Чому "Потрійний одеколон" назвали потрійним і навіщо його пили в СРСР? Відповідь вас здивує
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 10329
Радянські люди пили одеколони не лише у період сухого закону
У СРСР мав популярність "Потрійний одеколон", запах якого пам’ятає напевно кожен і він викликає безліч різних асоціацій, спогадів, жартів, анекдотів та життєвих історій. Цю "запашну воду" багато хто використовував не тільки як парфум, а й замість алкогольних напоїв.
Радянських людей, як і сучасних, напевно, мучило питання — чому "потрійний одеколон" називається саме потрійним. "Телеграф" розібрався в цьому питанні, а заразом дізнався, навіщо чоловіки пили цей популярний парфум.
Вважають, що "потрійний одеколон" вперше винайшли іспанські ченці. В його основі були: спиртовий розчин різних ефірних олій з додаванням дистиляту зі спирту, води, квіткового листя та кореневища ірису. Саме з таким рецептом "запашна вода" потрапила до міланського купця Поля де-Фемініса, а пізніше до його племінника Йоганна Фаріна, який у німецькому Кельні створив Kolnisch Wasser (Кельнську воду), яка незабаром стала популярною маркою парфуму. У другій половині XVIII "запашна вода" потрапила до Франції, де отримала назву "Eau de Cologne", а після цього опинилася в Росії, де її почали називати на французький манер "О де Колон".
Назва "Потрійний" походить саме через склад одеколону, в якому є три ноти:
- верхні ноти – лимон;
- середні ноти – бергамот;
- базові ноти — неролі (квітки гіркого апельсина — помаранча).
Крім "потрійного одеколону" (Triple — Тріпель) були "подвійний" (Double — Дабл) та одеколон "Вищий сорт" (Quadruple — Квадрюпель, тобто четверний).
Навіщо "Потрійний одеколон" пили?
До того як одеколон став виключно парфумом, його активно використовували як лікарський засіб. Але змінив це саме Наполеон, який в 1810 наказав оприлюднити рецепти всіх наявних на той момент ліків. Щоб зберегти секрет виробництва "Кельнської води", її оголосили парфумерним засобом та додали до складу запашні компоненти.
Пили "Потрійний одеколон" не лише за часів "Горбачевського сухого закону", а протягом усього XX століття. Перший пік припав на роки Першої світової війни (1914-1918), тоді ж почали з’являтися летальні випадки через вживання одеколону. Популярність серед алкоголіків спиртовмісні одеколони не втрачали й у 2000-х роках. Після пити одеколони стало не популярно і дорого, оскільки парфум злетів у ціні.
Також "Телеграф" розповідав про те, чим фарбувало волосся жінки в СРСР. У хід йшли будь-які підручні засоби і часом процедури краси закінчувалися плачевно.