Україна змінює логіку війни: чому на Заході різко заговорили про переломний момент та силу ЗСУ
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Ставка Кремля на живу силу більше не окупається
Поки Москва робить ставку на "м'ясо", Київ перевернув "дошку" і змінив саму логіку сучасного ведення бойових дій. Західні аналітики вже відкрито заявляють: у російсько-українській війні настає переломний момент.
Про те, як нові удари дронами змінюють загальну картину бойових дій і чому на Заході заговорили про впевнений оптимізм, розповідає "Телеграф".
Як пише Financial Times, українські військові чиновники та західні експерти сходяться на думці, що армія країни зараз сильніша, ніж будь-коли з моменту повернення Трампа до Білого дому (став президентом у січні 2025 року). Києву вдається заповнювати прогалини у допомозі США за рахунок збільшення європейської підтримки та більшої самодостатності.
Головним козирем у рукаві України стали технології, а саме БПЛА (безпілотні літальні апарати). За допомогою них Київ знайшов спосіб зробити російську перевагу в людях і техніці економічно невигідною.
"Виробництво дронів відбувається в таких масштабах і з такою швидкістю, які важко було уявити ще рік тому", — йдеться у статті.
На думку експертів, технологічний стрибок вплинув одразу на кілька аспектів війни:
- компенсував російську перевагу у живій силі, збільшивши втрати ворога;
- уповільнив російський наступ за допомогою ударів по логістиці;
- підкосив російську економіку завдяки діпстрайкам (далекобійні удари);
- посіяв панічні настрої у РФ;
- загострив внутрішньополітичну ситуацію всередині Росії.
Докладніше про те, як і чому це працює – нижче.
Розумна сила проти "м'ясних штурмів"
Журналісти FT пояснюють, що Україна, спираючись на кредити ЄС у розмірі близько 90 млрд євро, вливає ресурси у вітчизняне виробництво зброї, прагнучи знизити залежність від західного озброєння та політичних обмежень, які часто його супроводжують. Країна з шаленою швидкістю масштабує виробництво наземних, морських та повітряних дронів, артилерійських систем, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і навіть балістичних та крилатих ракет.
"За перші чотири місяці цього року Міністерство оборони України повідомило про експоненційне зростання виробництва розвідувальних дронів (на 441% порівняно із загальним показником за весь 2025 рік), ударних дронів середньої дальності (на 312%) і систем глибокого ураження (на 53%). За даними міністерства, які не можуть бути незалежно верифіковані, випуск FPV-дронів з оптоволоконним управлінням збільшився на 179%", — пише видання.
Це означає, що там, де рік тому ворога зустрічав один український дрон, сьогодні з’являється цілий рій, від якого практично неможливо сховатися.
Проте важливим є не лише масштаб, а й технологічні інновації. Як зазначається у звіті Atlantic Council, це відбувається, в тому числі, завдяки впровадженню технологій штучного інтелекту та супутникового зв’язку у своїх дронах.
Як технології України змусили Захід переписати думку про війну
1. Ближні удари: 20 кілометрів випаленої землі для окупантів
Лінія фронту перетворюється на "сіру м’ясорубку"
Військовий аналітик із Відня Франц-Штефан Гаді, який часто буває в Україні констатує, що, розгорнувши рої FPV-дронів для створення 20-кілометрової зони ураження (від лінії фронту), Київ відновив "паритет або перевагу на окремих ділянках фронту у війні безпілотників".
"Україна, мабуть, перебуває у кращому військовому становищі у травні 2026 року, ніж у травні 2025 року, а російські проблеми у 2026 році мають більш системний характер, ніж у 2025 році", — вважає експерт.
Системний кошмар, який влаштували українські дрони у 20-кілометровій зоні, призвів до того, що російська армія тепер втрачає швидше, ніж оновлюється. За даними міністра оборони Федорова, на які посилається FT, у березні та квітні РФ втрачала по 35 тисяч військових щомісяця. Водночас путінська воєнна машина може затягнути на контракт лише близько 29,5 тисяч "добровольців".
Тобто Кремль йде у стабільний "мінус".
Факт: населення російського міста Беслан складає близько 35 тисяч осіб. Тобто зараз Путін щомісяця втрачає в Україні по одному Беслану. За рік за таких темпів втрат у РФ зникне, наприклад, Калінінград.
Те, що Україна вже не лише зрівнялася, а й обходить РФ у технологіях, також помітили і в Інституті вивчення війни (ISW).
Так, наприклад, директор з інновацій та відкритого програмного забезпечення в ISW Джордж Баррос нещодавно зазначив, що "українські сили, схоже, мають незначну перевагу з точки зору технологій та інновацій у галузі безпілотників".
Крім того, в іншому звіті ISW стверджується, що тактична перевага України у використанні безпілотників на всьому театрі воєнних дій та кампанії ударів середньої дальності нейтралізувала перевагу РФ у живій силі, "завдавши російським військам непропорційно великих втрат особового складу та техніки".
2. Мідлстрайк: параліч російської логістики
Російська логістика під ударами нових дронів розвалюється на частини
Саме ця нова для української війни зона (від 20 до 200 кілометрів від лінії фронту), на думку аналітиків Atlantic Council, має критичне значення для російської логістики, забезпечення військ та функціонування систем протиповітряної оборони.
"З появою так званих дронів "середнього удару" зупиняти російський наступ на таких глибинах стало істотно простіше і ефективніше", — заявляє колишній військовослужбовець Сил безпілотних систем України Дмитро Путята в коментарі FT, стверджуючи, що тепер російська армія "не має можливості протистояти систематичному знищенню своїх складів, систем ППО, радарів тощо".
Свідченням цього стало, наприклад, те, що ще у квітні 1-й корпус Нацгвардії "Азов" заявив, що взяв під контроль усі ворожі логістичні шляхи біля окупованого Донецька. А Третій армійський корпус прозвітував про те, що взяв під вогневий контроль Луганську область. "Довга рука" українських середніх дронів не дає спокою окупантам навіть на державному кордоні між РФ та Україною в цій області, а це понад 200 кілометрів від точок запуску.
Станом на кінець травня відомий французький осінтер Клемент Молін нарахував уже понад 1000 ударів середньої дальності із січня 2026 року.(Йдеться лише про атаки, які вдалося геолокувати).
Very good animated maps from @tochnyi showing the evolution of ukrainian middle-strikes against russian occupied territories.
— Clément Molin (@clement_molin) May 30, 2026
Videos include trucks count, ammunition depots, storage bases and overall strikes. https://t.co/gXBZpS97nN pic.twitter.com/yLHHWv4Rei
З них:
- 35% — по складам та депо
- 20% — по техніці
- 7% — по засобах ППО
"Майте на увазі, що на карті відображаються тільки геолоковані удари. На кожне опубліковане відео як мінімум удвічі більше ударів, які не вдалося геолокувати, і набагато більше тих, які не публікуються", — зазначає аналітик.
При цьому лише за останній тиждень експерту вдалося нарахувати близько 100 підтверджених ударів. З кожним місяцем кількість атак значно зростає.
"Що далі? Ця ударна кампанія аж ніяк не поодинокий випадок, вона набирає обертів, і багато російських військових блогерів уже попереджають про складну ситуацію. Це відбувається на тлі великих труднощів, із якими Росія стикається цього року. Також уперше з 2023 року Росія цього місяця втрачає територію (зокрема сіру зону біля Комаря в Донецькій області). Українська кампанія ударів по тилу — одна з причин, чому російські наступальні дії зазнають труднощів", — зазначає осінтер.
Молін пояснює, що наслідки для російської логістики виглядають дуже серйозними, і якщо Україна протягом літа здійснить контрнаступальні дії на окремих ділянках, то зможе перерізати шляхи підкріплення, атакувати пересування противника та зменшити загрозу з боку російських дронів завдяки активному застосуванню засобів РЕБ.
"Таким чином, логістична ситуація для Росії стає дедалі критичнішою. Навіть якщо уражається відносно невелика частка вантажівок, цього вже достатньо, щоб створити серйозні проблеми в тилу, якщо тенденція збережеться", — вважає аналітик.
FT пише, що подібні події змушують російських військових скорочувати витрати пального та подовжувати логістичні маршрути, переносячи склади на відстань 120–150 км замість колишніх 80 км, а в деяких випадках навіть на територію самої Росії.
Аналітики Atlantic Council додають, що удари середньої дальності тепер загрожують перекрити сухопутні шляхи, які Росія використовує для забезпечення окупаційних сил у Запорізькій та Херсонській областях на півдні України, а також на Кримському півострові.
"Якщо нинішня траєкторія збережеться, Москві незабаром стане все важче використовувати так званий сухопутний міст у Крим, що поставить усі російські сили вторгнення на півдні України в потенційно небезпечне становище", — прогнозують експерти.
Як зазначають у західній пресі, ефективність українських мідлстрайків вже відчули й z-блогери. Так, наприклад, російський z-канал "Рибар" днями написав, що українські удари середньої дальності в окупованих південних регіонах, включаючи Крим, "стають все більш загрозливими".
Російські пропагандисти додали, що зростання кількості ударів по вантажному транспорту з початку травня збільшило "ризик дефіциту певних товарів на півострові", зазначивши, що продажі бензину вже "обмежені". "Атаки на вантажоперевізників на [Кримському] півострові безпосередньо впливають на боєздатність Збройних сил РФ на південних фронтах, де ситуація і так хитка", — повідомляв "Рибар".
Побоювання "зетників" підтверджуються повним ходом. Ситуація для окупаційної псевдовлади Криму та російської армії на півострові стає вкрай складною. Найбільше "логістичний локдаун" на собі відчули місцеві автозаправки. Через відсутність бензину на них Крим прямо зараз приміряє на себе "демоверсію" СРСР, де бажаний продукт або відсутній, або продається виключно за талонами.
Черги на заправках розтягуються на сотні метрів, а на сайтах оголошень місцеві жителі перепродують пальне втридорога — цінники можуть сягати 250 рублів за літр (~150 гривень).
Експерти ISW також зазначають, що Сили оборони України досягли в мідлстрайках помітних оперативних результатів.
"Головний з них — погіршення спроможності Росії використовувати ключові логістичні шляхи, що з’єднують Росію з окупованим Кримом, включаючи автомагістраль М-14 Ростов — Крим, а також логістичні маршрути, що сполучають окуповані території півдня України з Донецьком", — йдеться у звіті.
3. Діпстрайк: удари по гаманцю та стабільності Кремля
Важлива роль у стратегії України, нагадує FT, полягає і в дальніх ударах, які завдають шкоди нафтогазовому сектору, що фінансує кремлівську воєнну машину.
В Інституті вивчення війни (ISW) зазначили, що удари України по російських нафтобазах і заводах б'ють по кишені Кремля. Через величезні витрати на війну у Росії й так проблеми з "живими" грошима, а українські атаки лише загострюють цю ситуацію.
Український президент Володимир Зеленський нещодавно отримав документи від розвідки, що Москві довелося скоротити свої активні нафтові свердловини. До речі, лише одна з компаній закрила 400 свердловин. Крім того, з початку 2026 року РФ скоротила переробку нафти щонайменше на 10 відсотків, а також зазнає труднощів із перезапуском свердловин порівняно з іншими державами — виробниками нафти.
Про те, що Росія може залишитися без пального через рекордні удари України по НПЗ (не менше 30 атак за травень), пишуть і аналітики Bloomberg. Автори аналізу зазначають, що Україна перейшла до тактики повторних ударів по ключових об’єктах, щоб ускладнити ремонт та вивести потужності з ладу на більш тривалий період. В результаті переробка нафти в Росії впала до найнижчого рівня з 2009 року, а Москва вже змушена обмежувати експорт пального та стримувати внутрішній ринок.
Крім того, отримані дані свідчать, що 11 російських фінансових установ готуються до ліквідації, а вісім банківських установ не можуть внутрішньо вирішити свої накопичені проблеми і змушені залучати зовнішні ресурси. Зеленський зазначив, що дефіцит федерального бюджету Росії становить близько 80 млрд доларів за перші п'ять місяців 2026 року.
"Росія дедалі більше бореться з проблемами ліквідності після того, як постійно виснажувала ліквідні резерви свого суверенного фонду добробуту для фінансування війни та вдавалася до продажу своїх фізичних золотих резервів", — йдеться у звіті.
Війна, яку Кремль намагався тримати "десь далеко", дедалі частіше приходить у російські регіони — вибухами, зупинками аеропортів, атаками на нафтобази та відчуттям, що звична безпека зникає. Журналісти FT також наголошують і на тому, що далекобійні атаки викликають невдоволення війною серед російського населення.
"Удари українських безпілотників стали регулярним явищем навіть у таких віддалених від лінії фронту районах, як Урал. Індекс "особистого протестного потенціалу" державного соціологічного центру ВЦВГД (ВЦИОМ), який відображає готовність респондентів брати участь у демонстраціях, у квітні зріс до 25% — найвищого рівня від початку війни", — йдеться в статті.
Також, згідно з ВЦИОМ, у Росії продовжує падати рейтинг самого Путіна та його партії "Єдина Росія". Лише за останній тиждень травня рівень схвалення діяльності президента РФ обвалився на 1,9 відсоткових пункту порівняно з попереднім тижнем — до 67,5%. Піке рейтингу Путіна триває протягом останніх тижнів, збігаючись за часом із далекобійними ударами України, які накладаються на невдоволення від блокувань інтернету. Не рятує навіть те, що ці опитування є провладними, а місцеві соціологи навіть змінювали методи підрахунку — динаміка очевидна, а реальні цифри можуть бути ще яскравішими.
Роздратування серед російського населення через далекобійні удари України в коментарі "Телеграфу" констатував і відомий український журналіст Роман Цимбалюк, який свого часу довго працював у Москві.
"Ми всі бачимо негативні коментарі. Їх стає дедалі більше", — зазначив Цимбалюк.
За його прогнозом, такий ефект від атак у майбутньому тільки наростатиме і, можливо, в якийсь момент "може стати навіть політичним фактором у Росії, впливатиме на Кремль і на прийняття рішень".
Докладніше про це читайте у матеріалі "Цимбалюк про зміну настрою Путіна і те, чи готовий він закінчити війну".
Також журналісти FT наводять цитату джерела з російських бізнес-кіл, яке передало нинішній настрій росіян через українські діпстрайки:
"Усі в люті. Люди [в російській еліті] повністю згодні з тим, що це катастрофа. Це потрібно якось вирішувати. Володимир Путін, який править Росією від початку століття, "вкрай непопулярний", але при цьому "старий і впертий".
Зрештою навіть близькі до влади російські політологи вже почали писати, що заморозка по лінії фронту буде "перемогою", якщо вдасться не пустити Україну в НАТО.
"Закріплення [нині окупованих] територій за Росією було б хорошим результатом і повною військовою перемогою, якщо це поєднуватиметься з обмеженнями для збройних сил Києва та забороною для України на участь у військових альянсах або розміщення іноземних військ. Нескінченно спалювати [свої] ресурси в Малій Токмачці, переслідуючи уявні цілі, не в інтересах Москви", — сказав Василь Кашин (професор Вищої школи економіки в Москві).
Холодний душ для оптимістів
Україна почала перемагати в тактиці та технологіях, але ворог затиснутий і лютує, давлячи масою, і розслаблятися не час. Військовий аналітик Франц-Штефан Гаді у коментарі FT вважає, що поки що рано говорити про те, що ініціатива повністю перейшла до Києва
"Росіяни провели перегрупування і лише нещодавно збільшили темп операцій", — сказав військовий аналітик Франц-Штефан Гаді у коментарі FT.
Гаді вважає, що "наступні кілька місяців боїв" покажуть, чи виявилася стратегія Києва успішною. На цю мить, додає він, Україна має "якісну перевагу у безпілотній війні, але Росія зберігає кількісну перевагу на всіх фронтах".
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що дрони вдарили по станції, яка постачає нафту до Москви і не тільки.