Чи врятують Київ від безводдя 10 генераторів для водоканалу: пояснення експерта

Які насосні станції можуть залишитися без резерву і як блекаут вплине на опалення та каналізацію

Скільки генераторів потрібно Києву, щоб навіть під час тривалого блекауту в оселях не зникла вода? Уряд вирішив передати столиці ще десять установок для роботи водоканалу. Проте чи достатньо цього обладнання, щоб убезпечити місто від перебоїв, і чому питання резервного живлення постало настільки гостро лише зараз?

Потреба в додаткових джерелах електроенергії стала очевидною після 3 листопада, коли через знеструмлення насосних станцій у Києві тимчасово припинилося водопостачання. Уже 5 листопада прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про передачу столиці десяти генераторів коштом резервного фонду. Ще 21 установку мають отримати 12 громад в інших регіонах.

Водночас "Київводоканал" уже має значний парк резервного обладнання. То чому навіть наявність генераторів не гарантує стабільної роботи системи під час масштабних відключень? І чи не повториться ситуація, коли разом зі світлом місто втрачає ще й доступ до води?

"Телеграф" звернувся по пояснення до віцепрезидента Української водної асоціації Артема Шири. В бліцінтерв'ю він розповів, на які об'єкти розраховані нові генератори, що відбувається з найбільш енергозалежними елементами водопровідної системи та які ризики тривале знеструмлення створює для опалення й каналізації.

Ключові факти з інтерв’ю:

• Десять генераторів для Києва знижують ризики, але не розв'язують проблему.
• Великі вузлові насосні станції лишаються без резервного живлення.
• "Київводоканал" має близько 100–110 потужних генераторів.
• Опалення залежить від підживлення водою: без нього в мережі падає тиск.

— Чи достатньо 10 генераторів, які уряд виділив Києву, для безперебійного водопостачання в разі тривалого знеструмлення?

— Усе не так просто, як може здатися. Звісно, 10 генераторів — це недостатньо, але це все одно плюс. Далі постає більше запитань: як їх запускатимуть, як вони працюватимуть, чи забезпечені паливом і наскільки, що з підвезенням пального та заправкою. Бо, умовно кажучи, генератори вже виділено, і місто зможе ними користуватися.

Паливозаправних комплексів чи машин може бути недостатньо, а може, вже й вистачає. Цього я сказати не можу.

— Від чого, крім генераторів, залежить водопостачання і водовідведення столиці?

— Головне в іншому: водопостачання та водовідведення Києва залежать не лише від водоканалу й генераторів. Є ще великі магістральні насосні станції, і водопровідні, і каналізаційні, де встановлено високовольтні насоси. Високовольтних генераторів, у принципі, не існує в природі. Від того, як працюватимуть такі установки, залежить дуже багато. У короткому коментарі я не зможу дати змістовної відповіді.

Надання генераторів — це великий плюс, оскільки вони знижують ризики. Чи буде ситуація зовсім критичною, наразі сказати неможливо. Повторюся, водоканал теж працює над тим, щоб не було аварій.

— Які об’єкти зможуть забезпечити живленням ці 10 генераторів?

— Напевно, це генератори невеликої потужності, які забезпечать живленням малі каналізаційні насосні станції. Цього точно недостатньо. Є ще проблема, а точніше виклик, із постачанням дизельного пального. Ці установки поставлять на невеликі насосні станції, тобто вони забезпечать лише окремі частини міста.

— Скільки таких установок уже є в розпорядженні "Київводоканалу"?

— Наскільки мені відомо, на "Київводоканалі" на сьогодні встановлено близько 100–110 генераторів досить великої потужності.

— Чи готове місто до тривалого блекауту з погляду водопостачання?

— Під час тривалого блекауту проблеми будуть радше зі світлом, ніж із водою. Але якщо блекаут затягнеться, вода теж зупиниться. Вузлові насосні станції, як-от станція першого підйому чи велика каналізаційна станція, мають велику потужність. І саме на них таких генераторів немає.

Якщо вузлова станція зупиняється, станціям, які розташовані далі по гілці, просто нічого підкачувати. Отже, за повного блекауту води не буде, і зробити вже нічого не вдасться.

— Чи можна якось убезпечити великі високовольтні насосні станції?

— Для цього треба будувати захисні споруди, і розмова про це вже триває. Схоже, навіть розробляють проєкти невеликих високовольтних електростанцій. Але радісних повідомлень, що їх встигнуть збудувати цієї зими, я поки не бачу. Імовірно, це станеться через кілька місяців або й за пару років.

Наразі, за наявною інформацією, усе перебуває на стадії замовлення чи проєкту.

— Як може це вплинути на опалення? Якщо вода в системі є, її просто ганятимуть по колу?

— З опаленням цікава ситуація. Система опалення потребує постійного підживлення водою, водопровідною чи якоюсь іншою. Це називається підживлення тепломережі. Якщо її вимкнути, тиск одразу падає, і подача тепла припиняється.

Підживлення буває двох типів. Великі котельні, як-от ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, що теж опалюють місто, мають власні водозабори та власну енергію. Коли вони виробляють електроенергію, то живлять насоси, мають надлишкове тепло й подають у мережу і воду, і тепло. Але ці станції в нас не працюють, і коли їх запустять, поки невідомо. Є інформація, що роботи тривають, проте коли саме їх завершать, я не знаю.

Невеликі насосні й котельні живляться від водопроводу. Щойно води в ньому не стане, у мережі впаде тиск, і котельню доведеться вимкнути.

— Чи може система опалення Києва працювати, якщо підживлення є лише в окремих частинах міста?

— Я не знаю всієї структури міста. Можливо, система опалення в столиці цілісна, тож її можна підживлювати в одному місці, де є власний водозабір і електрика, а воду підігрівати в котельні без власного підживлення. Так це працює.

Про стан справ у Києві, чесно кажучи, не знаю. Доступу до такої інформації в мене немає, навіть не знаю, кого запитати.

— Наскільки опалення вразливе порівняно з водопостачанням?

— Я думаю, що ситуація буде трохи м’якшою, ніж із водопроводом, бо є більше можливостей підтримувати мережу, але складнощі, безперечно, виникнуть. Якщо води не буде, це значно ускладнить роботу опалення, і якісь ділянки, напевно, відключатимуться. Адже на тепломережі теж є підкачувальні насоси по місту, а ця система складна, навіть складніша за водопровідну.

Гнучкості в ній, здається, трохи більше: усі готувалися, перебої з теплом уже були, тож, гадаю, до них підготовлені дещо краще. Але це лише припущення, внутрішньої інформації в мене немає.

— Що буде з каналізацією за тривалого відключення світла і чи вплинуть на це генератори?

— Інформація така сама, як і щодо водопроводу: усе сказане вище стосується і каналізації. Є вузлові великі високовольтні насосні станції, які неможливо заживити від генератора, тобто ситуація та сама. Малі генератори підуть на невеликі насосні станції, і їх теж доведеться забезпечувати дизельним пальним. А кілька великих вузлових насосних станцій залишаються без живлення.