Кому потрібен готель "Україна"? Що з великою приватизацією та орендою держземель? Інтерв'ю з головою ФДМ Віталієм Ковалем

Новий голова ФДМУ Віталій Коваль (Верховна Рада призначила його наприкінці листопада минулого року) оптимістично дивиться на виконання плану приватизації. І хоче його перевищити. Правда, не каже, на скільки. Хто буде флагманом приватизації цього року, що робити з неліквідом, коли запрацює оренда державних земель? Саме про це "Телеграф" запитав у Коваля.

Про план і готелі

На цей рік заплановано 4 млрд гривень надходжень від продажу та оренди держмайна. Чи вдалося за перший квартал 2024 року назбирати біля мільярда, щоб у графік вкластись?

У нашому держбюджеті затверджено завдання для Фонду державного майна – 4 млрд гривень від приватизації та 800 млн гривень від оренди. Скажу, що рік почався досить жваво. Ми вже маємо на середину березня проведених успішних аукціонів на понад 900 мільйонів гривень (до бюджету фактично надійшло 370 млн гривень). І надходження на середину березня від оренди вже понад 200 мільйонів гривень. Тобто фактично йдемо в графіку з потенціалом до збільшення цих сум. Нагадаю, що після того, коли аукціон відбувся, переможець має сплатити борги. Це борги по заробітній платі та по сплаті податків. І це часто буває сума, навіть більша за виручену від приватизації.

На яку цифру ви хочете вийти?

Ми виконаємо план, у цьому я не сумніваюсь. Інше питання, що я максималіст. І моя команда знає, що ми дуже високо поставили планку. Я її не буду озвучувати. Ми до неї рухаємось. План плюс це буде точно. Кожна гривня важлива. Тому що кожна гривня, перетворюється на кулю, снаряд, амуніцію, харчування наших воїнів.

Ви нещодавно казали, що сподіваєтесь продати тільки об'єктів малої приватизації на 4 млрд гривень. І це закриває повністю зобов'язання Фонду на цей рік. Ви робите ставку на малу приватизацію у цьому році? Великої ви не очікуєте чи я не так зрозумів?

Ми робимо ставку на всеохоплюючу приватизацію. Важливо розуміти, що на часі велика і мала приватизації. І команда Фонду сьогодні заряджена на результат. Ми хочемо спробувати досягнути чотирьох мільярдів лише об’єктами малої приватизації. Це такий внутрішній наш план-максимум. Крім того, з другого півріччя має відбутись велика приватизація по декількох об'єктах. Це вже буде мегаприємний бонус для країни. Тому що кошти, які виручені від приватизації, напряму йдуть до державного бюджету, а потім використовуються на Сили оборони.

І які цього року флагмани приватизації? На що ви розраховуєте у першу чергу з великих об'єктів?

Є декілька таких потенційних лідерів. Зокрема, готель "Козацький". Бачимо жвавий інтерес ринку до цього об'єкту. Ще є готель "Україна" — це серце столиці. І по них ми чітко відчуваємо зацікавленість. Готельний ринок працює у двох сегментах. Є девелопери, які викуповують нерухомість, і є управляючі компанії, які беруть потім ці об'єкти в управління. І з однієї сторони, і з другої ми бачимо жвавий інтерес. Готель "Україна", наприклад, оцінений в 1,34 млрд гривень без ПДВ. Це буде стартова ціна, і впевнений, що ця ціна буде значно більшою. Тому що інтерес є. На сьогодні цей готель — "четвірка" (чотири зірки. — БТ.), який в приватному форматі може стати "п'ятіркою" по характеристиках. І це розкриває можливості для заходу багатьох світових мереж. Готель "Козацький" має дві зірки. Але його унікальне місце розташування дозволяє зробити з нього мінімум 4 зірки. Це точно ті об'єкти, які цікаві для інвесторів.

По готелю "Україна" стартова ціна буде один мільярд гривень. До якого рівня вона може зрости в процесі?

Все залежить від конкуренції. Якщо у приватизаційному конкурсі бере участь 6 учасників, то ймовірність будь-якої змови, будь-якого недобросовісного відношення до конкуренції мінімізується. З 1 січня цього року ми вже сягнули середнього рівня шість учасників на об’єкт. Іноді більше. Були об'єкти, де в аукціонах було 18 учасників і навіть 33. І це успішні аукціони, які показують, що 2024 рік – це рік можливостей. Тому що одна гривня, виручена від приватизації, заводить за собою 4 гривні інвестицій приватних в обладнання, в модернізацію. А держава отримує податкові надходження від нових робочих місць, які створені на старих об’єктах.

Наша мета — це зробити road-show, щоб усі учасники ринку мали інформацію про цей об’єкт і максимальна кількість покупців взяла участь в аукціоні.

А хто саме з всесвітньо відомих операторів готельного бізнесу цікавиться "Україною"?

Ми дуже обережно ставимося до переговорів, які йдуть з мережами і взагалі потенційними учасниками. Тому що часто витік інформації призводить до неправильних трактувань на ринку. Можу сказати лише одне: декілька всесвітньо відомих мереж уже запитують технічні характеристики, вже уточнюють деталі. Їм ці об'єкти цікаві, ми це бачимо. Точно уже три мережі.

Які об'єкти, які наразі є в управлінні Фонду, є найбільш проблемними з погляду саме приватизації?

Я би перефразував питання: "Який об'єкт не є проблемним?" На 1 січня 2023 року в управлінні Фонду було трохи більше ніж 900 підприємств. На початок 2024 року в управлінні ФДМУ вже більш як 2300 підприємств. Тобто кількість об’єктів, яка була передана у сферу управління Фонду у 2023 році, зросла у 2,5 раза. І це мегавиклик для всієї команди. На цю мить ми вже завершили розподіл цих підприємств. Ми розуміємо майбутнє кожного з них. Є, на жаль, компанії, які існували останні років десять лише на папері. Зараз на них чекає ліквідація чи банкрутство.

У вас є завдання, є свої плани, є свої бажання. А що найбільше заважає приватизації?

Будь-який об'єкт, який іде на приватизацію, має зазвичай купу проблем з минулого. І це почалося не рік тому, а на 10—15 років раніше. Є кримінальні провадження, які потрібно знімати, доводячи свою правоту в суді.

Є спротив груп впливу, є небажання банально керівництва підприємств. Вони настільки приросли до свого крісла, що думають, що це державне підприємство є вже їхньою приватною власністю.

Інколи мені на доповідях керівники підприємств говорять: ну ми ж 15 років працюємо на цьому підприємстві. І ваш результат який? Мінус 5 мільйонів за рік. Це ж дно.

Про підсанкційні об’єкти

За даними ФДМУ, зараз у нього в управлінні конфіскованих підсанкційних об’єктів на 3,2 млрд гривень. Чи все цього року вдасться продати? Загалом з трьох мільярдів гривень скільки ви очікуєте реальних надходжень саме з цієї категорії?

Три мільярди гривень — це очікуване сподівання на основі балансової вартості цих активів. Якщо говорити про підсанкційні активи, які є у Фонді, то це найскладніша ділянка роботи. Тому що, по суті, Україна сьогодні є піонером в напрацюванні юридичних механізмів роботи з такими об’єктами. Таких наразі у нас 731. Це дуже різні активи: починаючи від паркомісця на Оболоні та закінчуючи тим самим пакетом акцій в Ocean Plaza. Насправді величезний асортимент. Підприємства, які є в управлінні Фонду, займаються економічною діяльністю в 618 напрямках. З 731 об'єкта не всі будуть приватизовані, деякі будуть передані Силам оборони. Наприклад, автівки. Ми зараз готуємо перелік для передачі, тому що не бачимо сенсу в окремому продажі цього майна. В цілому ми очікуємо надходжень від продажу ще більше, ніж 3 млрд гривень.

Це скільки?

Три плюс. Просто назву деякі об'єкти, які сьогодні є в переліку: Ocean Plaza; також здійснюємо заходи щодо включення у перелік приватизації заводу "ПентоПак" у Борисполі - лідера ринку харчової упаковки в Україні; завод "Мотордеталь-Конотоп", прекрасне підприємство, яке сьогодні продає на "Ролс- Ройс", "Мерседес-Бенц", на інші світові гіганти промисловості свою продукцію. Виручені від них кошти будуть суттєвими.

Про велику приватизацію та землю

А щось з реально великої приватизації, яка роками не рухається? Я маю на увазі підприємства на кшталт ОПЗ. Чи є у них шанси цього року піти на продаж, чи це буде рік якоїсь фінальної підготовки?

У нас немає якихось стоп-дій до цих об'єктів, ми їх готуємо на приватизацію. І я переконаний у тому, що деякі з них будуть реалізовані цього року. Просто потрібно розуміти, що велика приватизація – це процес від 6 до 12 місяців. Все залежить від кількості процедурних моментів, від проходження всіх бюрократичних механізмів у Кабміні. Це затвердження аукціонної комісії, визначення ціни, вся робота, пов'язана з юридичним супроводом. І ми маємо пам'ятати, що майже кожен з цих об'єктів має борги. Наприклад, балансова вартість підприємства складає приблизно три мільярди гривень, але у нього "за плечима" 6 мільярдів гривень боргу перед "Нафтогазом". І борг часто "окислює" актив. І робота з цими боргами, підготовка таких об'єктів до приватизації дуже складна.

І все ж таки. Щодо ОГХК, ОПЗ цього року є шанси, що будуть аукціони?

По Об'єднаній гірничо-хімічній компанії є шанс. Ми її готуємо до продажу. Сьогодні в нас, як ніколи, цей шанс є, і його потрібно використати. Чи буде він успішним, зважаючи на боргову ситуацію, покаже ринок. Але запити є.

З приводу ЗАлК. Що саме там виставлятиметься на продаж? Я бачив фотографії. Це буде земля? Там навіть приміщення не можна розглядати як нерухомість.

Я був на Запорізькому алюмінієвому комбінаті. На жаль, це страхіття — те, що там зараз. І треба розуміти, що підприємство повністю розграбоване і перейшло вже до Фонду "мертвим". Але є і великий позитив таких об'єктів. Охоронні зони та можливість підведення інфраструктури – це електроенергія, газ.

Тобто це майданчик під будівництво?

Це поле, яке можна використати під нове життя нового заводу. Таких об'єктів у нас, на жаль, достатньо. Але і вони мають право на життя. Ми не маємо право в Запоріжжі мати таку пляму. Хай там буде інше виробництво, але воно буде.

Ще один досить новий для Фонду напрямок – це оренда державних земель. Які шанси, що цього року цей ринок запрацює?

Плануємо вийти на оголошення цих земельних аукціонів у липні 2024 року. Якщо зможемо це зробити раніше, то я похвалю команду. На жаль, є об'єктивні фактори, які не залежать від Фонду. Наприклад, внесення змін до Бюджетного, Земельного та Податкового кодексів. Це в межах відповідальності парламенту.

Наразі уряд проводить адміністративну реформу. Будуть об'єднуватися чи ліквідовувати якісь міністерства. Фонд якось зачепила ця урядова реформа? Чи буде реструктуризація структури управління або скорочення кадрів?

Ми не стоїмо осторонь цієї реформи. По пам'яті скажу, що ми на 29% з 1 квітня будемо мати менший штат. Фактично вже усі процеси організаційні відбулись. Ми розуміємо, що це загальна державна політика. Нам дуже не вистачає цих спеціалістів, але будемо брати якістю, а не кількістю.

Деякі підприємства націоналізували після 24 лютого: "Мотор Січ", "Укрнафта". Є якісь плани, що з цими підприємствами робити після перемоги?

Я впевнений, що після перемоги у нас буде інвестиційний бум. І коли інвестори підуть, навіть, побіжать в нашу країну після перемоги, то вже потрібно буде визначати, що ми лишаємо за державним сектором, повноцінно розуміючи слово "стратегічні галузі". Я переконаний, що немає, наприклад, стратегічної функції в готелях, немає стратегічних функцій в тих напрямках бізнесу, де є приватний сектор успішний. Якщо ми говоримо про національну безпеку, то впевнений, що Кабмін ухвалив правильне рішення і деякі підприємства будуть забезпечувати цю національну безпеку стратегічно. А все інше має йти на ринок.