Раніше все було інакше: як виглядав відомий київський бульвар понад 150 років тому (фото)

Читать на русском
Автор
Бульвар у всі часи був багатолюдним
Бульвар у всі часи був багатолюдним. Фото Колаж "Телеграфу"

Ретро-знімки здатні "оживити" історію

Київ у всі часи зачаровував своїм неповторним колоритом та особливою енергетикою. Цікаво, що багато нині відомих і популярних у мешканців та гостей столиці локацій в минулому виглядали зовсім інакше.

Одним із таких місць є знаменитий бульвар імені Тараса Шевченка, який з’явився у столиці понад 150 років тому і спочатку мав зовсім іншу назву.

Редакція "Телеграфу" вирішила зібрати для вас історично знімки бульвару Шевченка, який було закладено на початку 1840-х років і який до наших днів "дійшов" у досить зміненому вигляді. Однак не варто забувати про те, що ця легендарна локація за всіх часів була улюбленим місцем киян, і саме тут досі знаходять натхнення мешканці столиці.

Вид з боку Бессарабки на бульвар Шевченка у 1860-ті роки

Бульвар імені Тараса Шевченка як міська вулиця виник у 1830-х роках. Одночасно зі спорудженням на сусідній Володимирській вулиці будівлі Київського університету посередині вулиці посадили алею — спочатку лип і каштанів.

Пізніше – з 1840-х років – тут почали активно висаджувати пірамідальні тополі, які й досі залишаються яскравою візитною карткою не лише цієї локації, а й цілого Києва.

Саме так виглядав сучасний бульвар Шевченка 1860 року. Вдалині можна розгледіти будівлю університету і Володимирський собор, який ще тільки будується.

Бульвар Шевченка 1860 року

Спочатку бульвар носив назву Шосейний або Університетський (назви вживалися паралельно). Так ця місцевість називалася з 1850 до 1869 року.

Потім, з 1869 по 1919 бульвар називався Бібіковським. І лише 1919 року бульвар отримав сучасну назву на честь українського поета, письменника та художника Тараса Шевченка.

А ось такий вигляд відкривався на бульвар Шевченка (Бібіківський) з боку Липок — критий Бессарабський ринок ще не збудовано. Фото датовано 1870 роком.

Вид на бульвар Шевченка (Бібіківський) з боку Липок, 1870 рік

У 1870-х – 1890-х роках – на початку XX століття відбувається інтенсивна забудова вулиці: зводяться як особняки, так і прибуткові та звичайні житлові будинки, а також громадські будівлі, університетська лікарня, Комерційний інститут, готелі та промислові споруди.

Ось так виглядав бульвар Шевченка (Бібіківський) у 1880-ті роки.

Бульвар Шевченко (Бібіківський) у 1880-ті роки

Бульвар Тараса Шевченка розташований у Шевченківському районі міста Києва. Він пролягає від Бессарабської до Галицької площі. За всіх часів це місце було улюбленою локацією для прогулянок киян.

Чудові алеї та зелені пірамідальні тополі налаштовують на позитивний лад і дарують почуття спокою.

1890-ті роки. Алея на бульварі Шевченка (Бібіківському)
1890-ті роки. Алея на бульварі Шевченка (Бібіківському)
Бульвар Шевченко (Бібіківський) у 1890 році
Бульвар Шевченко (Бібіківський) у 1890 році
Біля нижньої точки алеї на бульварі Шевченка (Бібіківському) 1900 року

Варто зазначити, що у 1872 році на стику бульвару та Безаківської вулиці (нині — вулиця Петлюри) було споруджено пам’ятник А. Бобринському. Граф був онуком Катерини II, яскравим діячем сільського господарства, а також засновником цукрової промисловості та залізничного транспорту в нашій країні.

Він стояв на п’єдесталі, спершись ногою на рейку і дивився у бік вокзалу. Пам’ятник прибрали 1926 року.

Пізніше на його місці з’явився пам’ятник Миколі Щорсу, який знесли у грудні 2023 року.

Пам’ятник Бобринському на бульварі Шевченка. 1890 роки
1900-ті роки. Пам’ятник графу Бобринському, бульвар Шевченка (Бібіківський)
1906 рік. Пам’ятник графу Бобринському, бульвар Шевченка (Бібіківський)
1906 рік. Пам’ятник графу Бобринському, бульвар Шевченка (Бібіківський)
1900-ті роки. Пам’ятник графу Бобринському, бульвар Шевченка (Бібіківський)

Нагадаємо, що в мережі було опубліковано унікальну кінохроніку 1963 року, на якій можна побачити перші турнікети на станції метро "Хрещатик" та реакцію на них пасажирів.

Автоматичні турнікети приймали 5-ти копійчані монети та значно прискорювали процес оплати проїзду. Завдяки впровадженню "технологічної новинки" кількість паперових квитків почала різко знижуватися, а черги на вході до підземки стали набагато меншими.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядав культовий київський ресторан "Метро" на 1,5 тисячі відвідувачів. Тут завжди було галасливо та багатолюдно, а кияни часто призначали зустрічі саме біля ресторану "Метро", бо його знав кожен мешканець столиці. Родзинкою ж закладу було те, що у великій залі закладу проходили виступи «вар’єте».