Порятунок молочної галузі: експерт пояснив, чому це важливо для України

Повномасштабна військова агресія Росії порушила стратегічні шляхи експорту сільгосппродукції з України, внаслідок чого українські аграрії отримали і продовжують отримувати значні збитки у секторі рослинництва. Про це в інтерв'ю "Телеграфу" розповів заступник виконавчого директора Спілки молочних підприємств України (CМПУ) Дмитро Стріховський, коментуючи кризу в молочній галузі та шляхи виходу з неї.

"Ще задовго до 24 лютого 2022 року наша бізнес-асоціація наголошувала на необхідності інтенсивного розвитку тваринництва, як складової Національної продовольчої безпеки. Час показав, що ми були не далекі від істини, але на жаль реальних дієвих заходів зроблено не було. Тваринництво, зокрема скотарство, має довгий період окупності інвестицій. Відроджувати якісну державну підтримку потрібно було ще у 2023 році. Сумно що цього не буде зроблено і у 2024-му. Сподіваємось, що хоч у 2025 році питання буде зрушено з місця", — наголосив він.

За його словами, вітчизняні виробники молока програють європейським гравцям, які поступово витісняють українську продукцію як із зовнішніх, так і з внутрішнього ринків, а "порівняно з країнами ЄС, гроші, які отримують від держави українські виробники молока, — це "сльози".

"По-друге, — це не дотації, а інвестиції. Тому що, по "ланцюгу" створюються робочі місця у с/г виробництві, харчовій промисловості, будівельній галузі, машинобудуванні і навіть у енергетиці. Адже Україна має можливість зайняти нішу потужного експортера біометану в ЄС через нашу газотранспортну систему. Відповідно до Директиви ЄС RED ІІ здійснюється пріоритетна підтримка виробництва біометану з відходів та залишків, що не конкурують з продуктами харчування та кормами. Відповідно до Директиви, до таких видів сировини належить гній, і вартість біометану з гною є максимальною. Тому сподіваємось на підтримку не лише Мінагрополітики, а але й всього уряду", — каже Стріховський.

Заступник виконавчого директора СМПУ додав, що термінові заходи потрібно було реалізовувати, як кажуть, "ще позавчора". В 2021 році для того, щоб відродити діяльність Робочої групи з розвитку молочної галузі при Мінагрополітики "нам прийшлось писати листа до президента України".

"На сьогоднішній день слово "розвиток" у її назві потрібно вже змінювати на "порятунок". Не хочу наганяти страхів, а щиро розраховую на державницький підхід до галузі, яка є важливою складовою продовольчої, зокрема, та економічної ,в цілому, безпеки держави. Сподіваюсь, що не прийдеться закривати вітчизняні заводи та скорочувати виробництва", — пояснив експерт.

Як повідомлялось, на фоні війни найглибша продовольча криза в Україні — в молочній галузі. Не вистачає корів та якісного молока. Це провокує його здорожчання та зростання цін на готові молочні продукти. Ціни на молоко досягли європейського рівня і українські молочні підприємства втрачають переваги перед імпортом. Кількість закордонної "молочки" на полицях щороку збільшується. Зупинити ці негативні тренди може лише державне втручання.

Також "Телеграф" писав, що Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ України до Євросоюзу в грудні минулого року. Для українських виробників та переробників молока це означає, що протягом декількох років вони зможуть мати доступ до одного з найбільших глобальних ринків світу.