Як не отруїтися продуктами через вимикання світла. В Києві дали поради, корисні кожному

Цьогорічне літо дуже незвичайне для України. Бо до спеки приєдналися масові відключення електроенергії. Тож і холодильники, і кондиціонери працюють з перебоями. Як це впливає здоров'я українців і що робити, щоб не вмерти від спеки, "Телеграф" запитав у начальника Головного управління Держспоживслужби в Києві Олега Рубана.

З'їсти м'ясо треба швидко

— Олеже Миколайовичу, яку температуру влітку вважають критичною?

— Нема конкретних цифр. Але що вищі показники термометра, то більше ризиків отруїтися зіпсованою їжею. Якщо за вікном +25—30°С, продукти починають дуже швидко псуватися, бо є поживне середовище для різного роду патогенів.

Скажімо, шаурма, навіть якщо вона правильно приготована і з хорошого м'яса, через 30 хвилин після смаження — це вже отрута. У ній розвивається критична маса мікроорганізмів, яка може викликати харчову або токсичну інфекцію. Те ж саме з шашликом. Пікніки — будь ласка. Але з'їсти м'ясо треба швидко.

— Які ще продукти треба тримати на контролі влітку?

— Кулінарні вироби, готові м'ясні страви, молочку.

Влітку не рекомендуємо вживати солодкі газовані напої чи випічку. Окрім того, що це зайве навантаження на організм, можна ще й отруїтися. Бо якщо спека за 30 градусів, то й в лимонаді можуть розвиватися шкідливі мікроорганізми.

До 10 скарг щодня

— Зараз масово відключають світло, в тому числі й у магазинах. Як це впливає на якість продуктів?

— Дійсно, є проблема зберігання продуктів. Торговельні точки переважно працюють на генераторах, коли відключають електроенергію. Але все одно раджу покупцям бути уважними, особливо щодо тих продуктів, які мають зберігатися в холодильниках. За стандартами, необхідне підтримання температурного режиму на рівні +6—8°С.

І споживач має право запросити температурні журнали (в них має щодня фіксуватися температура в холодильниках), самостійно перевірити показники термометрів, встановлених у холодильних камерах, і впевнитися, що на них дійсно не вище 8 градусів. Також треба дивитися на сам товар.

Відсутність температурного журналу, зависока температура в холодильниках, підозрілий вигляд чи смак продукту — привід звернутися до Держспоживслужби.

Територіальні органи Держспоживслужби за скаргами споживачів проводять заходи державного нагляду й контролю. Кабмін дозволив це робити у зв'язку з численними порушеннями законодавства. Ми щодня отримуємо від трьох до 10 скарг і виїжджаємо на державну інспекцію.

— Якщо я купила заморожені пельмені в супермаркеті, а вдома виявила в пакеті один великий шмат тіста через те, що холодильники то вмикали, то вимикали, то куди йти — назад у магазин чи одразу до Держспоживслужби?

— Перший крок – це спілкування з продавцем. Якщо справа з поверненням коштів не вирішиться на місці, можна звертатися до Держспоживзахисту. Ми виїдемо на перевірку, заберемо ті пельмені в лабораторію, подивимося, чи можна їх взагалі їсти. А гроші вам у будь-якому разі повернуть.

Але це поради на випадок, якщо ви не встигли ті пельмені з'їсти і, не дай боже, отруїтися ними. Тоді треба негайно звернутися до лікаря. Медичні заклади сповіщають про випадки харчових отруєнь міністерство, а те — повідомляє нам. За такими сигналами Держспоживслужба проводить ретельні перевірки.

— Що загрожує продавцеві, який продає "неправильні" товари?

— Проводять перевірки, лабораторні дослідження і, якщо факт порушення підтверджують, накладають штрафи — від 30 до 300 тисяч гривень.

Ми зараз йдемо назустріч бізнесу, бо всім нелегко, тому зазвичай обмежуємося мінімальними штрафами. Але лише у випадках, коли мова не йде про загрозу життю і здоров'я людей, тут компромісів нема.

Наприклад, у Києві було зафіксовано спалах кишкової інфекції у дітей зі спортивного інтернату, які харчувалися в кафе Голосіївського району. 14 дітей потрапили до лікарні.

У п'ятницю ми цю інформацію отримали, в суботу це кафе вже не працювало. Причина спалаху інфекції — неправильне зберігання продуктів. На жаль, це зараз топове порушення як у магазинах, так і закладах громадського харчування.

Дисципліна і дотримання правил торгівлі

— В супермаркетах натрапляли на цікаві знахідки в продуктах?

— Столичні супермаркети переважно дисципліновані й дотримуються правил торгівлі, тож небезпечних знахідок, на щастя, не виявляємо.

Навіть фальсифікатів стало менше. Якщо кілька років тому мережі масово торгували неякісним маслом з трансжирами, причому його частка сягала 30% від загальних об'ємів вершкового масла, то зараз такого вже нема.

Основне порушення з боку ритейлу — цінники. Нерідко на них чомусь вказують занижену ціну, а правда спливає вже аж на касі. Наприклад, підходимо до прилавка і бачимо там продукт за 10 гривень, а на касі з'ясовується, що коштує він не 10, а 15 гривень. Це теж порушення — або через недбалість, або з метою ввести покупця в оману. І за такими фактами ми теж проводимо перевірки.

Ще б радив уважно дивитися на маркування. Там повинні вказувати всі інгредієнти, строк зберігання, алергени, хімічні домішки. Якщо вказаний лише виробник і строк зберігання, без подробиць по складу, велике запитання, чи варто це купувати. Бо деякі виробники активно замінюють окремі інгредієнти на дешевші. Скажімо, замість звичайного жиру додають трансжири. Так само з ГМО.

Якщо підтверджується факт отруєння, вирішується питання компенсацій споживачу на лікування. Держпродспоживслужба в суді виступає третьою стороною для допомоги постраждалим. Такі прецеденти вже були, коли кілька років тому після відвідин одного з ресторанів більш як 15 людей підхопили сальмонелу. Всі отримали компенсації.

— Держспоживслужба виїжджає на перевірки, тільки якщо є скарги від покупців? Чи є й регулярний контроль?

— В Україні діє мораторій на планові перевірки. Але в Києві у зв'язку з підвищенням захворюваності здійснюється моніторинг. Рішенням техногенної екологічної комісії з надзвичайних ситуацій створено 10 мобільних груп, які щодня на кожному районі проводять рейди.

Стихійні ринки — це велика проблема

— Маленькі магазини та продуктові ринки теж "дисципліновані" чи там все ж є ризик купити щось зіпсоване або неякісне?

— На агропромислових ринках щодня працює лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи. Вона контролює всі продукти тваринного походження і видає відповідні документи. Споживач має право такі документи попросити у продавця.

На продуктових ярмарках працюють виїзні лабораторії, тож контроль теж є. Але є велика проблема зі стихійними ринками, де — жодного контролю.

Ціни там нижчі, аніж на звичайних ринках, тож люди купують продукти. І дуже ризикують. Наприклад, є загроза ботулізму. До того ж в Україні нестача сироватки проти ботулотоксину, тому зараження може виявитися смертельним. Особливо небезпечні в'ялена риба, м'ясна та овочева консервація.

Це не якась міфічна загроза. Ботулізму зараз дійсно багато. Чимало риби, яку виловлюють несанкціоновано — вже з ботулізмом. Тож можна навіть погано просмаженою отруїтися, не кажучи вже про в'ялену.

— У Києві теж нема сироватки проти ботулотоксину?

— Столиця нею забезпечена. Але у передмісті в деяких лікарнях можуть бути проблеми.

— Наскільки безпечно влітку їсти в ресторанах. Особливо враховуючи, що факти масового отруєння дітей вже були.

— Сьогодні в закладах громадського харчування великі проблеми. Багато хто не проходить медогляд, а просто купує медичні книжки. Таке й раніше було, але зараз — просто катастрофа. 70% медичних книжок — "липові". Пройти медогляд — це час і гроші, доведеться витратити 500—700 гривень. А купити медичну книжку можна за 200—300 гривень. На цьому вже побудували великий бізнес. Бланки, печатки лікувальних закладів підробляють. Всі факти ми передаємо в правоохоронні органи.

Через недбале ставлення до медоглядів чимало персоналу в закладах громадського харчування є носіями небезпечних хвороб. Наприклад, ми проводили перевірку в одного з операторів ринку і виявили, що 15% працівників є носіями сальмонели. Відповідно, вони можуть заразити будь-яку страву, тож не обов'язково їсти у цьому закладі яйця, щоб захворіти на сальмонельоз. Та й кишкові інфекції можуть мати різний перебіг. Наприклад, у Німеччині вже зафіксовано мутацію зі смертельними випадками.

З повітрям у Києві все гаразд

— Як українцям рятуватися від спеки?

— Пити багато чистої негазованої води, їсти овочі й фрукти. Варто врахувати, що в умовах мегаполіса в спеку в повітрі особливо активно накопичуються шкідливі речовини, тому проводити час на свіжому повітрі краще вранці або ввечері.

— Київ уже кілька разів посідав перші рядки у світовому рейтингу найбільш забруднених міст. А яка якість повітря в столиці зараз?

— Влітку через низький тиск і малий рух приземного шару атмосфери та відсутність вітру в повітрі завжди накопичуються токсичні речовини від роботи громадського та іншого транспорту. Але зараз показники якості повітря в столиці в нормі — їх щодня моніторить лабораторія Міністерства охорони здоров'я.

— Лікарі рекомендують не перегріватися в спеку. Як виконати ці поради вдома в умовах відключень світла, коли неможливо користуватися кондиціонером?

— Комфортна температура в приміщенні +18—25°С. Охолодити домівку можна лише кондиціонером чи, як мінімум, вентилятором. Єдине, що можу порадити — облаштовувати оселі обладнанням, що дозволяє мінімізувати вплив відключень електроенергії, наприклад, безперебійниками.