Ракетна загроза: які будівлі найбільш безпечні і у яких місцях краще ховатися, щоб вижити

Читать на русском
Автор
5550
Наслідки однієї з атак по Києву Новина оновлена 29 березня 2024, 10:22
Наслідки однієї з атак по Києву. Фото Ян Доброносов, "Телеграф"

Відомий київський урбаніст та інженер розповів "Телеграфу" про особливості столичних будинків і укриттів

Останній ракетний обстріл Києва цього тижня і вчорашнє тривожне повідомлення від КМВА про посилення заходів безпеки у столиці знову актуалізували безпекові питання для містян. "Телеграф" з'ясовував, які житлові будівлі є найбезпечнішими, а які перебувають у зоні ризику та можуть від обстрілів буквально скластися, як карткові будиночки.

Також важливим моментом з точки зору особистої безпеки залишається власне саме місце укриття — де все ж таки краще ховатися під час повітряної тривоги.

Які будівлі найстійкіші від ударів і чому

Відомий київський інженер та урбаніст Дмитро Макагон розповів нашому виданню, що найбільш безпечні — нові житлові будівлі, які зведенні по сучасним будівельним нормам, "у яких закладається розрахунок на прогресуючі руйнування".

— Тобто, така будівля не має складатися по прикладу того, що ми бачимо відбувається з "панельками" (панельні будинки типу радянських "чешек". — Авт.). Коли в них є влучання, то можливе таке складання навіть цілих секцій, перекриттів.

Монолітно-каркасний будинок – будівля з монолітного залізобетонного каркасу, утвореного колонами і перекриттями, між якими споруджені стіни з газоблоку, цегли або іншого матеріалу. Фото - dim.ria.com
Монолітно-каркасний будинок – будівля з монолітного залізобетонного каркасу, утвореного колонами і перекриттями, між якими споруджені стіни з газоблоку, цегли або іншого матеріалу. Фото - dim.ria.com

В сучасних же будівлях цього не має бути, і тому вони найбільш безпечні. Плюс насправді в контексті безпеки можна говорити про найбільш висотні будівлі. Тому що вони, щоб вони тримали самі себе, там закладаються більш такі жорсткі конструкції, там є ядра жорсткості, там більші перерізи несучих конструкцій. Тому вони ще більш безпечні.

Будинок на Лобановського після влучання російської ракети. Фото - з відкритих джерел
Будинок на Лобановського після влучання російської ракети. Фото - з відкритих джерел

До того ж там мають бути певні системи щодо евакуації. Зокрема бетонні сходові клітини. Це теж підвищує безпеку, — каже експерт, уточнюючи, що мова йде про монолітно-каркасні будинки.

Один з висотних ЖК в столиці (побудований в 2012-2013 рр.) і поряд дев’ятиповерхівка типу "чешки", зведена ще в СРСР. Фото - bild.ua
Один з висотних ЖК в столиці (побудований в 2012-2013 рр.) і поряд дев’ятиповерхівка типу "чешки", зведена ще в СРСР. Фото - bild.ua

Будинки з цегли — у підвищеній зоні ризику

За його словами, разом з тим старі цегляні будинки (висотні, "хрущовки", "сталінки") менш безпечні. Якщо цегляна будівля і у неї є збірні плити та перекриття, "то є ймовірність, що при влучанні й вибиванні несучих стін, ці плитові конструкції будуть падати і складатися, знову ж таки, цілими секціями".

Столичні "хрущовки". Фото - kyivpastfuture.com.ua
Столичні "хрущовки". Фото - kyivpastfuture.com.ua

— Ми таке вже бачили, зокрема при влучанні позаминулого року у будівлю в Часовому Ярі. Там була цегляна будівля, у якій склалася ціла секція, — нагадує експерт.

Міцність "сталінок" і "царських" будинків — міф?

У той же час інколи у соцмережах можна натрапити на думку, що побудовані після Другої світової так звані цегляні "сталінки" та вцілілі будинки, зведені ще в XIX — початку XX століття (т.зв. "царські"), нібито є міцними у порівнянні з тими ж самими "хрущовками". Але це не зовсім так.

Будинок у Києві типу "сталінки"
Будинок у Києві типу "сталінки"

— Якщо ми говоримо про умовно дореволюційні будинки, то взагалі вони більш такі ветхі. А "сталінки" так само — це цегляні будівлі, і є питання до перекриттів всередині них. Але треба зазначити, що у будь-якій будівлі (і сучасній) при прямому влучанні є велика загроза (руйнування. — Авт.).

Іншими словами найбільш безпечне місце — бомбосховище, укриття або принаймні якісь підземні споруди (паркінги, підвали тощо). Якщо ми кажемо про "сталінки", то якоїсь великої різниці немає, наприклад, між ними і тими самим "хрущовками", — пояснює інженер.

Житловий будинок XIX століття на Жилянській, який частково зруйнував "шахед" восени 2022 року
Житловий будинок XIX століття на Жилянській, який частково зруйнував "шахед" восени 2022 року

Чи є все ж якісь безпечні місця у будівлях?

При цьому, як зазначає експерт, у будинках правило двох стін дещо підвищує шанси убезпечити себе при ударах, трохи зменшує ризики для особистої безпеки.

— Тому що не обов'язково при прямому влучанні у будівлю (а приліт, наприклад, може десь поруч) саму конструкцію цього будинку цей удар зруйнує, а от осколки, вибухова хвиля (і як наслідок від вибухової хвилі може вибити скло), то від цього вас друга стіна може захистити.

Насправді, дуже багато поранень саме від такої вторинної дії вибуху. Якщо ви захиститесь від скла, осколків, це значно підвищує шанси врятуватися. Особисто намагаюся дотримуватися цього правила двох стін, коли не маю змогу йти в укриття. Це більш безпечно і менш дискомфортно, — аргументує Дмитро Макагон.

Яке найбезпечніше місце для укриття під час обстрілів?

Серед об'єктів, які знаходяться поза житловими будівлями, у якості укриттів можуть слугувати також підземні переходи (особливо, вдень, коли чимало містян під час тривог знаходяться на вулицях).

— Підземні переходи доволі безпечні місця. Звичайно, в них краще перебувати подалі від входів. Але загалом це дійсно захистить від уламків (десь на 100%), а від прямого влучання — залежить від потужності ракети чи снаряду.

Проте в принципі підземні переходи витримують величезні навантаження. Тому що над ними пролягають дороги. Плюс по цим автошляхам їздять і фури — великі вантажівки — тобто навантаження на переходи великі. До того ж там доволі товсте перекриття і товстий шар бетону, а також дорожнього полотна. Це можна вважати непоганою альтернативою тим самим паркінгам. Навіть по міцності в переходах більш безпечно, ніж у закритих паркінгах.

Звичайно, найбезпечніше місце для укриття — станції метрополітену глибокого залягання. Вони і закладалися також як укриття, навіть від ядерної зброї, — резюмував урбаніст.

Як повідомлялось, російські терористи вночі 28 березня знову атакували Харків ударними безпілотниками іранського виробництва, запущеними з території Бєлгородської області РФ. У місті знову пролунали вибухи, а пошкодження отримали цивільні будівлі.

Також "Телеграф" писав, що перед тим Росія завдала чергового терористичного удару по кількох містах України. Зокрема, окупанти також обстрілювали і Харків. При цьому на обласний центр росіяни спрямували два нових боєприпаси, а саме — УМПБ Д-30СН.