Міжнародні стандарти та громадський контроль: як зміниться робота БЕБ? - Дмитро Олексієнко

Минуло вже понад три місяці відтоді, як Верховна Рада України 20 червня 2024 року ухвалила закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Цей крок, спрямований на вдосконалення роботи ключового органу у сфері економічної безпеки, викликав значний резонанс у суспільстві та бізнес-колах. Ухвалені зміни до законодавства щодо удосконалення роботи БЕБ породжують як надії на суттєве покращення ситуації у боротьбі з фінансовими, економічними та податковими злочинами, так і побоювання щодо можливих негативних наслідків.

Ухвалений законопроєкт зосереджується переважно на процедурі обрання керівництва БЕБ – голови та його заступників. Ці зміни мають стратегічне значення, оскільки вони спрямовані на зміцнення статусу БЕБ як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, забезпечуючи його ефективність та гарантуючи незалежність.

Згідно затвердженого КМУ плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023—2027 роки, закінчення реформи БЕБ заплановано до кінця 2025 р., коли відбудеться відбір персоналу БЕБ шляхом проведення відкритого, прозорого та конкурентного процесу, а також затвердження новим директором БЕБ механізму атестації персоналу. Крім того, план охоплює перегляд функціоналу БЕБ, розвиток аналітичних підрозділів та впровадження альтернативних кримінальному переслідуванню інструментів.

Чи виправдає оновлене БЕБ покладені на нього очікування, залишається відкритим питанням, яке потребує ретельного аналізу та постійного моніторингу з боку громадськості. Ця реформа є не просто зміною керівництва чи кадрового складу, а глибинною трансформацією всієї системи економічної безпеки держави. Зупинимось більш детально на ключових аспектах реформи БЕБ, щоб зрозуміти її потенційний вплив.

По-перше, планується повне перезавантаження керівництва та кадрового складу бюро. Особливу увагу привертає залучення міжнародних партнерів до процесу призначення нового керівництва БЕБ, за прикладом НАБУ. Це має забезпечити більшу прозорість та неупередженість у виборі керівництва.

По-друге, відбудеться повна переатестація персоналу БЕБ. Цей крок спрямований на підвищення професійного рівня співробітників та очищення структури від корумпованих елементів. Важливо, щоб процес переатестації був справді ефективним і не перетворився на формальність.

По-третє, передбачається скорочення кількості співробітників з 4000 до 2000 осіб з одночасним підвищенням заробітних плат. Такий підхід може сприяти підвищенню ефективності роботи бюро та зменшенню корупційних ризиків. Зважаючи на попередній досвід важливо, щоб процес оптимізації не призвів до втрати професійних кадрів та зниження спроможності БЕБ виконувати свої функції.

По-четверте, перезавантаження має не лише змінити керівництво та персонал, але й забезпечити впровадження сучасних методів роботи та ефективних механізмів оцінки результативності. Без цих елементів існує ризик, що реформа залишиться поверхневою і не призведе до реальних змін у роботі бюро. В результаті реформи в установі має відбутися перехід до моделі діяльності, керованої розвідувальною аналітикою. Ця превентивна модель, закладена в закон про Бюро економічної безпеки 2021 р., покликана стати фундаментом його роботи, кардинально відрізняючись від моделі, успадкованої від радянської системи. Такий підхід дозволить БЕБ не лише реагувати на вже скоєні злочини, але й ефективно запобігати потенційним загрозам економічній безпеці держави. Центральну роль у реалізації цієї стратегії відіграватиме аналітичний підрозділ БЕБ. Оснащений передовими технологіями обробки великих даних та інструментами штучного інтелекту, цей підрозділ має стати мозковим центром бюро. Його завдання охоплюватимуть широкий спектр діяльності: від регулярного моніторингу економічної ситуації до виявлення аномалій у фінансових потоках, від аналізу тенденцій у сфері економічних злочинів до розробки рекомендацій щодо вдосконалення законодавства.

По-п’яте, важливим аспектом реформи є механізми контролю за діяльністю БЕБ. Планується формування кадрових комісій за участю представників громадськості та бізнесу, а також створення дисциплінарної комісії. Ці кроки мають на меті підвищити прозорість роботи бюро та його підзвітність суспільству. Зокрема, для забезпечення прозорості та підзвітності цієї інституції передбачається перезавантаження Ради громадського контролю при БЕБ. Рада формуватиметься у складі дев'яти осіб шляхом відкритого та прозорого конкурсу, що проводитиметься через відкрите рейтингове інтернет-голосування громадян України. До складу Ради не зможуть входити особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також ті, хто працював у БЕБ чи інших правоохоронних органах протягом останніх п'яти років. Це має забезпечити незалежність Ради та її здатність об'єктивно оцінювати діяльність БЕБ. Повноваження Ради громадського контролю включають участь у формуванні кадрових комісій БЕБ та дисциплінарної комісії. Це дає громадськості реальні важелі впливу на кадрову політику бюро, що може сприяти підвищенню довіри до цієї інституції. Крім того, Рада матиме право заслуховувати інформацію про діяльність БЕБ та надавати свої висновки щодо неї. Зміни до закону, які передбачають перезавантаження Ради громадського контролю, були прийняті 20 червня 2024 року, протягом трьох місяців з дня набрання цим законом чинності Кабінет Міністрів повинен був забезпечити формування нової Ради громадського контролю. Закон набрав чинності з дня його публікування, 30.06.2024, пройшло вже більше трьох місяців відведених законом, але процес формування Ради досі не запустили, питання хто і навіщо саботує перезавантаження Ради громадського контролю?

Для успіху реформи важливим буде запозичення міжнародного досвіду боротьби з економічними злочинами. У багатьох розвинених країнах існують спеціалізовані органи, відповідальні за боротьбу з економічними злочинами. Наприклад, у США ця роль частково покладена на Федеральне бюро розслідувань та Службу внутрішніх доходів, у Великобританії — на Службу з боротьби з серйозним шахрайством, а в Німеччині — на Федеральне відомство кримінальної поліції. Аналіз законодавства та практик цих країн показує, що українська модель БЕБ в цілому відповідає міжнародним стандартам у ключових аспектах.

Ефективне виконання нових функцій БЕБ вимагає залучення висококваліфікованих фахівців з економічною та юридичною освітою, досвідом у фінансових розслідуваннях, глибоким розумінням механізмів державного управління та сучасних методів протидії економічним злочинам, включаючи навички роботи з великими масивами даних та використання передових аналітичних інструментів. Крім того, держава повинна забезпечити відповідне матеріальне забезпечення БЕБ. Враховуючи складну фінансову ситуацію, влада разом з новим керівництвом БЕБ повинні докласти зусиль для отримання міжнародної технічної допомоги.

Зрештою, успіх реформи БЕБ стане лакмусовим папірцем здатності України проводити глибинні інституційні зміни в умовах повномасштабної війни з РФ. Це не лише питання економічної безпеки, але й важливий крок у напрямку євроінтеграції та побудови сучасної, ефективної системи державного управління. Тому критично важливо забезпечити не лише швидке, але й якісне впровадження реформи, з урахуванням усіх її аспектів та потенційних викликів.