Економічне бронювання. Скільки треба заробляти, скільки — платити і що буде з цінами

Читать на русском
Автор
6696
Колаж "Телеграфа" / Фото: соціальні мережі Новина оновлена 19 червня 2024, 13:02

Бронювання за гроші може прискорити інфляцію одразу на 0,5—1,5%

В Україні вже найближчим часом можуть запустити економічне бронювання, коли наймані працівники й ФОПи будуть отримувати відстрочку від мобілізації за гроші. Цінник на бронювання ще обговорюється — від 20 до 35 тисяч гривень на місяць за кожного працівника.

Якщо економічне бронювання узаконять, на ринку кардинально зміниться конкурентне середовище. Бо "зайві" гроші мають далеко не всі. "Телеграф" з‘ясовував, як економічне бронювання вплине на економіку та що буде з цінами.

Відстрочка за тарифом

Бізнес вже кілька місяців атакує владу — просить дозволити бронювати людей за гроші. Підприємці посилаються на кадрові проблеми — через масову мобілізацію буцімто скоро взагалі працювати буде нікому.

В травні обговорювали навіть цінник — 20 тисяч за кожного заброньованого за місяць. Але згодом з'явилася інформація, що в Офісі президента від ідеї економічного бронювання відмовилися як від "дискримінаційної". Про ризики платного бронювання "Телеграфу" розказував і голова парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев.

Втім, недавно в Раді з'явився новий законопроєкт, що передбачає економічне бронювання. Проєкт № 11331 загалом стосується промислової політики, але є пункти й про бронювання персоналу.

Зокрема, вказано, що підприємства можуть бронювати військовозобов‘язаних працівників, сплативши до бюджету спеціальний внесок, встановлений Податковим кодексом. Конкретну суму в проєкті не називають. Але обговорюють суми від 20 тисяч до 35 тисяч на місяць. Очікується, що в Раду внесуть законопроєкт чи навіть декілька, де будуть тарифи на бронювання.

Платити за працівників зможуть не всі компанії, а лише ті, хто не має заборгованостей із зарплат та податків.

Окремо вказані умови для платного бронювання ФОПів та їхніх найманих працівників. Їм потрібно буде підтвердити доходи у розмірі не менш аніж три внески за бронювання. Тобто, якщо внесок складе 20 тисяч, ФОПу потрібно мати дохід 60 тисяч на місяць, а якщо 35 тисяч — 105 тисяч. Також приватним підприємцям доведеться підтверджувати факт проведення господарської діяльності за минулий рік. Це означає, що нові ФОПи бронюватися за гроші все одно не зможуть.

Плати або закривайся?

Якщо новий законопроєкт ухвалять, на ринку зміниться конкурентне середовище. Буде три групи компаній:

  • що мають статус стратегічних і можуть бронювати персонал безкоштовно;
  • що отримають право бронювати людей за гроші;
  • не стратегічні, які не мають грошей на платні бронювання. Їхнім працівникам у будь-який момент можуть вручити повістки.

Як це вплине на роботу бізнесу?

Голова секретаріату ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський каже "Телеграфу", що нестача кадрів через мобілізацію — головна проблема для 58% роботодавців. В Україні бракує близько 4,5 млн робітників. Разом з тим дефіцит коштів на потреби оборони в бюджеті — 500 млрд гривень.

"Тому економічне бронювання, попри моральні дилеми, хороший варіант знайти додаткові фінансові ресурси і зберегти людський потенціал для продовження роботи економіки. Але є й ризики, — визнає Забловський. — Бо посилиться конкуренція між тими, хто може бронювати людей за гроші і хто такої можливості не має. Зрозуміло, куди будуть намагатися працевлаштуватися люди — туди, де бронюють. А у компаній, що не мають грошей, кадрові проблеми лише поглибляться".

СЕО компанії Alcor та віцепрезидент з фінансово-правових питань асоціації IT Ukraine Дмитро Овчаренко розказав "Телеграфу", що підтримує ідею економічного бронювання. "Це можливість для більш життєздатних бізнесів через додаткові виплати (фактично оподаткування фонду оплати праці) забронювати цінних працівників, втративши яких, компанія втратить ще 5—10 інших робочих місць", — зазначив він.

Та економічне бронювання підтримують не всі. "З точки зору держави несправедливо дозволяти бронюватися за гроші, бо життя всіх громадян однаково цінне. Та окрім того, є ризик появи різного роду схем. Наприклад, будуть бронювати не дійсно цінних для виробництва спеціалістів, а, наприклад, родичів чи знайомих, які погодяться вносити щомісяця по 20 тисяч. Охочих таким чином відкупитися буде немало", — зазначив у коментарях "Телеграфу" голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук.

При цьому, за словами Овчаренка, економічне бронювання негативно позначиться на конкуренції на ринку, бо кваліфіковані працівники шукатимуть роботодавців, які в змозі їх забронювати.

Що світить бізнесу, який не має ні стратегічного статусу, ні грошей на бронювання?

"Багато хто буде йти в тінь — не оформлювати людей. Але не виключаю й масових банкрутств бізнесу", — каже "Телеграфу" керівник громадської організації SaveФОП Сергій Доротич.

Економіст Олексій Кущ зазначив, що економічне бронювання виявиться по кишені далеко не всім. "Воно не підходить бізнесу з великою часткою зарплатного фонду в структурі собівартості. Мова йде передусім про послуги — це ресторани, готелі, сфера торгівлі. Частка витрат на персонал там сягає 50%. Також велика вона в трудомістких виробництвах, наприклад, легпромі — до 40%. Натомість у машинобудуванні оплата персоналу — то лише до 20% від собівартості, левова частка там — матеріальні витрати. У металургії відсоток ще нижчий — усього 5%, в агросекторі — до 10%", — пояснив "Телеграфу" Кущ.

Він також додав, що економічне бронювання гарно вписується в бізнес-модель фінансових, страхових, IT-компаній, де порівняно небагато працівників і високі зарплати, на тлі яких 20 тисяч за бронювання особливої погоди не роблять.

Що буде з цінами

Ще одне запитання — чи не вплине запуск економічного бронювання на вартість товарів та послуг? Адже витрати бізнесу зростуть, тож з'явиться спокуса перекласти їх на споживачів.

Тариф на бронювання буде вищим, аніж середня зарплата в Україні. Тобто платне бронювання — це ніби компанії в один момент більш аніж удвічі підвищать зарплати своїм працівникам.

Це, за словами Дмитра Овчаренка, дійсно може спровокувати підвищення цін на товари й послуги. Будуть змушені підвищувати вартість товарів і компанії, що не отримають доступу до бронювання, бо їм доведеться підвищувати зарплати, щоб втримати персонал.

Олексій Кущ вважає, що цінники точно зростуть. Економічне бронювання навіть може додати 0,5—1,5% до річної інфляції.

На скільки й що саме може подорожчати? За словами економіста, приблизно на 25% може зрости собівартість послуг та одягу. Продукти отримають плюс 5—7% до цінника. Тоді як, наприклад, вартість металургійної продукції зміниться несуттєво — усього на 1—2%.

Втім, на підвищення цін зараз впливають й інші чинники — зростання тарифів на електроенергію та перебої з її постачанням, а також девальвація гривні. Тому націнку на бронювання можуть і знизити. Бізнесу доведеться стримувати свої апетити, адже платоспроможність українців не росте і переплачувати за заброньованих виробником працівників споживачі навряд чи згодяться.