Син героя УПА служить у Третій штурмовій Білецького: спадщина "Кривоноса" у битві за незалежність

Читать на русском
Боротьба проти Росії передається з покоління до покоління Новина оновлена 01 листопада 2026, 13:39
Боротьба проти Росії передається з покоління до покоління. Фото Колаж "Телеграфу"

Українець продовжує справу батька під керівництвом Андрія Білецького

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Ігор Симчич, син сотенного УПА Мирослава "Кривоноса" Симчича, служить у Третьому армійському корпусі. Військовий оглядач і блогер Олександр Коваленко ("Злий одесит") бачить у його історії приклад спадкоємності українського опору: нащадки повстанців продовжують боротися за незалежність України.

Про це Коваленко написав у своєму Telegram-каналі, коментуючи інтерв’ю Симчича каналу "Новинарня". У розмові син командира УПА розповів про батька, сучасну війну та протистояння з Росією, яке передається з покоління в покоління.

Батьківський заповіт і служба у Третій штурмовій

Мирослав "Кривоніс" Симчич провів 32 роки в радянських таборах, не відмовившись від своїх переконань і світогляду. Коваленко наводить його слова, звернені до сина та побратимів, як заповіт продовжувати опір.

"Ми що могли – зробили, ми вам передали нашу боротьбу. Тепер ваша справа – це втримати й розвинути", – говорив старший Симчич.

Зараз Ігор "Вітер" Симчич служить заступником командира роти з психологічної підтримки особового складу у 3-й ОШБр. Він допомагає бійцям справлятися з наслідками важких випробувань на полі бою та проводить ідеологічну роботу. Коваленко наголошує, що вона впливає на світогляд і особистість військовослужбовця.

"Війна має екзистенційний характер. Кожен українець – цивільний чи військовий – має усвідомити масштаб протистояння", – зазначає молодший Симчич.

Мирослав "Кривоніс" Сімчич в УПА
Мирослав "Кривоніс" Сімчич в УПА

Як історія родини пов’язана з Білецьким

Зв’язок родини Симчичів із бригадним генералом, командувачем угруповання військ "Центр" Андрієм Білецьким виник ще 2014 року. На початку російського вторгнення він приїхав із візитом пошани до Мирослава Симчича. Коваленко вважає закономірним, що згодом син сотенного обрав для служби саме Третій армійський корпус. На думку оглядача, та зустріч відображала ідеологію та філософію, які згодом розвивалися у підрозділах під командуванням Білецького.

Спадкоємність Коваленко бачить передусім у традиціях взаємодопомоги, братерства й незламності, закладених українськими повстанцями. Він вважає їх основою бойової культури найкращих підрозділів ЗСУ. Нинішня війна, на його думку, продовжує багаторічний опір спробам Росії захопити Україну – незалежно від того, як називалася держава-агресор у різні історичні періоди: Московське царство (Московія), Російська імперія, СРСР чи РФ.

Спадщина УПА зберігається в родинній пам’яті, службі прямих нащадків повстанців і передаванні цінностей новим бійцям. Ця спадкоємність пов’язана з формуванням сильної нації та розбудовою незалежної української держави.

Як повідомляв "Телеграф", операція під командуванням Білецького почалася з ліквідації російської інфільтрації, а потім переросла в масштабний наступ на Лиманському напрямку. Українські сили звільнили 277 км² і повернули під контроль 16 населених пунктів.