Ви нізащо не впізнаєте це місце: який вигляд мав Майдан Незалежності в XIX столітті (фото)

Столиця України може похизуватися своєю багатовіковою історією та безліччю колоритних місцин. Справжнім серцем Києва за всіх часів був Майдан Незалежності, який змінювався разом із містом, трансформувався та неодноразово перебудовувався.

До кінця X століття ця місцевість, як і сучасний Хрещатик, називалася Перевісищем та тут розташовувалися болота. Лише в 1830 році тут сформувалася як така площа. І лише набагато пізніше на Майдані з’явилися перші будинки, відомий фонтан, пам’ятники та багато іншого.

Редакція "Телеграфу" пропонує вам здійснити подорож у далеке минуле та подивитися яким же був Майдан у 1880-х роках. Саме так виглядала ця історична місцевість 144 роки тому.

Історія Майдану Незалежності

Майдан Незалежності — це центральна площа Києва, яка розташована в Шевченківському районі столиці.

Під час правління князя Ярослава Мудрого міські укріплення були значно розширені і поперек майбутньої площі пролягли вали, стіни та рови. Там, де тепер починається Софіївська вулиця, розташовувалася Лядська брама, яка вела до Верхнього міста.

У 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а у 1850-х роках — кам'яні будинки.

Площа як така сформувалася у 1830-х роках, коли було знесено залишки оборонних валів. Тоді ж вона отримала назву Хрещатицька — від назви вулиці, до якої безпосередньо примикала.

У 1851 році на майдані споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання. Наразі на цьому місці Будинок профспілок України.

До 1871 року на майдані був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.

У 1876 році на площі було збудовано будівлю Міської думи, і вона отримала назву Думської.

У 1941 році будівля Думи згоріла, а територія площі сильно збільшилася за рахунок зруйнованої непарної сторони Хрещатика.

Сучасна забудова площі складається з будинків 1950-х — 1970-х років. У 1961 році тут було зведено будівлю сучасного готелю "Україна".

У наступні роки площа неодноразово перебудовувалася та реконструювалася.

На фотографіях, зроблених у 1880-х роках, можна звернути увагу на цікаву архітектуру Майдану. У його центральній частині також можна помітити знаменитий фонтан, який на той час називали "урод".

"Цікава архітектура того періоду, а по центру бачимо фонтан, який називали неблагозвучно — "урод". Використовувався він візниками для напування коней", — йдеться у товаристві "Клуб корінного киянина" у Фейсбук.

Також у соцмережі можна знайти унікальний знімок на якому зображено сучасний готель "Козацький", розташований в історичному та діловому центрі Києва — на Майдані Незалежності.

Будівлю готелю було збудовано у 1979-1983 роках на місці двоповерхового "будинку Гудовського". 1859 року тут гостював Тарас Шевченко — на згадку про це на готелі встановлено меморіальну дошку.

У 1976 році на площі відкрито станцію метро "Площа Калініна". У 1977 році була перейменована на площу Жовтневої революції і тут спорудили ансамбль фонтанів.

Сучасне ім’я площі було надано після проголошення незалежності України у 1991 році. Станція метро "Площа Жовтневої революції" змінила свою назву одночасно із площею.

У 2001 році розпочато капітальну перебудову площі: з’явилося безліч нових пам’яток, скульптур та фонтанів. У центрі площі встановлено високу білу колону, яку вінчає фігура Берегині з калиновою гілкою в руках, що символізує незалежність України.

У 2015 році відбулася ще одна реконструкція із заміни бруківки. 2017 року реконструювали фонтани і вони стали музичними.

Після початку повномасштабного вторгнення Російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року на газоні площі встановили 55 прапорців із позивними бійцями полку "Азов", які віддали життя під час оборони Маріуполя.

Надалі навколо них утворився стихійний меморіал на згадку про загиблих захисників України, який являє собою газон з величезною кількістю прапорців і портретів полеглих героїв.

Нагадаємо, що в мережі була опублікована унікальна кінохроніка, на якій можна побачити, як проходило будівництво найвідомішого туристичного об’єкту в Києві та найвищого в Україні монумента "Батьківщина-мати".

Висота скульптури від п’єдесталу до кінчика меча становить 62 метри (з постаментом – 102 метри). В одній руці статуя тримає 16-метровий меч, а в іншій – величезний щит. Він має 13 метрів заввишки і 8 метрів завширшки.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як раніше виглядав київський центральний автовокзал, який у народі називали "другими воротами столиці". Він завжди був сповнений пасажирів і гудів як справжнє осине гніздо.