Законопроєкт 13007 надає Фонду гарантування вкладів позасудовий механізм конфіскації мільярдних активів банківської системи, — експерти

Законопроєкт №13007, ініційований головою парламентського комітету з питань фінансів Данилом Гетманцевим, передбачає суттєві зміни у процедурі ліквідації банків. Найбільш резонансними є норми, які дають Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) майже необмежену владу над активами ліквідованих банків без належного контролю з боку держави та суспільства.

Про це йшлося під час дискусії на KUKHAR DISCUSSION COURT, присвяченій обговоренню законопроєкту №13007, який подав голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

У обговоренні взяли участь провідні експерти, юристи з банківського права та народні депутати-члени профільного парламентського комітету. (Повний запис дискусії доступний на YouTube-каналі Ukraine Economic Outlook).

Одним з ключових ризиків є можливість розпродажу активів банків за заниженими цінами, зазначають експерти.

ФГВФО отримує можливість реалізовувати активи банків, що ліквідуються, без прозорих процедур оцінки їхньої вартості. Це означає, що майно може продаватися за значно нижчими цінами, ніж його реальна ринкова вартість.

Юрист Юліан Хорунжий зазначає: "Законопроєкт фактично закладає механізм знецінення активів перед їхнім продажем. Без належного контролю та відкритих конкурсів це відкриває широкі можливості для корупційних схем".

Ексголова податкового комітету парламенту, народний депутат України Ніна Южаніна зазначила, що навіть до ухвалення законопроєкту 13007 про Фонд гарантування, за даними Державної аудиторської служби, окремі активи банків розпродавалися за 1% від їхньої балансової вартості. А встановлене новим законом право на дисконтування вартості продажу до 25% без конкурсу насправді не обмежує фонд, а тільки розширює поле для можливих зловживань у майбутньому, вважає Ніна Южаніна.

Ще одним небезпечним положенням законопроєкту є відмова ФГВФО публікувати детальну фінансову звітність щодо процесу ліквідації банків. Зокрема, документ не передбачає обов’язку Фонду оприлюднювати інформацію про:

• кінцеву вартість проданих активів;
• покупців цих активів;
• механізм проведення торгів та оцінку майна перед продажем.

Це означає, що суспільство, кредитори та навіть державні органи будуть позбавлені можливості аналізувати прозорість розподілу активів. Без цього контролю корупційні ризики у процесі ліквідації банків різко зростають, коментує Ніна Южаніна.

Запропоновані норми законопроєкту №13007 фактично позбавляють процес ліквідації банків будь-яких запобіжників проти зловживань. ФГВФО отримує можливість розпоряджатися активами безконтрольно, тоді як реальна вартість цих активів та умови їхнього продажу залишатимуться прихованими від суспільства.

"Якщо цей закон ухвалять, ліквідація банків перетвориться на тіньовий ринок розподілу активів між зацікавленими особами. Це не тільки погіршить ситуацію у фінансовому секторі, а й може відлякати потенційних інвесторів", – підсумовує економіст Михайло Кухар.

В умовах економічної нестабільності та воєнного стану Україна не може дозволити собі узаконення схем, що сприяють розкраданню активів банків. Законодавцям слід переглянути ці положення, щоб забезпечити прозорість ліквідаційних процесів та мінімізувати корупційні ризики.

"Фонд гарантування вкладів — фактично як "держава в державі", — стверджує ексголова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Наразі, за словами Южаніної, є альтернативний законопроєкт, головна мета якого – підвищення відповідальності Фонду перед фізичними особами-кредиторами та акціонерами банків, які знаходяться в його управлінні.

В МВФ наполягали на запровадженні відкритого конкурсу для призначення директора-розпорядника ФГВФО, що мало б забезпечити прозорість і незалежність цієї установи. Ще одна вимога — запровадження ефективних механізмів контролю за діяльністю фонду. Однак, експерти відмічають, що замість реалізації справжніх реформ, спрямованих на захист вкладників, голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, використовуючи вимоги МВФ як привід, намагається не лише розширити повноваження ФГВФО, але й зробити його повністю ручним, створюючи передумови для масштабних корупційних зловживань.