Якщо всіх бронювати, хто буде воювати? - Данило Гетманцев про мобілізацію і податки для ФОПів

Читать на русском
Автор
7223
Якщо всіх бронювати, хто буде воювати? - Данило Гетманцев про мобілізацію і податки для ФОПів Новина оновлена 12 червня 2024, 13:55

Наскільки реальне "економічне" бронювання в поточних умовах

"Телеграф" публікує другу частину великого інтерв‘ю з головою парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики Данилом Гетманцевим.

Нагадаємо, в першій частині Данило Гетманцев розкрив інтригу з грошима й податками: чи дійсно в українському бюджеті величезна дірка, як її можна залатати та чи треба українцям готуватися до підвищення податків, зокрема, ПДВ, військового збору, акцизу на автомобільне пальне. Гетманцев натякнув, що є й інші "варіанти на столі".

Друга частина інтерв‘ю не менш інтригуюча. Що буде з ФОПами, хто потрапить у "Клуб білого бізнесу" та які бонуси гарантуватиме цей статус? Що буде з мобілізацією, чи з`явиться можливість у підприємців "відкупитися" самим та забронювати за гроші персонал? До речі, а сам пан Гетманцев уже оновив власні військово-облікові дані, як того вимагає новий закон про мобілізацію?

ФОПи та кордони

— На які зміни малі підприємці можуть очікувати найближчим часом, окрім підвищення військового збору?

На що ФОПам очікувати зараз? Поки ніяких змін. Ми не будемо реформувати систему єдиного податку до кінця війни. Ми про це говорили, ми це підтверджуємо і тут нема про що розмірковувати далі.

Я бачив в ЗМІ цю чергову хвилю про нову систему єдиного податку. Хтось нарешті прочитав Нацстратегію доходів, яка була опублікована в грудні минулого року, і аж у травні цього року вирішив розмістити топ-новини про ФОПів, яких буцімто, будуть реформувати. Я здивувався, якщо чесно. Зробили на рівному місці сенсацію без будь-яких для цього підстав.

Насправді дійсно в Нацстратегії доходів йдеться про реформування системи єдиного податку, але це вже другий (підкреслюю) етап, який буде тільки після завершення першого — реформування митниці та податкової. Все це буде вже після війни. Тож зараз взагалі нема про що говорити.

— Ви багато говорите про так званий "Клуб білого бізнесу". Для чого потрібен цей клуб, хто в нього може потрапити та які зиски для бізнесу й держави? Коли можуть ухвалити законопроєкт про "Клуб білого бізнесу"?

Ми не тільки говоримо, ми зараз готуємо до другого читання законопроєкт на цю тему. Принципові моменти, які є в ньому, стосуються створення чітких, прозорих правил для бізнесу, виконуючи які, він зможе отримати менше податкового контролю. Ці правила мають бути такими простими, щоб їх можна було порахувати на калькуляторі будь-кому.

Якщо в тебе податкове навантаження вище, ніж середнє по галузі, опубліковане податковою на сайті, ти вже розумієш, що є членом "Клубу білого бізнесу". Якщо в тебе заробітна плата вища, ніж середня по галузі, ти є членом "Клубу білого бізнесу". І тоді тебе не перевіряють в межах документальних перевірок. Тоді перевірки з відшкодуванням ПДВ займають 5 днів, а не 40. Тобто в тебе є цілий ряд преференцій, які пов'язані з ризикоорієнтованим контролем.

Менший ризик – менший контроль. Ми це робимо на пропозицію самого бізнесу. З його боку існує величезний запит на визнання білим, тобто таким, що працюює чесно і прозоро. На сьогодні і в суспільстві існує величезний запит на визнання бізнесів білими. Бо належна сплата податків – це і є найвищий прояв патріотизму бізнесу. І цей закон дає можливість нам таке робити.

— Як розблокування кордонів вплинуло на митні платежі?

Там дуже лінійний зв'язок. Як тільки розблокування відбулося, митниця одразу почала перевиконувати плани надходжень до державного бюджету. Ми зараз отримуємо близько 49 мільярдів гривень на місяць. В травні, наприклад, перевиконання плану — на 5 млрд.

Тут ми бачимо певні покращення, хоча за рахунок контрабанди, безперечно, потенціал ще дуже-дуже великий — понад 100 мільярдів на рік.

Установа розвитку

— Ви зареєстрували в Раді проєкти про створення Національної установи розвитку. Що зміниться з їх ухваленням? Як буде працювати нова структура? Що отримають від неї бізнес та прості громадяни? Головне — звідки вона візьме гроші?

Щоб було більш зрозуміло, я розкажу детальніше про один з можливих напрямків роботи. У нас є величезний запит бізнесу, у тому числі релокованого, на кредитування тих проєктів, які є ризиковими для банківської системи.

Банківська система, керуючись нормативами Національного банку, вимушена відфільтровувати ті пропозиції щодо надання кредитів, які тягнуть за собою підвищені ризики. Іншими словами, такому бізнесу просто відмовляють. Саме тому ми вважаємо, що економіка потребує створення установи, яка б через банки здійснювала кредитування проєктів з підвищеним рівнем ризику.

Але це не єдине завдання. Головне, що відрізнятиме нову фінансову установу від інших – це її спеціальний статус (мандат) на забезпечення фінансової підтримки розвитку і відбудови України. Це можуть бути проєкти із відновлення, як під час, так і після війни, проєкти у пріоритетних сферах, зокрема у ВПК, суспільно важливі проєкти, які в силу різних причин не цікаві традиційним банкам і фінансовим установам.

А Національна установа розвитку – через те, що має неприбутковий статус, — зможе випускати спеціальні гарантовані державою облігації, матиме доступ до дешевшого донорського фінансування, користуватись зниженими регулятивними нормативами. Зможе брати на себе функцію фінансування таких проєктів, компенсувати частину ринкової вартості таких послуг, тим самим підтримуючи спеціальні визначені у законі цільові групи бізнесу і населення.

Данило Гетманцев
Данило Гетманцев: "Не вважаю мобілізацію основним фактором безробіття і дефіциту кадрів"

В Німеччині подібна установа має назву KfW. Вона була створена після Другої світової війни, і через неї спрямовувалася частина коштів на відновлення. Ми взяли цю установу за приклад, вдосконалили, перенесли на свій ґрунт, погодили основні принципи з Нацбанком і Мінфіном. І вважаємо, що ця установа в основному повинна діяти як "банк банків", надаючи фінансування для банків та інших фінансових установ. Але є випадки, коли фінансування буде надаватись напряму.

Джерела надходжень коштів будуть різними — і бюджет, і допомога міжнародних партнерів. Наприклад, в цьому році з бюджету 45 мільярдів гривень спрямовано на підтримку бізнесу, а з ухваленням нового закону, вони будуть спрямовані через цю установу. Лімітів щодо коштів у нас немає — чим більше, тим краще.

Нагадаю, що в нас план розвитку передбачає залучення 700 мільярдів доларів протягом 10 років. Бізнес отримає знижений відсоток, та головне — він взагалі отримає кредитування. Бо зараз є такі випадки, коли у підприємця майно залишилося на окупованій території, під нього, звісно, жоден банк не дає кредиту. Щобільше, якщо бізнес уже закредитований під те майно, вимагають повернення грошей, бо, мовляв, немає застави. І що — йти в банкрутство? Ось такі кейси в тому числі буде вирішувати нова установа.

Мобілізація і бронювання

— Як новий закон про мобілізацію вплинув на митні платежі? Транспортні компанії скаржаться, що водії відмовляються виходити в рейси або навіть тікають за кордон…

Ми ніяких погіршень не бачимо. Думаю, що врешті-решт ринок пристосується.

— Нещодавно в Україні обговорювали можливість "економічного бронювання". Опитані "Телеграфом" підприємці казали, що готові платити за бронювання спеціалістів навіть більше за 20 тисяч на місяць. Та згодом з`явилася інформація, що від цієї ідеї відмовилися. На вашу думку, чи не варто все ж запустити цей чи подібний механізм?

Будь-які виключення з загальних правил мобілізації є несправедливими. Ми розуміємо, що, скажімо, висококваліфікованому слюсарю на оборонному підприємстві ми повинні дати бронь. Бо інакше ми підірвемо обороноздатність країни. Тому тут це обґрунтовано.

А якщо говорити про бронь за гроші, то вона, як на мене, породжує цілу низку дискримінацій. Дискримінація за професію, за місцем проживання (бо в селах менші зарплати). Навіть дискримінація за віком, бо той, хто молодший, має менший досвід і меншу зарплатню. Все це підриває основи суспільства, яке й так перебуває зараз у жорсткій психологічній кризі.

— Подейкують, що Мінекономіки пропонує бронювати бенефіціарів приватних компаній?

Я вважаю таке виключення абсолютно безпідставним і таким, що прямо дискримінує людей за майновою ознакою. Розумію, що підприємство не може працювати без слюсаря або директора, але чому – без власника акцій, та ще й не прямого, навіть оборонне, не розумію.

Це дуже цинічна спроба звільнити від мобілізації найбагатших. Не вірю в те, що це рішення підтримає КМ.

— Як на українську економіку впливає жорсткий дефіцит кадрів? Чи є шляхи його подолання та які саме?

За оцінками Нацбанку на основі методики МОП, у нас за підсумками 2023 року безробіття було на рівні 19%. Але, з іншого боку, у нас дефіцит кадрів. Про що це говорить? Про те, що дефіцит стосується переважно кваліфікованих працівників. Тих працівників, які, на жаль, в тому числі стали ВПО і не можуть знайти роботу на новому місці, де відсутня відповідна економічна база, або знайшли себе за кордоном. Це називається структурне безробіття.

Я не вважаю мобілізацію основним фактором безробіття і дефіциту кадрів. Якщо у нас сьогодні в армії трохи більше мільйона, то тільки за кордоном 6—7 мільйонів, з них працездатних — точно третина. Тому міграція є більш вагомим фактором для посилення безробіття. Чи страждає від цього економіка? Вона страждає внаслідок багатьох обставин. Найголовніше – це лінія фронту, яка збільшується, на жаль. Міграція, внутрішні переміщення – все це негативно впливає на економіку. І мобілізація в тому числі негативно впливає.

— Ви особисто які шляхи компенсації економічних втрат від мобілізації бачите? Звісно, що людина, яка багато витрачає, має більш позитивний вплив на економіку, ніж бідні співгромадяни. Але ніхто не має права вирішувати, чиє життя важливіше. То ж "економічне бронювання" логічне, але, безумовно, несправедливе. Що про це думають депутати, з якими спілкуєтесь?

Не знаю, чи доречно зараз говорити про якісь компенсації взагалі. Зрозуміло, що для цього немає ані можливостей, ані, напевно, підстав. Мобілізація є проблемою для всіх. Не тільки для бізнесу. Будь-яка структура, немає різниці — волонтерська, приватна чи державна, — відчуває наслідки мобілізації. У кожного є цілком зрозуміле бажання забронюватися чи забронювати своїх працівників.

Але, якщо всі забронюються, то хто тоді буде воювати? Тому я виступаю за дуже виважений справедливий підхід в цьому контексті з мінімальною кількістю вилучень, бо чим більше буде виключень, особливо тих, що не підкріплюються логічними аргументами та обґрунтуванням, тим більше вони вважатимуться суспільством несправедливими.

— Коли ви оновили свої дані в реєстрі "Резерв+"?

У перший же тиждень роботи системи. Все спрацювало на "відмінно".