Мін нема. Існує реальна можливість втратити кілька міст - Юлія Кирієнко-Мерінова

Де буде лінія фронту без Покровська та Селидового, а заразом і Вугледара? Уявляєте?

Все частіше чую від командирів різних рівнів абсолютно реальну можливість втратити ці міста. Та хоч на діпстейт гляньте, все очевидно.

Чому? Нема людей? Так. Але! У нас немає мін. "Чому ви про це мовчите у своїх ефірах?" — сказав мені один командир підрозділу напередодні.

Але як відбивати штурми, наприклад на покровському напрямку, де ворог відправляє своє мʼясо малими групами, коли тобі НА БРИГАДУ дають НА ТИЖДЕНЬ 10!!!! мін 120-мм.

Вам можуть сказати, що ситуація з іншими калібрами трохи краще. Можливо. Але ви чули про пріоритетність цілей? Ну не будуть артилеристи витрачати снаряд із цезаря (155 мм) наприклад на групу ворожої піхоти. Тим паче, що ці групи лізуть там постійно. Бо "дорого". Зекономлять для колони техніки. На ці групи мʼяса мають працювати міномети. Так! Але мін нема.

Не можуть все перекривати й дрони. Вони не замінюють артилерію й міномети. Вони мають працювати в тандемі!

Хоч держава й збільшила їх постачання. Але левова частка за нами, волонтерами так і лишається. Шкода, що міни не купиш. Я готова. Чесно. Скажіть лиш як. Тим паче наше виробництво 120 мм калібру норм налагоджене. Склади тріщать-кажуть виробники. Але держава не замовляє. Все чекаємо від партнерів? Так і будемо лиш на них сподіватись, хоча маємо своє? І це своє лежатиме на складах, коли так потрібно на фронті?

Хоч обіцяли ж купувати у власних виробників. Навіть в Міноборони цілу агенцію з оборонних закупівель створили. А толку? Фронт переживає снарядний голод. Такої ситуації з мінами, як зараз, не було ніколи, кажуть мені воїни.

А Міноборони шо? Так, крайній рік обійшлись без корупційних скандалів на кшталт яєць по 17 гривень. Зате інші контракти на закупівлю зброї виконуються щонайбільше на 10%.

Міністерство оборони — основне відомство країни, яка воює. Я б дуже хотіла жити в країні, де це відомство не лише виконує запит армії на забезпечення людьми, одягом та їжею. Бо звісно, голодний солдат і без броні та каски — не дуже ефектний на полі бою. Але беззбройний воїн, НЕ прикритий від наступу ворогів артилерією і мінами, — мертвий. На жаль.

Що із цим робити? У мене відповіді нема.

Джерело: Facebook-сторінка Юлії Кирієнко-Мерінової