основними джерелами наповнення місцевих бюджетів є податок на прибуток юросіб та податок на доходи фізосіб. Переважна більшість підприємств, що розташовані на захоплених територіях, прибутку не мають – вони або збиткові, або не працюють. Тому окупанти неспроможні зібрати податки у сумі, якої вистачить для покриття витрат. Росія змушена дотувати нею ж зруйновані Донбас та Приазов’я. Частка безоплатної допомоги з центру в бюджетах окупованих регіонів ніколи не опускалася нижче за 63%. А бюджет окупованої частини Херсонщини субсидувався Росією фактично на 100%.

Політика економії коштів, помітна з 2024 року, торкнулася також держпрограми відновлення та розвитку так званих "нових територій".

В абсолютних цифрах сукупні доходи бюджетів (з урахуванням дотацій із центру) окупованої частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей знизилися у 2024 році на 13% порівняно з попереднім роком.

При тому, що розміри їхніх бюджетів і близько не наближаються до розміру бюджетів цих же територій за часів української влади. Наприклад, бюджет Мелітополя за 2024 рік майже в 4 рази менший за бюджет Мелітополя за 2020 рік, коли місто було під контролем України.

Каптаж та інші приклади "успіху"

У вересні 2025 року шефи з Приморського краю завершили роботи зі встановлення укриттів для занедбаного каптажу, знайденого на околицях підшефного Чистякова (Торез).

Каптаж — це практично звичайний колодязь для виведення підземних вод на поверхню. Такі споруди люди використовували давно, наприклад, у стародавньому Єгипті 6—8 тисяч років тому.

"Обладнання буде закрито від негоди. Тепер туди не потраплять листя та гілки, пил та сміття", — звітував про результати шефської допомоги депутат т. зв. народної ради ДНР Андрій Беділо. Займався цим процесом керівник робочої групи Приморського краю Максим Хропатий.

2023 року окупанти витратили не менше 200 млрд рублів на будівництво грандіозного проєкту — водоводу Дон — Донбас.

Труба стала символом корупції та марнотратства, але від водної кризи Донбас не врятувала. Через два роки масштаби шефської допомоги вже не ті. Восени 2025 року російські регіони-шефи, що збідніли, облаштовують копійчані покинуті колодязі, пропонуючи донеччанам використовувати в побуті отруйні шахтні води.