"Не катастрофічна": експерт про ситуацію в енергетиці України і те, що не треба чіпати

Попри стримані оптимістичні прогнози енергетиків щодо відключень електроенергії в осінньо-зимовий період, Росія продовжує щодня обстрілювати великі міста і об'єкти інфраструктури. А цього тижня в Україну навіть повернулися аварійні відключення світла в деяких регіонах.

"Телеграф" запитав у Олександра Харченка, директора Центру досліджень енергетики, у якому стані українська енергетика входить у третій місяць осені, чи встигають аварійні бригади відновлювати пошкоджені енергооб'єкти до морозів та коли в Україні можуть з'явитися міні-АЕС у великих містах.

— Який на сьогодні загальний стан енергетики — чи катастрофічна ситуація?

— Точно не можна назвати її катастрофічною. Навпаки, на фоні атак (росіян по українським енергооб'єктам. — Авт.), що відбуваються, я вважаю, що поточний стан української енергетики – це просто зразок ефективного протистояння ударам і намагання її розвивати.

Тому ситуація на сьогодні абсолютно контрольована з тим рівнем генеруючих потужностей, які ми маємо сьогодні після ремонтів. До того ж, ремонти продовжуються постійно. І після ремонту пошкоджених об'єктів, які вдалося на сьогодні відновити, споживачі забезпечуються в повному обсязі. У нас реально немає обмежень (енергопостачання. — Авт.).

І я щиро хотів би вірити, що за більш-менш позитивного розвитку подій, вони не виникнуть найближчим часом, коли почнуться масовані атаки РФ. Оскільки покрити обсяг споживання, яке зараз є, ми можемо.

— Яким чином ситуацію в енергетиці покращило/погіршило звільнення керівництва "Укренерго"?

— Знаєте, тут я не думаю, що питання виглядає так, що чиєсь звільнення покращує чи погіршує ситуацію. Це так не працює. Зміна кадрів – це нормальний процес, в принципі. Безумовно, кадри змінюються періодично. Питання в тому, як це звільнення відбулось.

Оскільки, судячи із заяв дуже поважних членів Наглядової ради, на них був здійснений політичний тиск, а процедура по суті відбувалась таким чином, що була зруйнована модель корпоративного управління. Таким чином це, безумовно, створює певні фінансові проблеми для "Укренерго".

Хоча, при цьому можна казати про те, що у Кабінету міністрів є інструменти попередити ці проблеми, якщо над ними дуже уважно та інтенсивно попрацювати.

— Що країні тактично і стратегічно треба робити з гідроенергетикою, щоб ситуація в енергосекторі покращувалась?

— Не хочу нікого образити, але, можливо, моя відповідь буде трохи дивною: "Не чіпати!". Насправді, гідроенергетика зараз є однією з опор енергосистеми України. Тому що фактично маневрова частина енергетики — це, перш за все, гідроенергетика. А вона зараз дуже активно працює і в напрямку відновлення пошкоджених потужностей, і в напрямку фізичного захисту об'єктів.

Там йде величезна робота. І, дай Боже, щоб вона проходила саме так, як вона має тривати! Є "Укргідроенерго", є компанія, яка добре керована і знає, що робити. Тож роботу, яка фактично відбувається, я можу тільки позитивно характеризувати.

— Чи варто відновлювати Каховську ГЕС?

— Дивіться, дай Бог, щоб ми могли туди дійти і повернути цю територію. Її відновлення є невідворотним. Немає сценарію, в якому не буде відновлена дамба через величезну кількість причин.

Я абсолютно впевнений, що ця гідроелектростанція буде відновлена. Звісно, її відновлять технологічно іншим способом, ніж тим, яким будували дану ГЕС. Нова станція буде більш сучасною, більш ефективною, більш правильно сконфігурованою і так далі. Але те, що її відновлять, в мене особисто сумнівів немає.

— В контексті розвитку вітчизняної атомної генерації та децентралізації вироблення електроенергії питання наступне: коли Україна реально може прийти до будівництва і запуску мініатомних станцій?

— Так звані малі модульні реактори – це поки що дослідницька технологія. В світі жодного робочого екземпляру не існує. Навіть відсутній комерційний прототип робочого реактору.

Судячи з процесів, що зараз відбуваються, найближчі перші екземпляри, які будуть побудовані, з'являться через 7-8 років та почнуть працювати.

Тому орієнтовно через 3-5 років після того, як запрацюють перші такі станції (тому що на них ще будуть відпрацьовуватися технології), стане більш зрозуміла вартість цих проєктів і т.д. Тоді й почнуть будувати вже серійні атомні об'єкти за умови, що все буде добре з ними, що все запрацювало так, як розраховано і побудувалося саме таким чином, як зараз планується.

Відтак десь у горизонті, мабуть, 12-15 років дійсно можуть з'явитися малі модульні реактори, і це буде дуже перспективна технологія для України.

— Добудова двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС — тактична необхідність чи можливе джерело розпилу державних коштів "Енергоатомом"?

— Це дуже дискусійне питання щодо добудови блоків Хмельницької АЕС. Певен, що наразі готовності щось будувати там нема.