"Мистецтвом ми б’ємо по компаніях, які не вийшли з російського ринку", – Микола Давидюк

Днями у Києві презентували виставку авторських арт-робіт для дипломатів та медіа, де говорили про важливість тиску на глобальні бренди та їх вихід з ринку РФ. Захід відбувся в рамках проєкту "Boycott Russian market".

"Телеграф" поспілкувався з організатором виставки та засновником ініціативи "Boycott Russian market", політологом Миколою Давидюком. Три роки тому він першим розпочав акції протесту проти міжнародних брендів, які не вийшли з російського ринку після повномасштабного вторгнення. Припинити спонсорувати державу-терористку він закликав такі торгові марки, як Auchan, Renault, METRO, Philips, Nestlé, Raiffeisen Bank Aval та інші. Під медійним та суспільним тиском зрештою вдалося досягти результату.

- Як виникла ініціатива бойкотувати західні та глобальні бренди, які присутні на території Росії?

- У перші місяці російського вторгнення в Україну, коли деякі іноземні бізнеси закривали очі на масштабні руйнування і вбивства українських громадян та продовжували співпрацювати з країною-агресоркою, разом з однодумцями ми вирішили сприяти посиленню міжнародної ізоляції Росії та проливати світло на те, наскільки аморально і ганебно продовжувати торгувати на території РФ.

Ми запустили ініціативу "Boycott Russian market", щоб привернути увагу до безпосередніх винуватців злочинів. Ми були впевнені, що світові бренди, які не залишили ринок і сплачували податки у РФ, – теж є німими співучасниками цієї агресії. Адже сотні мільйонів та навіть мільярдів доларів, які ці компанії сплачують у РФ, йдуть, зокрема, на фінансування "шахедів", "іскандерів" та "калібрів".

За три роки ми провели бойкот понад 20 брендів. Це були переважно акції протесту з фокусом саме на західних партнерів та іноземні ЗМІ, адже більшість цих торгових марок мають свої офіси в Європі та світі. Таким чином ми хотіли завдавати збитків російській економіці та російським ринкам, щоб менше західних компаній сплачували там податки, а в результаті – спонсорували російську армію.

Не вкладаючи великих фінансових ресурсів, ми зрозуміли, що можна дешево знімати контент проти цих компаній, розкручуючи його в західних медіа та спільнотах. Таким чином ми досягали мільйонних переглядів, що в результаті впливало на бюджети та маркетингову політику цих компаній. Також ми не витрачали зайві кошти на медіакампанію тут, адже краще ці гроші було направляти на донати ЗСУ. Зрештою наш nonviolent protest був ефективним і частина брендів почала виходити з ринку Росії.

- Які саме бренди за вашої активної діяльності припинили торгівлю у РФ?

- Наприклад, є успішні кейси з Unilever, Pernod Ricard та з іншими компаніями, які вийшли з російського ринку. Деякі бренди припиняли свою діяльність в країні-агресорці пізніше, зрозумівши, що для них дешевше вийти, ніж там залишатися, адже прибутки від торгівлі виявилися меншими в порівнянні з грошима, які вони вкладають в рекламу і "відбілювання" своєї репутації.

Насправді "Boycott Russian market" за три роки зробив багато кейсів. Більшість з них ми робили самі. Інколи об'єднувалися з друзями та партнерами з Великої Британії – там, де знаходилися центральні офіси компаній. Ми намагалися їх бойкотувати, розміщуючи там рекламу та залучаючи ЗМІ. І ми вдячні за співпрацю іноземним союзникам, які це розуміли та підтримували.

- Чи були фідбеки від компаній, на які розповсюджувались ваші акції протестів?

- Зрозуміло, що компанії ображаються. Вони дуже часто в Україні намагаються виходити з ініціативами в медіа, скандалити. А іноді навіть з погрозами, на кшталт "навіщо ви створюєте ці зайві проблеми нам?".

Але мета виправдовує засоби, як відомо. Для нас дуже важливо якраз зробити так, щоб західні та глобальні компанії не залишались на ринку Росії, щоб не давали росіянам комфорту і відчуття, що можна воювати та користуватися благами цивілізації. А по-друге, щоб не було додаткових надходжень у вигляді податків у бюджет РФ, з якого фінансується вторгнення в Україну.

- Чому саме такий шлях – бойкотування – ви обрали?

- Як відомо, така форма політичної та економічної боротьби була придумана давно. Офіційну ж назву слово "бойкот" отримало у 1880 році на честь англійського керуючого Чарльза Бойкотта, щодо якого ірландськими орендарями була застосована ця міра.

В роки протистояння імперіям, які в рази сильніші, внаслідок якраз бойкоту товарів або ринків можна було досягати мети. Таку стратегію ми визначили й для себе, зрозумівши, що це непоганий шлях ізоляції Росії на світовій економічній арені.

- Які основні меседжі ви хотіли донести під час виставки арт-робіт?

- Ця виставка в рамках нашого проєкту "Boycott Russian market" стала підбиттям підсумків за три роки бойкотів, які були організовані нами.

В ході деяких наших спостережень та досліджень, ми зрозуміли, що всі бренди на своєму піку хочуть стати мистецтвом для того, щоб менше коштів вкладати в рекламу і при цьому – більше заробляти. І ми вирішили бити по цих компаніях їх же "зброєю". Проти брендів, які не вийшли з російського ринку, ми вирішили працювати мистецтвом.

Наприкінці 2024 року ми попросили харківського художника, дуже класного молодого митця Вітра Степового, зробити плакати проти брендів, які могли б іронічно висвітлити їх діяльність та зачепити кожного їхнього покупця. Назви та символи цих компаній ми розмістили на фоні цивільних будинків у 10 різних містах України, що були знищені, в тому числі коштом податків цих компаній в бюджет РФ. Там і United colors of Benetton, і Campari, і Leroy Merlin та багато інших. Загалом їх 10. Так ми показали компаніям, що вони точно не стануть мистецтвом через те, що мистецтво працює проти них.

Цей проєкт підтримали українські медіа, а згодом ми вирішили, що треба поспілкуватися ще і з західними дипломатами та пресою. Ми хотіли їм донести, що війна в Україні ще триває, щоб вони не забували та не переставали бойкотувати російський ринок.

Головною родзинкою цієї виставки стали картини відомого українського художника Нікіти Кадана з меседжем "Don’t trade with fascist!", що означає дослівно "Не торгуйте з фашистами!". Це його спеціальна серія, в якій він використовує подібні лозунги та робить з них мистецтво.

- Як ви оцінюєте, чи досягли ви поставлених цілей і які результати очікуєте після цієї виставки?

- Як я і казав, лейтмотив цієї виставки — "Не торгуйте з фашистами!" — це і є те, що ми хотіли донести, що ми не зупиняємося, що ми будемо продовжувати бойкоти, що ми будемо створювати медійні проблеми для західних та глобальних компаній, які й досі думають, що вони тихенько можуть торгувати у РФ. Це якраз те, що точно треба робити. І це розуміння того, що кожна людина може долучитися і зробити свій внесок у нашу спільну перемогу – приносити збитки російському ринку, зокрема, вибиваючи з нього цивілізовані міжнародні компанії.