Великої війни на Близькому Сході не уникнути? Як новий конфлікт вплине на Україну

Читать на русском
Автор
2269
На думку ізраїльського іранознавця Гершона Когана, Іран піде на максимальну ескалацію конфлікту Новина оновлена 25 червня 2024, 13:08
На думку ізраїльського іранознавця Гершона Когана, Іран піде на максимальну ескалацію конфлікту. Фото Колаж "Телеграфу"

Перші розкати грому війни Ізраїлю з Іраном на території Лівану, здається, вже пролунали.

Армія Ізраїлю нещодавно ухвалила план дій на випадок війни з Ліваном, а точніше — з "Хезболлою". Хмарило давно – з початку ізраїльської спецоперації по зачистці сектору Газа. А в останні тижні знайомі українцям "шахеди" нахабно залітали на територію Ізраїлю. 5 червня атакували село на півночі країни, було поранено 11 ізраїльтян. У свою чергу армія Ізраїлю здійснювала і здайснює авіанальоти на бази в Лівані, методично проводить спецоперації зі знищення ключових фігур "Хезболли". Ключових не стільки з погляду поточних атак, а, скоріше, з погляду можливої війни між Ліваном та Ізраїлем.

Чи є шанс скасувати війну?

"Попередня команда на війну в Лівані армії віддана, оперативні плани в черговий раз уточнили та затвердили, навчання різних рівнів провели, основна підготовка завершена, цивільні інфраструктури – енергетика, медицина і т.д. загалом також підготувалися. І навряд чи ми колись будемо готові краще", — написав відомий ізраїльський військовий аналітик Давид Гендельман на своїй сторінці у Facebook.

Однак чи буде ця війна зараз, чи її відкладуть? Якщо відкладуть, тонадовго? Навіть у самому Ізраїлі кажуть, що це питання висить у повітрі.

"У суто військовому плані — після завершення операції в Рафаху в найближчі тижні можна починати війну на півночі, а за обстановкою — і не чекаючи цього завершення. Але це питання в першу чергу не військове, а політичне: наважитись зараз на велику війну, або все-таки вкотре її відкласти", — пояснює Давид Гендельман.

Це чітко розуміють у США та реагують так само, як і у випадку з Україною — стримуванням. Спочатку попереджали на рівні особистих контактів та комунікації держчиновників. Наразі висловили позицію публічно — через ЗМІ.

Представник Пентагону Чарльз Браун, голова Об’єднаного комітету начальників штабів (ЗКНШ) ЗС США, на зустрічі журналістами під час поїздки до Африки заявив, що вторгнення Ізраїлю до Лівану може викликати протидію з боку Ірану та перерости у широкий регіональний конфлікт. Браун зазначив, що Іран схильний підтримувати "Хезболлу" активніше, ніж ХАМАС, особливо якщо він відчує, що "Хезболлі" загрожує серйозна небезпека.

Тобто США публічно застерігає проти війни Ізраїлю та Лівану, точніше проти великої війни на Близькому Сході.

— Україні ця ситуація добре знайома, коли є заборони — наприклад, бити по певній території, — каже ізраїльський сходознавець-іраніст, доктор наук Гершон Коган. — Але Ізраїль має свою зброю і свій досвід — після першого вторгнення на територію Лівану, 1985-го. Цього року ізраїльські війська були виведені. Тоді питання з "Хезболлою" не було вирішено.

Коли Ізраїль увійде до Лівану?

Тут все залежить від того, хто кого переграє, вважає Гершон Коган. До речі, в інтерв’ю "Телеграфу" понад два місяці тому він говорив, що відкритої великої війни з Іраном поки що не буде – напруги варто чекати саме на кордоні Ізраїлю з Ліваном.

Зараз, за словами експерта, Іран намагатиметься зробити все, щоб вторгнення Ізраїлю до Лівану відбулося якомога раніше.

– Іран піде на максимальну ескалацію конфлікту, – прогнозує Гершон Коган. – Про це говорять дії, час та сама ідея ескалації конфлікту напередодні виборів у США. Ситуація в Україні та посилення ескалації на Близькому Сході працюють проти Байдена. Світ втомився від війни в Україні, а тут ще одна велика війна, в яку будуть втягнуті збройні формування з багатьох країн. Ірану вигідно зараз підняти питання ядерної угоди: дозволу розробляти ядерні технології мирного характеру та часткове зняття санкцій для цього.

"Ізраїль має досвід, коли конфлікт з "Хезболлою" не було вирішено до кінця", — зазначає Гершон Коган

Ізраїль, на думку експерта, зацікавлений відтягнути війну на якомога пізніший термін, оскільки воювати одночасно у секторі Газа та Лівані складно. А "Хезболла" ще й отримує підтримку від мілітарних угруповань низки арабських країн.

— Наразі Іран переправляє значні маси зброї до аеропорту Бейрута. Бойовики їдуть через Сирію автобусами. І ще тисячі бойовиків із проіранських угруповань з Іраку, Афганістану, Пакистану, Ємену готуються приїхати до Лівану, щоб приєднатися до "Хезболли", якщо конфлікт, що назріває, переросте у повномасштабну війну.

За сприятливого розвитку подій основний довгостроковий сценарій — повернення до стану до 2000 року, тобто Ізраїль контролюватиме південь Лівану. Тільки раніше він це робив у союзі з християнською "Армією Південного Лівану", а тепер незрозуміло, чи будуть християни союзниками з огляду на те, що вийшовши з Лівану, тодішній ізраїльський уряд фактично дзав їх "Хезболлі", — каже сходознавець.

Не виключено, що в конфлікт може вступити Франція, яка має в Лівані свої інтереси. Як правило, Франція виходить із колишніх колоній, залишаючись при своєму економічному інтересі. В даному випадку це видобуток золота. Частина родовищ "Хезболла" вже "віджала" у французів, і ті виявили бажання запровадити свій миротворчий контингент, щоб стабілізувати ситуацію. Ну і під час цього повернути своє.

У цій ситуації, наголошує Гершон Коган, справа за Ліваном – саме їхнє запрошення легітимізує перебування іноземного легіону на території Лівану. Але є нюанс: якщо Ізраїль зацікавлений у створенні буферної зони, і мети захопити території чи бути на території всього Лівану в нього немає, то французький легіон може затриматись і надовго.

При цьому Росія, яка мала реальний ризик втратити позиції в Сирії через агресію проти України, цілком імовірно спочатку їх знову зміцнить. Це означає, що Ізраїль намагатиметься діяти вкрай обережно. Росія стає фактичним сусідом Ізраїлю щодо Сирії. І цей сусід може ускладнити і так непросту обстановку.

А що із сектором Газа?

У статті, яка вийшла в журналі Foreign Affairs – "ХАМАС перемагає" – її автор, професор Роберт Пейп з Чикагського університету пояснює, чому ХАМАС зміцнює свої позиції, незважаючи на інтенсивні бойові дії в Газі:

"Згідно опитувань, проведених у березні, 73% палестинців схвалюють атаку 7 жовтня. Перед атакою 53% підтримували напади на ізраїльських цивільних осіб. ХАМАС має в своєму розпорядженні ефективну пропагандистську машину, яка представляє події 7 жовтня як неминучий оборонний крок і спонукає палестинців приєднатися до боротьби. Дії Ізраїлю побічно посилюють підтримку ХАМАСу: значні збитки, завдані жителям Гази, і ослаблення ПНА (головного суперника ХАМАСу), зміцнюють позиції організації".

Несиметричність ситуації — регулярна армія, одна з найкращих у світі, проти терористичного угруповання – підливає олії у вогонь антиізраїльських настроїв і в Палестині, і у світі.

Автор вважає, що без зміни нинішнього курсу Ізраїлю, ХАМАС продовжуватиме посилюватись, незважаючи на військові втрати. Він стверджує, що досвід США свідчить: для перемоги над терористичними організаціями, глибоко інтегрованими до місцевого населення, необхідно запропонувати альтернативу та сильні економічні стимули.

– Ізраїль тривалий час проводив політику невтручання. Ми вивели війська із сектора Газа, зруйнували ізраїльські поселення, які були на цій території, що було дуже болючим моментом для Ізраїлю. Продукти харчування, медикаменти, медична допомога — Ізраїль підтримував та допомагав. Але зараз я припускаю, що присутність Ізраїлю на цій території відновиться. І остаточне зачищення бойовиків у секторі Газа теж пройде до кінця, — каже Гершон Коган. – Тут шлях лише один – остаточно добивати ХАМАС та встановлювати повний ізраїльський контроль над сектором. У тих місцях, де Армія оборони Ізраїлю залишає позиції, негайно відновлюється мережа ХАМАС

Ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман має схожу думку:

- Надії, що "коли потім" ми підготуємося краще і тоді почнемо, це добрі наміри: хто сказав, що ми підготуємося краще, ніж противник, і що почнемо ми, а не противник? Тому вибір тяжкий, але обирати треба.

Як у Лівані з’явилася "Хезболла" — улюблене дітище Ірану

Ліван колись називали близькосхідньою Швейцарією. А його столиця – Бейрут – була таким самим міжнародним культурним, фінансовим та діловим центром, як Париж чи Мілан. Крім того, тут завжди було достатньо води. А звідси — розкішна для цих широт природа і щедрі врожаї.

Але з 1975 по 1990 рік у Лівані йшла громадянська війна між мусульманськими і християнськими громадами Лівану, а також усередині цих громад.

— Ліван завжди був схожий на ковдру, — каже Гершон Коган. – Тут на 95% арабське населення, але країна є багатоконфесійною. Історично більшість населення Лівану складали християни (зараз із 2 млн — близько 40%). З них найбільша група – християни-мароніти. Але тут мешкають і католики, і православні. Є мусульмани — шиїти та суніти, шиїти складають костяк "Хезболли".

Ліван море
Ліван був країною з прекрасною природою, розвиненою економікою та культурою. Красива природа залишилася

Тут була продумана своя владно -конфесійна система балансу. Президентом може стати лише християнин, прем’єр-міністром — лише мусульманин-суніт, спікером парламенту — лише мусульманин-шиїт і таке інше. Але баланс було порушено, коли Ліван прийняв палестинських біженців у 70-х роках минулого століття. У них почалися сутички. Насамперед — із християнами, — каже іранознавець.

У 1970 році Ясір Арафат намагався шляхом воєнного перевороту повалити короля Йорданії Хуссейна. Проте не зміг. Його сили зазнали поразки та були змушені перебазуватися на територію Лівану. Відповідно до Каїрської угоди 1969 року та Мелькартської угоди 1973 року ліванська сторона надала їм право мати власні збройні сили, "за умови ненанесення шкоди суверенітету та благополуччю Лівану".

Мешканці палестинських поселень біля Лівану були добре озброєні і жили окремим життям, фактично створивши державу в державі. Але вже тоді від їхніх набігів суттєво страждав південь Лівану. В один момент лідери мусульманського світу вирішили використати озброєних палестинців у Лівані для зміцнення тут мусульманської громади на рівні держави. Ліванська армія була явно слабкою, тому ліванці-християни почали організовувати загони самооборони та вступати в сутички з палестинцями.

В країні розгорілась громадянська війна, до якої були залучені майже всі конфесії. "Хезболла" була створена під шумок громадянської війни та профінансована коштами Ірану. Молоді бійці нової організації пройшли навчання під керівництвом 1500 вартових ісламської революції, які прибули з Ірану.

На прапорах - символіка радикальної ісламістської організації "Хезболла". Фото: Aziz Taher/Reuters

"Хезболла" — воєнізована ліванська організація шиїту і політична партія, яка виступає за створення в Лівані ісламської держави за зразком Ірану. Організація залишалась у підпіллі до 1985 року, доки не опублікувала маніфест, який засуджує Західний світ. У документі лідером руху було названо іранського лідера аятола Хаменеі, а основною метою "Хезболли" — опір ізраїльському вторгненню до Лівану.

Ізраїль з’явився у цій історії 1982 року. "Перша ліванська війна" або операція "Мир Галілеї" — військова операція Ізраїлю на території Лівану в рамках громадянської війни в Лівані. Її метою було знищення баз Організації визволення Палестини (ООП). У ході війни було взято столицю Лівану Бейрут, а формування ОВП були змушені залишити країну і перебратися до Тунісу.

Після закінчення операції "Мир Галілеї" ізраїльські війська створили в окупованому південному Лівані "буферну зону", яку контролювали спільно з "Армією південного Лівану". Незважаючи на те, що відхід ізраїльських військ на південь Лівану у 1985 році вважався закінченням війни, шиїтські бойові угруповання почали консолідуватися і вести партизанську війну проти ізраїльської окупації південного Лівану. .

За час, що минув з моменту закінчення першої, а пізніше — і другої лівансько-ізраїльської війни (2006 рік, тривала 34 дні) "Хезболла" набирала сили, озброювалась. Ще у 2023 році Ізраїль заявлялв про наявність у "Хезболли" майже 150 тисяч ракет, в тому числі — великого калібру, які здатні атакувати ціль на відстані 200 км. На озброєнні бойового крила "Хезболли" — реактивна артилерія, що є основою їх воєнного потенціалу. Але з того часу регіон суттєво насичувався зброєю. Це стислий і готовий до удару кулак Ірану, яким він шантажує навіть не Ізраїль, а США перед виборами.

Тому очевидно, що якщо розпочнеться ця війна, вона буде дуже жорсткою. США попередили Ізраїль про здатність "Хезболли" прорвати "Залізний купол".

"Велика війна з "Хезболлою" передбачає кілька сотень убитих у тилу від ракетних обстрілів (бо ПРО з такою кількістю ракет не впорається і зосередиться на захисті критичних об’єктів), до тисячі вбитих солдатів на фронті, масові руйнування, удари по інфраструктурі тощо, — пише на своїй Facebook-сторінці Давид Гендельман. — Якщо пощастить, втрат буде менше. Спроби обмежитися чимось мінорнішим не гарантують, що воно таким і залишиться і не виросте по ходу справи у велику війну".