"Вовк"-вогнеборець і лагідний "Монстр": як спецтехніка рятувальників бореться з наслідками ворожих атак

В умовах широкомасштабної війни з РФ українські рятувальники здебільшого залучені до ліквідації наслідків, пов’язаних з діями окупантів. Вони гасять пожежі на об’єктах критичної та житлової інфраструктури, розбирають завали, розміновують території, евакуюють людей з небезпечних місць…

Успішну роботу рятувальників забезпечує новітня техніка, яка з’явилася у їхньому розпорядженні в останні кілька років. Що саме використовують бійці ДСНС, розповідає "Телеграф".

Робот вогню не боїться

Можливості техніки Управління ДСНС України в Полтавській області показало на одному з полігонів. А за кілька годин після цього рятувальники застосували техніку в реальних умовах — на ліквідації наслідків ракетного удару по околиці Полтави. Туди одразу ж була відправлена пожежна автоцистерна на базі автомобіля Ford, оснащена обладнанням для гасіння займань, робіт при ДТП, розбирання завалів.

На масштабні пожежі, коли існує небезпека вибуху, обвалу конструкцій, загроза життю самих рятувальників, ДСНСники беруть тактичного робота Magirus Wolf R1.

Як розповів начальник рятувального відділення Олександр Кіт, для подачі води "Вовка" підключають до автоцистерни, далі він сам прокладає дорогу й тягне рукави. Може проникати в полум’я (як на відкритих територіях, так і в закритих приміщеннях) на відстань до 150 метрів і до 500 — якщо його обладнати відеокамерою. Витримує температуру 1000°C, а якщо накрити спеціальним чохлом — то й більше. Робот обладнаний двома акумуляторами, що дозволяє йому безперервно працювати чотири години поспіль. За одну хвилину виливає 2000 літрів води (струмінь б’є на 65 метрів), а за потреби — піну.

В Україні всього п’ять таких "Вовків". Тому полтавських пожежників залучають до ліквідації надзвичайних ситуацій також у Харківській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях. Останні виїзди рятувальників були після прильотів у Кременчук та Полтавський район.

Перед гасінням складних пожеж чи розмінуванням рятувальники проводять аеророзвідку, піднімаючи в небо професійний квадрокоптер.

Продемонстрували рятувальники і новітні металошукачі австралійського та японського виробництва, якими вони шукають вибухонебезпечні предмети. За словами сапера відділення піротехнічних робіт Віталія Бесараба, це обладнання має георадар, який виявляє залягання вибухонебезпечного предмета в землі на глибині до 40 сантиметрів.

До речі, полтавські рятувальники-сапери носять спеціальне протимінне взуття "Павук", випуск якого налагодили харківські підприємці. Воно незамінне під час перевірки територій, засмічених протипіхотними мінами. Нині в деокупованих та прифронтових регіонах Харківщини і Донеччини працюють дві команди саперів, у кожній з яких по чотири пари "Павуків".

Спеціальне взуття, каже начальник відділення розвідки та розмінування ДСНС Полтавщини Андрій Базяка, захищає стопу сапера (чи то енергетика, комунальника). Тож якщо він наступить на "пелюстку" чи протипіхотну міну, то отримає найменші пошкодження кінцівок, оскільки між корпусом "Павука" і землею є відстань у кілька десятків сантиметрів. Протимінні чоботи згладжують вибухову хвилю, розсіюють її в боки, і таким чином вберігають стопу від травматичної ампутації.

"Богуну" — море по коліна

Та найбільше захоплення у журналістів викликав вітчизняний всюдихід "Богун". Рятувальники дозволили журналістам перевірити можливості цієї техніки на практиці, щоб вони могли переконатися в тому, що "Богуну" море по коліна. Він плавав у Ворсклі, видирався на круті схили, легко долав вибалки, ловив пеньки і зіскакував із них, крутнувшись кілька разів навколо своєї осі…

Всюдихід легко долає снігові замети, трясовину, торфи, камінь, пісок, заболочену та гірську місцевість, водні перешкоди. Оснащений бензопилами, лебідкою, шанцевим інструментом, медобладнанням, а також засобами зв’язку та сучасною навігацію, що дає можливість працювати практично за нульової видимості. Витрачає 7 літрів дизельного пального за годину, а бере "на борт" 255 літрів, значна частина якого заливається у металеві бочки, вмонтовані в… колеса. Тобто, може максимально довго працювати без дозаправки.

Цією технікою можна доїхати туди, куди доберешся хіба що гелікоптером.

— Снігоболотохід "Богун" створений для доставляння особового складу, малогабаритного вантажу, деякого рятувального обладнання, а також евакуації потерпілих із важкодоступних місць, — розповів водій-рятувальник ДСНС Полтавщини Артем Мелет. — Для нього не існує перешкод. Навіть коли їде по кризі та провалюється в ополонку, то гребе колесами, хапає твердий лід і вибирається з ополонки на поверхню. Через це ми жартівливо порівнюємо всюдихід з диким кабаном і лагідно називаємо "Монстром".

Рік тому Артем з напарником із допомогою "Богуна" рятували жителів Херсонщини, які потрапили у зону підтоплення після підриву росіянами Каховської ГЕС.

— Одинадцять днів ми працювали під обстрілами, в дуже тяжких умовах, — пригадує він. — Розвозили гуманітарну допомогу, питну воду. Машина розрахована на перевезення шести осіб у сидячому положенні й має медичні ноші для людей із травмами. Але іноді в неї набивалося 13 осіб, бо вода підіймалася й було небезпечно залишатися на місці. Пасажири, звісно, брали з собою ще й тварин і клунки з речами…

Високу прохідність "Богунові", пояснює Артем Мелет, забезпечують шини низького тиску. Вони вміщують багато повітря, але в них закачують щонайбільше 0,2 бара… вихлопних газів. Внаслідок цього площа контакту з ґрунтом висока, майже як у гусеничного транспорту, але пневматика забезпечує техніці комфорт. Дно автомобіля виготовлене у формі човна, що дозволяє йому плавати. Причому плаває незалежно від глибини, головне, щоб не було сильної течії. Швидкість пересування — 40 км/год по твердій поверхні й 6 км/год — по воді.

"Богун" добре зарекомендував себе і цьогоріч на ліквідації наслідків весняної повені у Чернігівській області.

На Полтавщині всього два зразки такої техніки — в обласному центрі та в Кременчуці. В Україні теж їх поки що небагато. До повномасштабної війни ці "Монстри" здебільшого йшли на експорт до США та Канади.

Фото, відео IPT, Суспільне Полтава, сайти "Полтавщина", "Полтавська хвиля"