Заздрить навіть Полякова: на що в умовах війни витрачає мільйони державний "банк на три букви" Родіона Морозова

Читать на русском
Автор
5604
У голови правління "Укргазбанку" Родіона Морозова після рестайлінгу банку з'явилися чарівні три букви Новина оновлена 10 вересня 2024, 15:23
У голови правління "Укргазбанку" Родіона Морозова після рестайлінгу банку з'явилися чарівні три букви. Фото Колаж "Телеграфу"

Державний "Укргазбанк", чи по-новому UGB еко банк, останнім часом провів низку "цікавих" тендерів: у інформації про них можна знайти ролик за $90 тис, рекламний журнал-привид та зайві мільйони на ПЗ.

Українці традиційно дуже люблять лаяти великі державні компанії. І переважно є за що. "Совковий" сервіс, невміння пристосуватися до змін, часті корупційні скандали – характерні риси, якими й донині страждають державні гіганти, на кшталт "Укрпошти", "Ощадбанку", чи "Укрзалізниці".

Тому навіть коли в інформаційному полі з’являється якийсь новий та цікавий кейс від державної компанії – це нерідко сприймається з недовірою: а чи нема там часом подвійного дна?

Ось і до історії з рестайлінгом "Укргазбанку" (мова йде про зміну позиціонування бренду та фірмового стилю), який його топ-менеджмент та pr-служба намагаються подати, як справжній "прорив" та "перемогу" — є багато питань. Хоча, пробачте – наразі вже не "Укргазбанк", а UGB, або банк на три букви, як "влучно" (на його думку) прокомунікував зміну назви в.о. голови правління Родіон Морозов.

"Трибуквений" скріншот допису у ФБ Родіона Морозова
"Трибуквений" скріншот допису у ФБ Родіона Морозова

Цікаво, чи погоджується з таким визначенням голова наглядової ради Пашіч Санела та інші члени набради "Укргазбанку"?

Питання ці пов’язані з тим, що, по-перше, проводити рестайлінг державний банк на чолі з Родіоном Морозовим чомусь вирішив посеред війни, коли гроші могли знадобитися на більш важливі справи. По-друге, невідомо, як рахуватимуть ефект від цього дійства. Ну і, по-третє, не факт, що всі гроші підуть на рестайлінг, а не, вибачте, на відкати, як це вже не раз відбувалося.

Саме останньому питанню "Телеграф" вирішив приділити особливу увагу, проаналізувавши останні тендери "Укргазбанку". І знайшов чимало цікавого.

Поп-зірка гірко плаче, її кліп – не найдорожчий?

Почнімо з коштовного відеоролику, який замовив "Укргазбанк". Взагалі-то, коли мова заходить про виробництво рекламної відеопродукції — будь-яка сума може бути реальною. Є випадки, коли компанії можуть впоратися власними силами, не витрачаючи назовні ані копійки чи цента. Є й такі, коли рекламний відеоролик коштує на рівні з середнім світовим блокбастером – від 10 мільйонів доларів та більше. Найдорожчою в світі на сьогодні вважається відеореклама Chanel No.5 з Ніколь Кідман – називають суми від 20 до 40 млн доларів.

Звичайно ж, все залежить від поставлених завдань та від прорахованого ефекту такої реклами. Та у випадку України – ще й від того, хто її замовляє. Тому що одна справа, коли відео майже за 100 кіло-доларів знімають на замовлення приватної компанії, яка готова на ризики, знаючи, що це її власні кошти. Зовсім інша – коли це державний банк, який збирається витратити мільйони народних гривень на один ролик під час війни.

Так, минулого року виникли питання до закупівель державного "Ощадбанку", який хотів зняти цикл з 10 рекламних відео за 2,155 млн грн і транслювати їх у соцмережах. Тоді, до речі, під час відкритого тендеру ціна впала до 1,635 млн грн.

Але UGB вирішив переплюнути свого "старшого" колегу. Згідно з тендерною документацією на сайті Prozorro у квітні він вирішив замовити один відеоролик тривалістю до 45 секунд, зате яким коштом – за 3,65 млн грн (або майже 90 тис доларів!). І все це без конкурентної процедури закупівель.

Скріншот Prozorro - закупівля Укргазбанком ролику за 90 тисяч доларів
Скріншот Prozorro - закупівля Укргазбанком ролику за 90 тисяч доларів

Для розуміння, свого часу відома виконавиця Оля Полякова бідкалася (чи може похвалялася), що найдорожчий кліп у її кар’єрі обійшовся їй у 100 тисяч доларів. Знімав відео на її пісню "Лед тронулся" відомий (і дуже недешевий) кліпмейкер Алан Бадоєв. Цикл виробництва 6-хвилинного відео тривав кілька місяців, у кліпі чимало комп’ютерної графіки, а також задіяні зірки фігурного катання світового рівня.

Секунда найкрутішого кліпу співачки у 7 разів дешевша за секунду рекламного ролику "Укргазбанку"

Як бачимо, "Укргазбанк" співачку суттєво обійшов. Вартість секунди його рекламного відео у 7 разів дорожча за секунду кліпу співачки.

Окрім ціни не може не насторожити й те, що тендер "Укргазбанку" відбувся, як "закупівля без використання електронної системи", тобто без відкритих торгів. Нагадаємо, згідно з рішенням Уряду, за такою процедурою можна закуповувати послуги вартістю лише до 1,5 млн грн – інакше тільки відкриті торги. Правда, у постанові є застереження, що й дорожчі закупівлі без електронної системи можливі, "коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання". Але у цій же постанові наведено вичерпний перелік обставин, за яких можливе порушення базової процедури.

Цікаво, що ж такого особливого могло бути у виконавця — ТОВ "Табаско Ворлдвайд" (рекламне агентство "Tabasco"), що підлеглі Родіона Морозова повинні були замовити ролик лише йому?

Необхідність захисту прав інтелектуальної власності (виключення, про яке йдеться у постанові)? Наче ні – права на інтелектуальну власність сценарію ролика UGB купив за 70 тис грн все у того ТОВ "Табаско Ворлдвайд" ще минулого року. Тоді ж, до речі, він замовив цій самій компанії розробку оновлення свого бренду та комунікаційної стратегії також за чималі гроші — 3,994 млн грн.

Можливо, майбутній ролик гарантовано буде "витвором мистецтва" (у такому випадку також дозволено закупівлі без електронної системи)? Дуже сумнівно.

Ну а аргумент про "відсутність конкуренції з технічних причин" — взагалі можна не розглядати, адже в Україні сотні пристойних агентств, здатних (судячи з їх портфоліо) якісно зняти рекламні відео. Причому прайси – зовсім не такі драконівські. Коротше, тут справді більше питань, аніж відповідей.

Примітно, що, як пишуть "Наші Гроші", ще одна компанія, яка належить власникам ТОВ "Табаско Ворлдвайд" — "Сігма УА", також любить вигравати державні багатомільйонні тендери, і також за процедурою з одним учасником.

"Шеф, в два счетчика"!

А тепер трохи детальніше про те, чому так насторожує зв’язка: "Укргазбанк" і "тендер з одним учасником". Річ у тім, що при вивченні закупівель цього державного банку просто неможливо було пропустити один цікавий тендер під назвою "Послуги з технічної підтримки (оновлення) програмного забезпечення", який відбувся 22 липня 2024 року. Мова йде про послуги з підтримки програмного забезпечення Oracle – всього 42 комплекти по 5 різних видів ПЗ.

Цікавий тендер тим, що при заявленій банком очікуваній вартості у 25,696 млн грн торги закрилися на сумі 13,4 млн грн. Тобто – майже у два рази нижче, ніж хотів віддати "Укргазбанк". Кон'юнктура ринку? Помилка службових осіб, які готували тендерну документацію? Недогляд першого заступника голови правління Володимира Пономарьова, який її затверджував? Спробуємо розібратися.

Тендер від "Укргазбанку" - плани закупити ПЗ майже вдвічі дорожче
Тендер від "Укргазбанку" - плани закупити ПЗ майже вдвічі дорожче

Отже, переможцем у згаданих торгах щодо оновлення ПЗ стало ТОВ "Інтрасистемс". Ця компанія відома своєю участю (і перемогами) у численних торгах, що оголошували різні державні установи та підприємства — "Укртрансгаз", ДП "НЕК "Укренерго", навіть НАБУ та інші. У "Укргазбанку" з нею також тісні стосунки. Як свідчать дані Prozorro – банк неодноразово закуповував у цієї фірми обладнання, програмне забезпечення та послуги з його оновлення.

Зокрема, у минулому 2023 році банк Родіона Морозова придбав у "Інтрасистемс" абсолютно ідентичні послуги з технічної підтримки (оновлення) того ж самого програмного забезпечення Oracle, що і під час згаданого тендеру у липні 2024 року (хіба в 2023-му закуповувалося не 42, а 33 комплекти).

Кардинально ж відрізняються торги, тим, що, по-перше, у минулорічних торгах, на відміну від торгів 2024 року, закупівля мала статус: "без використання електронної системи".

А по-друге – це вартість самого ПЗ. Згідно з наявними у тендерній документації цифрами, гроші, які "Укргазбанк" витратив на підтримку 1 примірника ПЗ у 2023 році під час тендеру з одним учасником — була в середньому в 1,6 разів вищою, ніж цьогоріч.

Те саме ПЗ - і різниця в ціні у 1,6 разів. А все через тендер без електронної системи
Те саме ПЗ - і різниця в ціні у 1,6 разів. А все через тендер без електронної системи

Ну а далі проста математика – помножити, поділити, відняти, додати — показує нам різницю – близько 6,5 млн грн переплати "Укргазбанком" за ПЗ у 2023 році. Плюс закладена посадовими особами банку потенційна переплата ще в 10 млн грн, яка могла мати місце цього року, не будь торги конкурентними.

Ось вам і закупівлі "без використання електронної системи", ось вам і ролик за 3,65 млн від одного учасника.

Журнал-привид (або колеги, якщо що – пробачте)

При проведенні великою компанією ребрендінгу (чи то пак, у випадку UGB — рестайлінгу) – витрачатися на pr-заходи у ЗМІ під плашкою "промо" — звичайна практика. Інша річ, що ефект від цих заходів досить складно прорахувати, як і можливість відслідкувати, чи всі заявлені майданчики були використані.

Як свідчить тендерна документація, плани "Укргазбанку" з наповнення ЗМІ меседжами про рестайлінг справді були наполеонівські – 6 всеукраїнських журналів, 29 регіональних друкованих ЗМІ, 9 глобальних та 21 місцевий телеканалів, а ще — 109 інтернет-видань.

Загалом на все це діло "Укргазбанк" вирішив витратити 7,85 млн грн. У результаті торгів, що відбулися 26 лютого 2024 року, сума впала до 6,398 млн грн, а переможцем стало ТОВ "Альт Медіа". І саме з його пропозиції ми дізналися про масштабний ЗМІ-наступ, який запланував "Укргазбанк",

Вибір деяких з рекламних майданчиків відразу викликав питання – зокрема, у переліку є щорічні видання, дата виходу яких навряд чи співпаде з піком самого рестайлінгу, а в інтернет-версіях досі представлені публікації за минулий рік. На сайтах деяких із заявлених ресурсів інформація про рестайлінг "Укргазбанку" представлена як звичайна новина – тобто без рекламної позначки.

Але найбільше нас зацікавила позиція №5, яку ми не змогли перевірити, бо виявилося… що заявленого видання – журналу "Громади" — просто ніхто не знає.

І тут ми наперед щиро просимо вибачення у наших колег з цього видання, адже переконані, що воно надзвичайно авторитетне. Ну, не може бути інакшим журнал, якому "Укргазбанк" погодився платити майже 100 тисяч гривень за публікацію на останній сторінці обкладинки і вдвічі дешевше за "внутрішні" публікації.

Дорогущий журнал "Громади", якому "Укргазбанк" готовий платити 100 тис за сторінку реклами
Дорогущий журнал "Громади", якому "Укргазбанк" готовий платити 100 тис за сторінку реклами

Але факт лишається фактом – із трьох десятків опитаних колег ніхто ніколи про нього не чув. Як, схоже, не чув і всюдисущий Гугл, який на запит "журнал "Громади" у різних комбінаціях видає все що завгодно від видання в Угорщині, аж до журналу 19 сторіччя, тільки не майданчик, де міг би рекламувати свій рестайлінг "Укргазбанк". Хіба може це якесь секретне видання для банкірів, публікація в якому піднімає рейтинг банку до самих небес. Одним словом - загадка…

Диявол – в дрібницях

Напевно, найважче під час аналізу державних тендерів оцінювати витрати на сувенірну продукцію. Справді, ціни на ручки-чашки, наліпки-таблички можуть відрізнятися у кілька разів, залежно від матеріалів, розміру та купи інших причин. Відповідно, непросто вирахувати – наскільки, адекватною є заявлена загальна ціна на сувенірку, і чи не пішла частина грошей "не туди".

А таких тендерів під час підготовки до рестайлінгу UGB провів аж ніяк не один.

Ось, наприклад – тендер "Укргазбанку" на "Інформаційні показчики та наліпки". Ціна табличок "Режим роботи" у фіналізованому тендері – 508 грн, а на ринку – можна знайти цілком пристойні за 300+ грн, і це навіть не опт. З іншого боку — це ж тепер, наче, і не зовсім "Укргазбанк", а "UGB еко банк", якого наразі може не влаштувати пластикова табличка, а лише металева з вигравіруваними літерами. Або, наприклад, худі за 777 грн із тендеру "Брендований одяг". А на ринку вартість стартує від 250 гривень.

Вартість  табличок "режими роботи"
Вартість табличок "режими роботи"

Ще один цікавий прошарок тендерів від банку Родіона Морозова – це послуги інтернет-просування. В принципі, не було б нічого поганого у тому, що банк замовляє такі послуги, турбуючись про свою присутність у мережі, аби не одне велике "але" — війна. Справді, якось дещо надміру виглядають усі ці "Послуги SMM", очікуваною вартістю 1,65 млн грн, "Послуги з налаштування та розміщення інформації на Інтернет ресурсах", за які пропонувалося 800 тис грн, та "Розміщення інформаційних та рекламних матеріалів в Інтернеті", за яку "Укргазбанк" готовий був заплатити 9,25 млн грн.

І це ми ще не згадали про "Послуги таємного покупця", за які "Укргазбанк" готовий був віддати 1,45 млн та заплановані 450 тис грн на "Послуги з миття автомобілів" (у результаті вийшло дешевше, але все одно десь по 1200 грн на місяць за автівку).

Щодо вимірювання ефективності усіх згаданих замовлених послуг, їх доцільності під час війни, а також незрозумілих переплат під час тендерів з одним учасником – "Телеграф" направив відповідний інформаційний запит керівництву "Укргазбанку" на вказану на його сайті електронну пошту для звернень. На жаль, відповіді від "банку на три букви" за тижні очікування ми так і не отримали.

Матеріал опублікований українською мовою — читати мовою оригіналу