"Ми намагалися багато разів": чи варто Зеленському послухати Польщу та перейменувати підрозділ ССО

Холод між країнами може підштовхнути Київ до важливого рішення

Польща хоче, щоб Україна змінила назву підрозділу ССО "Героїв УПА", проте поступки з боку Києва можуть викликати нові вимоги Варшави. На думку опитаних "Телеграфом" експертів, спроби історичного примирення вичерпали себе.

Для розуміння ситуації:

Як повідомляє польське видання Wirtualna Polska, Київ нібито розглядає можливість поступок, у тому числі зміну спірної назви підрозділу, пов’язаного з УПА. Ця тема була обговорена під час переговорів української делегації у Варшаві. Остаточне рішення щодо цього питання залишається за президентом Володимиром Зеленським.

Україна та Польща по-різному трактують спільну історію

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик у коментарі "Телеграфу" наголошує, що Україна і Польща мають різне тлумачення спільних історичних періодів.

"Це ж не перший запит польської сторони на перегляд певних наративів історичної пам'яті в Україні. Їм не подобається Богдан Хмельницький, їм не подобаються фігуранти нашої історії, яку ми вважаємо героїчною. У нас різне тлумачення спільних історичних періодів, коли ми відверто ворогували. Чи варто нам кожного разу гарячково реагувати і перейменовувати або коригувати свій історичний наратив, коли цього вимагає польська сторона? Для збереження україно-польських відносин, як на мене, в усьому є межа", — каже співрозмовник.

Він додав, що у розв’язаній Росією війні Україна веде боротьбу за існування нації та активно формує власну національну ідентичність, історичну пам’ять та власний національний визвольний міф. Тому особливу увагу приділяють тим історичним діячам, яких вважають борцями за незалежність країни з погляду нинішніх ідеологічних орієнтацій. З іншого боку, Польща сама проходить процес боротьби за суб’єктність та ідентичність у рамках збанкрутілої мультикультурної політики Європейського Союзу. І вона противиться спробам розмити їхню польську ідентичність. А це також має на увазі апеляцію до власного історичного міфу.

"Наші міфи не мають точки дотику, достатньої для того, щоб "перегорнути сторінку". Хоча ми робили неодноразово таку спробу. Зокрема, я брав участь в роботі як експерт у спробах президента Кучми "перегорнути сторінку" відносин з поляками, коли ми просили вибачення, відкривали меморіал "Орлятам" у Львові і проводили ексгумацію жертв Волинської трагедії. Такі дії відбувалися і в Польщі, де [1943-1945 рр.] відбувся геноцид українського населення. Польща вибачалася за операцію "Вісла". Також українці вибачалися за Волинську трагедію. І це був симетричний процес. Він не передбачав існування якогось історичного наративу. Навпаки, ми до цього підходили з наукової точки зору. Було створено робочу групу істориків, які під керівництвом професора Кульчицького напрацювали 20 томів спільної історії, де у нас відбувалося наближення двох історичних наративів, де намагалися демістифікувати і деміфологізувати історичні періоди нашої спільної історії", – пояснює Кулик.

Співрозмовник нагадав, що раніше і в Україні, і в Польщі, була підтримка історичного примирення. Тоді великим авторитетом мали польські інтелектуали та колишні учасники демократичного руху, які виступали за діалог між двома народами. Але з того часу ситуація змінилася — Польща стала вже іншою, ніж та, що була у 1990-х та на початку "нульових" років. А Україна опинилася в умовах повномасштабної війни.

На його думку, на сьогоднішній день у польському суспільстві вже немає такого сильного запиту на примирення. При цьому історія залишається зброєю. Для України – щоб вижити у війні проти Росії, а Польщі – щоб зберегти свою суб’єктність. Тому її не можна повністю деполітизувати.

"Я не виключаю, що для Зеленського не є якоюсь ціннісною річчю найменування підрозділу ССО. І цілком допускаю, що з часом, тишком-нишком, непублічно зміниться назва і про це якось донесуть польській стороні, щоб зняти гостроту питання. А може, не зроблять цього. Бо якщо ми тут поступимося, — можуть бути вимоги й інші, які польська сторона буде намагатися опублічувати і вимагати. Зеленський у 2019 році так би і зробив. А в 2026-му — це не той Зеленський. Тому ми приречені на конкурування двох історичних міфів. Мозок "вибухає" у значно більшої частини польського суспільства, аніж українського. Бо для Польщі [українське питання] більш вагоме. Може, в чомусь і варто поступатися, але я не впевнений, що це відбудеться в цьому разі", — підсумував Кулик.

Від "не турбувало" до скандалу

Директор Інституту світової політики, журналіст та історик Євген Магда у коментарі "Телеграфу" нагадав про ситуацію із присвоєнням почесних найменувань українським військовим підрозділам та байдужій реакції на це у Польщі.

"Є один цікавий і пікантний момент. В липні 25-го року 31-й бригаді було присвоєно почесне найменування Леоніда Ступницького. Це — начальник штабу у Клима Савура (український військовий діяч, член ОУН, полковник УПА, лицар Золотого Хреста Заслуги та Золотого Хреста бойової заслуги 1 класу (посмертно) — Ред.). І тоді це поляків якось не турбувало", — аналізує експерт.

Але зараз, як зазначив Магда, було заявлено, що присвоєння почесної назви героїв УПА – це антиукраїнський крок. При цьому польська сторона хоче, щоб Україна змінювала назви.

"Зрозуміло, якщо Україна щось змінить, це буде тільки перший крок. Тому я думаю, що по-перше, це законодавство ніяк не дозволяє, по-друге, ніхто нічого міняти не буде", — резюмує співрозмовник.

Чому обурюється Польща — передісторія

Наприкінці травня Зеленський видав указ №440/2026, яким Окремому центру спеціальних операцій Північ ССО ЗСУ було надано почесне найменування на честь Героїв УПА. Це зроблено "з метою відновлення історичних традицій національної армії". Польська сторона у свою чергу висловила протест проти рішення Зеленського і пояснила, що воно є болючим для поляків. Вони вкрай негативно ставляться до УПА переважно через Волинську трагедію 1943–1944 років, яку у Польщі офіційно визнано геноцидом польського цивільного населення.

Після відповідного указу президент Польщі Кароль Навроцький запропонував позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Цю найвищу нагороду Польщі у квітні 2023 року Зеленському вручив попередник Навроцького Анджей Дуда.

Тим часом Дуда заявив, що нагороду Зеленському було вручено іншим часом і за інших обставин. Він додав, що рішення про можливе відкликання ордену належить президенту Каролю Навроцькому. Проте експрезидент Польщі сподівається, що при ухваленні рішення будуть враховані всі обставини.

6 червня глава Офісу президент Кирило Буданов здійснив незапланований візит до Польщі, щоб провести низку зустрічей із представниками польської влади. Буданову під час його візиту запропонували змінити назву підрозділу ССО, якому надали почесне найменування на честь Героїв УПА. Як один із варіантів розглядають посилання у назві підрозділу ССО виключно на тих членів УПА, які воювали проти Радянського Союзу. Остаточне рішення має ухвалити президент України Володимир Зеленський.

Як повідомляє Wiadomosci, віце-прем’єр-міністр Польщі Радослав Сікорський навмисно не змінив своїх планів та не зустрівся з українською делегацією. Лише заступник міністра закордонних справ Марцін Босацький зустрівся з Кирилом Будановим, Іриною Верещук та Сергієм Кислицею.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про скандальні моменти біографії президента Польщі Кароля Навроцького. Ще 15 років тому він був охоронцем та сутенером.