Церковне свято 23 жовтня: що не можна робити, щоб не накликати грошові проблеми

У п’ятницю, 23 жовтня, православні християни та греко-католики, які дотримуються новоюліанського календаря, вшановують пам’ять апостола Якова, брата Господнього.

З цим днем пов’язані народні заборони. Про свято та його традиції розповідає "Телеграф".

Ким був апостол Яків

Яків був сином святого Йосипа Обручника й зростав разом з Ісусом Христом. Тому церковна традиція називає його братом Господнім. Його життя і служіння пов’язані з ранньою історією християнської церкви.

Яків став першим єпископом Єрусалима. Він проповідував, зміцнював віру перших християн і відіграв важливу роль у поширенні християнства в Юдеї та за її межами.

Апостол також головував на Єрусалимському соборі, де обговорювали прийняття язичників до християнства. За переказами, близько 62 року він загинув мученицькою смертю за відкрите сповідування віри.

Що не можна робити 23 жовтня

Головна заборона стосується боргів. За повір’ям, грошові зобов’язання в це свято можуть принести родині фінансові труднощі. Інші обмеження стосуються домашнього миру, роботи та планів на майбутнє.

• Брати й давати гроші в борг. У народі вірили, що це віщує невдачі та фінансові проблеми.
• Сваритися й затівати конфлікти. За повір’ям, після сварок у домі надовго запановує напружена атмосфера.
• Пліткувати й грубити. Не заведено обговорювати інших за їхньою спиною та говорити різкі слова: свято намагалися проводити в доброті й примиренні.
• Починати нові справи й планувати важливі починання. Вважалося, що задумане не здійсниться, а розпочате завершиться невдачею.
• Робити ремонт, зокрема лагодити одяг. Такі заняття, за повір’ями, могли накликати неприємності.
• Займатися важкою фізичною працею та напруженою роботою. Святковий день традиційно присвячували молитві та духовним роздумам.

Як проводили свято і про що судили за погодою

В Україні апостола Якова традиційно вважають покровителем бджолярів. До цього дня пасічники завершували підготовку вуликів до зими, а господині готували страви з медом. У народному календарі свято пов’язували з переходом від осені до зими.

За погодою та станом дерев намагалися зрозуміти, чи скоро настануть холоди і якою буде прийдешня зима. З днем пам’яті апостола пов’язували такі прикмети:

• Тепла й сонячна погода – до м’якої зими.
• Вітряний день – до суворої зими.
• На березах ще залишилося листя – зима прийде пізно.

Як повідомляв "Телеграф", 2027 року православні та греко-католики України святкуватимуть Великдень 2 травня, а західні християни відзначатимуть його 28 березня.