Загнати Путіна в кут: яким може бути "іранський сценарій" від Трампа та що має робити Європа

Американські ЗМІ повідомляють, що президент США Дональд Трамп розглядає можливість запровадження санкцій проти Росії вже цього тижня, адже він розчарований постійними атаками російського диктатора Володимира Путіна на Україну та повільним темпом мирних переговорів.

"Обмеження, ймовірно, не включатимуть нових санкцій проти банків, сказав один зі співрозмовників, але розглядаються інші варіанти тиску на російського лідера з метою змусити його до поступок за столом переговорів, зокрема 30-денне припинення вогню, яке підтримує Україна, але яке Росія давно відхиляє. Трамп також може вирішити не запроваджувати нових санкцій", — розповідає газета The Wall Street Journal.

Про те, якими можуть бути американські санкції проти Кремля, та яку роль має відігравати Європа, йшлося під час політичного діалогу в European Policy Centre у Брюсселі 26 травня, повідомляє кореспондентка "Телеграфу".

Серед спікерів події був відомий американський дипломат Деніел Фрід, якого називають "архітектором антиросійських санкцій". Фрід відіграв провідну роль у відповіді Заходу на агресію Москви проти України 2014 року: як координатор Державного департаменту США з питань санкційної політики він розробив американські санкції проти Росії та домовився про запровадження подібних обмежень Європою, Канадою, Японією та Австралією.

За словами Фріда, адміністрація Дональда Трампа "безперечно підготувала додаткові санкції", які може запровадити проти Москви.

"Я вважаю, що витоки інформації в пресу приблизно три тижні тому, щодо варіантів санкцій, підготовлених Міністерством фінансів США, є правдивими, і вважаю, що це були контрольовані витоки.

Також є правдою, що сенатор Ліндсі Грем згуртував близько 80 сенаторів на підтримку свого законопроєкту", — сказав дипломат.

Зазначимо, на початку травня видання Reuters повідомило, що американські посадовці фіналізували нові економічні санкції проти Росії, зокрема в банківському та енергетичному секторах. Серед цілей — російський державний енергетичний гігант "Газпром" і великі структури, задіяні в галузях природних ресурсів і банківській сфері.

Що стосується законопроєкту Грема, він передбачає запровадження 500% тарифів на імпорт до США з країн, які купують російську нафту, газ, уран або інші енергоресурси, якщо Росія відмовляється від чесних мирних переговорів.

"Я вітаю цей законопроєкт, але найжорсткіша санкція — проти російських нафтових доходів — можливо, є непрактичною. Йдеться про те, що треті країни не повинні купувати жодної російської нафти, якщо Росія не бере участі в зусиллях щодо припинення війни, і це підкріплюється погрозою мита у 500%.

Мито у 500% на китайські товари, що ввозяться в США, повернуло б нас до торгівельної війни з Китаєм, з якої адміністрація Трампа намагається вибратися. Тож я не знаю, наскільки це реально, але орієнтація на російські нафтові доходи — абсолютно правильна", — пояснив Деніел Фрід.

Та навів кращий варіант подібних обмежень:

"Мій кращий варіант — зробити з Росією те, що ми зробили з Іраном: погрожувати третім країнам повними блокуючими санкціями проти їхніх центральних банків — це дуже серйозний крок — якщо вони не скоротять суттєво закупівлі іранської нафти. [В цьому випадку — російської].

Міністерство фінансів за адміністрації Обами це ненавиділо, а китайці й індійці обурювалися, але врешті-решт підкорилися. І це був дієвий інструмент", — роз’яснив він.

За оцінками експерта, російська економіка перебуває під тиском, але "не на межі колапсу".

"Росія перебуває під тиском. Путін робить все можливе, щоб здобути перемогу, розраховуючи на європейські політичні розбіжності й, особливо, на те, що адміністрація Трампа відступить.

Якщо ми нарешті зможемо подолати непослідовну і хитку політику Трампа і повернутися туди, де, як нам здавалося, ми були два тижні тому, коли "велика четвірка" ЄС поїхала до Києва і ми, здавалося, були на межі додаткових спільних трансатлантичних санкцій, ми зможемо змусити Росію відступити.

І справа не лише в санкціях. Це має супроводжуватись політикою безперервного постачання озброєнь Україні. І з цією метою, як на мене, хорошою ідеєю є використання заморожених російських активів", — сказав Фрід.

Натомість Джим Маллінакс, стипендіат Державного департаменту США в Центрі Вудро Вільсона, зазначив: за останні чотири роки досягнуто величезного прогресу в об’єднанні країн-членів ЄС для створення й реалізації потужних санкційних заходів — у спосіб, який кілька років тому здавався майже неможливим.

"Те, що ми вже наблизилися до 18-го санкційного пакета ЄС, є справді вражаючим.

Попри всю складність цього процесу, принцип одностайності створює труднощі при ухваленні таких пакетів і не дає можливості зробити їх настільки жорсткими, як хотілося б деяким сторонам.

Але це — особливість системи ЄС, а не вада. І я вважаю, що, попри наявні пропозиції відійти від принципу одностайності у прийнятті санкційних рішень, саме цей принцип є одним зі способів збереження єдності в межах ЄС і обмеження лазівок та слабких місць, які можуть виникнути.

Я вважаю, що дуже добре, що ЄС витрачає час на те, щоб чітко осмислити, чого він прагне досягти, як зменшити негативні наслідки, і лише після цього рухається вперед.

Водночас США наразі перебувають у, скажімо так, перехідному етапі щодо наших санкцій проти Росії. Я можу підтвердити, що розглядається широкий спектр планів — як посилення санкцій, так і їх пом’якшення, залежно від ситуації.

Ми всі уважно стежимо за коментарями президента Трампа, щоб зрозуміти, куди все це йде", — сказав Маллінакс.

Крім того, 26 травня Національна санкційна коаліція України за координації Ради економічної безпеки України та експертної групи з питань формування й реалізації санкційної політики при Кабінеті міністрів представила в ЄС Білу книгу, яка пропонує нові масштабні кроки для тиску на РФ.

Як пояснив виконавчий директор Ради економічної безпеки України Денис Гутик, серед іншого у Білій книзі економісти зосереджують увагу на протидії тіньовому флоту Росії, а також доступу Москви до певних морських послуг, включно зі страховими.

Окрема увага приділена іншим видам російського експорту, зокрема в металургійному секторі.

"Ми знаємо, що металургійний сектор Росії є другим за прибутковістю серед усіх галузей російської промисловості — він приносить значні надходження до бюджету Російської Федерації. І ми точно знаємо, що Росія все ще експортує певні види металургійної продукції до ЄС.

Ми вважаємо, що ці поставки необхідно припинити. Ми перебуваємо у контакті з українськими виробниками, з деякими європейськими виробниками, які стверджують, що можливо знайти альтернативу російській металургійній продукції на світовому ринку", — роз’яснив Гутик.

Через санкції ЄС Росія дедалі більше заміщає західне обладнання китайським, хоча навіть у китайській продукції часто використовуються західні (німецькі, японські, тайванські) компоненти.

Україна пропонує ЄС запровадити чіткішу заборону на реекспорт європейських технологій як частини кінцевої продукції, виробленої у третіх країнах. Багато в чому це дозволить протидіяти залученню Китаю в російські ланцюги постачання. Крім того, це може демотивувати від співпраці з Росією окремих китайських виробників, які хочуть зберегти доступ до західних ринків.

За словами Гутика, головне послання Білої книги — нагадати, якими мають бути справжні цілі санкційного режиму щодо Росії.

"Перша мета — це, звичайно, зупинити російську агресію, зробити її невигідною, унеможливити шляхом скорочення доходів та військового потенціалу. Але у нас є й інші цілі.

Друга — підтримати цінний принцип територіальної цілісності, непорушності кордонів і національного суверенітету України. Саме тому деякі санкції, навіть під час припинення вогню, мають залишатися в силі".

По-третє, додав він, санкційна політика має забезпечити достатні ресурси для компенсації збитків, яких зазнала Україна внаслідок повномасштабної агресії.

"Далі — протидія гібридній агресії Російської Федерації, яка вже триває. На щастя, в ЄС з’явився новий санкційний режим, спрямований на протидію атакам у сфері дезінформації, кіберпростору, а також втручання у політичні процеси окремих держав-членів. Ми вважаємо, що ця мета є довгостроковою і залишатиметься актуальною навіть після завершення повномасштабного вторгнення".

Наступна мета, яку назвав експерт — стримування повторної російської агресії.

"Сподіваюся, всі поділяють переконання, що після завершення повномасштабного вторгнення геополітичні цілі та позиція Російської Федерації та її режиму суттєво не зміняться. Ми бачимо, що Росія хоче використати будь-яке припинення вогню для відновлення ресурсів, нарощування військового виробництва та підготовки до повторної агресії — як проти України, так і проти окремих держав-членів Європейського Союзу.

Тому санкції, спрямовані на перешкоджання доступу Росії до критично важливих західних технологій для виробництва озброєння та військової техніки, також мають довгостроковий характер. Вони повинні зберігатися навіть після завершення повномасштабного вторгнення", — підсумував Денис Гутик.