Стародавню людську стоянку виявили в Таджикистані: вона використовувалася понад сто тисяч років
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 1049
Це місце було популярним міграційним маршрутом
У долині річки Зеравшан, що у Таджикистані, виявили стародавню стоянку Сойї Хавзак, яка використовувалася людьми протягом ста тисяч років. При цьому вчені припускають, що там могли перетинатися різні види людини.
Дослідження оприлюднено в журналі Antiquity. Знахідка також примітна і тим, що в Центральній Азії подібних локацій виявлено небагато.
Сойї Хавзак розташована в так званому Внутрішньоазіатському гірському коридорі, який пов’язує Памір і Тянь-Шань, а також йде на північ до Алтаю.
Вчені вважають, що саме це місце могло чудово підходити для перетину різних видів людей – сучасних Homo sapiens, а також більш давніх неандертальців та денисівців. Сама стоянка розташована на висоті близько 40 метрів над струмком на схилі гори, що давало мандрівникам гарний огляд місцевості та укриття.
Вважається що, стоянку почали використовувати близько 150 тисяч років тому, а закінчили приблизно 20 тисяч років тому.
Найбільш древні артефакти є подовженими відщепами та іншими кам’яними заготовками, виготовленими за технологією Леваллуа. Такі предмети найбільш характерні для стоянок неандертальців, хоча й помічені у інших людських видів у світі.
На середньому етапі помічені різноманітні інструменти, включаючи виготовлені на місці. Серед них були ретушовані леза та інструменти для різання та гравіювання. Це наштовхнуло вчених на думку, що люди там мали майстерні та вели осілий спосіб життя.
На пізньому етапі помічені дрібніші кам’яні знаряддя, фрагменти кісток та вугілля. Це вказує на те, що люди використовували це місце для короткочасних зупинок.
Вчені також не виключають, що за тривалий час існування стоянки на ній могли перетинатися різні види людей, проте залишається лише гадати про те, як вони взаємодіяли один з одним.
Як повідомлялося раніше, вчені встановили, що найімовірніше перше колесо було винайдено у Карпатах копачами міді. Тамтешнім племенам знадобився спосіб транспортування руди з вузьких шахт, що й спричинило справжній прорив у розвитку технології.