Зеленка, протести, отруєння "Новачком": чим запам’ятався російський опозиціонер Навальний

Читать на русском
Автор
3204
Олексій Навальний
Олексій Навальний. Фото Getty Images

Він був одним із найвідоміших борців із корупцією в Росії

У п’ятницю, 16 лютого, стало відомо про смерть російського опозиціонера Олексія Навального, політичного в’язня диктатора Путіна. Він був блогером, юристом, лідером опозиції та борцем з корупцією в РФ.

Його діяльність привернула увагу Кремля, тому політик неодноразово ставав об’єктом переслідувань з боку правоохоронних органів, а також його намагалися смертельно отруїти. "Телеграф" зібрав найцікавіші факти біографії Олексія Навального та його політичний шлях.

Як війна зруйнувала економіку Росії

Біографія Олексія Навального

Майбутній лідер російської опозиції народився у Підмосков’ї, в одному з військових містечок. Після школи навчався у Російському університеті дружби народів, обравши собі напрямок юриспруденції.

Спочатку Навальний намагався збудувати свій бізнес. Він мав частку 25% від сімейного підприємства фабрики з лозоплетіння, від якої він згодом відмовився. Відкривав кілька фірм, але вони були неуспішними.

Він також мав свою юридичну компанію "Навальний і партнери", яка проіснувала лише рік. Майбутній лідер опозиції працював у багатьох місцях, включаючи Московську міську адвокатську палату, радіо "Луна Москви", але ніде не затримувався надовго.

Громадська та політична діяльність, протести

З 2000 року розпочав політичну кар’єру, увійшовши до складу партії "Яблучко". Він був її членом до 2007 року. Громадську діяльність розпочав у 2004 році. Він заснував "Комітет захисту москвичів". Це громадське об’єднання боролося з корупцією під час будівництва об’єктів у Москві. З того часу він стояв біля витоків ще кілька ініціатив та проектів: "ДА!", "Міліція з народом", "Народ".

Навальний був учасником "болотних протестів" у 2011-2013 роках. Невдоволені результатами виборів до Держдуми, куди балотувався і сам Навальний, виходили на площі у великих містах РФ. То були несанкціоновані мітинги. Багатьох затримували та заарештовували на 15 діб. Таке покарання отримав і Навальний.

У 2011 році заснував "Фонд боротьби з корупцією". Його співробітники займалися журналістськими розслідуваннями для запобігання корупційним схемам в органах влади. Влітку 2020 року фонд було ліквідовано як юридичну особу, але бренд зберігся. Його використали, змінивши офіційну назву на "Фонд захисту прав громадян".

На Навального у 2017 році напали та облили зеленкою. Це сталося на очах у поліцейських, які не діяли. Опозиціонер після нападу казав, що може засліпнути на одне око.

Через участь у протестних акціях та боротьбу з корупцією він потрапив у поле зору спецслужб і його намагалися посадити. Опозиціонер шість разів звертався до Європейського суду з прав людини і орган виносив рішення на його користь.

Отруєння "Новачком" та в’язниця

У серпні 2020 року Навального було отруєно. Він впав у кому і його доставили на лікування до німецької клініки "Шаріте". Реабілітацію він проходив у Німеччині.

З’ясувалося, що для отруєння опозиціонера використали бойову отруйну речовину з групи "Новачок". У злочині звинувачували путінський режим.

Навальний вирішив повернутися до Росії. Його заарештували, коли він проходив паспортний контроль. Політика засудили у "справі Ів Роше", і відправили до в’язниці на 2 роки та 8 місяців. Через кілька місяців після винесення вироку правозахисна організація Amnesty International надала Олексію Навальному статус "в’язень совісті".

У 2022 році вирок посилили. Опозиціонера визнали винним у шахрайстві в особливо великому розмірі. За це його засудили до 19 років позбавлення волі.

Олексій Навальний позиціонував себе супротивником Путіна, але деякі його ідеї підтримував. Він не виступав проти вторгнення до Грузії та України. Більше того, він жорстко висловився про грузинів, назвавши їх гризунами. Навальний тоді похвалив російських військовослужбовців та закликав влаштувати повну блокаду Грузії. А ще він закликав "мочити гризунів", тобто громадян країни, до якої вторглася РФ.

Не дуже приємні вислови він говорив на адресу України. Їх можна прочитати у матеріалі "Телеграфа" під назвою "Від "бутерброду" до "повернути Крим": що говорив Навальний про Україну".