Україна між молотом і ковадлом. Яку стратегію слід вибрати у спілкуванні з Трампом - Олексій Якубін

Ситуація, яка зараз склалась щодо реакції Дональда Трампа, республіканців на візит Зеленського, вимоги з боку республіканців щодо відставки українського посла, стає більш напруженою.

Двопартійна підтримка якоюсь мірою наштовхнулася на айсберг виборчих перегонів, які в Штатах є дуже і дуже, як ми бачимо, запеклими. І от те, що ми зараз бачимо, по суті, це показник того, що все ж таки українській дипломатії не вдалося втримати модель такого рівного відношення.

Можливо, на фоні того, що американські соціологічні компанії почали показувати нібито відставання Трампа від Камали Гарріс. Тому ми бачили, що, скажімо так, дещо сміливіше почали говорити в нашій владі з приводу подій у Штатах, з приводу заяв кандидатів. До прикладу, заяви Джей Ді Венса.

Я думаю, що, власне кажучи, тут, на жаль, зіграв той вплив, який ми маємо. І коли республіканці, а Трамп зараз є кандидатом від республіканців, плюс попереду не лише вибори президентські, але вибори до Конгресу, його третини, Нижньої Палати. Республіканці, власне кажучи, це сприйняли як ще один елемент передвиборчої гри, а відтак посипалися ці заяви, які ми зараз бачимо.

Тобто насправді для України це, звісно, створює певні проблеми, адже це з одного боку виборча боротьба, але з іншого боку — це і показник не зовсім правильно обраної стратегії по взаємодії зі Штатами в цілому. Тому що ми хотіли б, щоб США сприймали бачення України, бачення того, до чого потрібно прагнути. А вони сприймають свою підтримку України як той факт, що вона не має програти. Це вже для них плюс та показник їх впливовості у світі.

Але тепер ми бачимо, що те, як Штати мають допомагати Україні і як США сприймають ситуацію зіштовхнулося. І це виключно є позиція Дональда Трампа. Сама запеклість боротьби, звісно, тут грає роль, але це ще й показник того, що і республіканці, і демократи, вони обидва підтримують ідею гуманної ролі Штатів у світі. Проте методи у них різні.

От тепер, по суті, ми опинилися між молотом і ковадлом в межах цієї боротьби. Тому офіційному Києву, звісно, в цій ситуації вже складно буде щось найближчим часом змінити, адже схоже, що Трамп обрав це як одну з ліній своєї виборчої компанії. Зокрема, критика України, Камали Гарріс, рішень сучасного президента Джо Байдена. Головне, аби далі не було ще більших проблем.

Наша помилка тут була в тому, що, якщо соціологічні рейтинги показують одні результати, то можна нібито легше зважати на результати виборів у Штатах. Навіть попри те, що там далеко не прогнозовані результати, що переможе Гарріс. І другий момент – це те, що потрібно просто зі США переглядати нашу зовнішню політику. Тобто ситуація з послом, очевидно, що потребує заміни дипломатичного корпусу. І сама стратегія щодо США теж має бути іншою. Україна має чітко бачити свої інтереси та інтереси Штатів.

Джерело: коментар "Телеграфу".