Чому майбутній управитель IDS Ukraine приречений працювати у мінус собі та державі

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) офіційно повідомило про проведення нового конкурсу на управління корпоративними правами групи IDS Ukraine. При цьому раніше питання ефективності роботи самого агентства було піднято на найвищому державному рівні, коли президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності оновлення АРМА та проведення конкурсу на посаду керівника інституції до кінця року "у повній взаємодії з правоохоронними та антикорупційними органами". Конкурс оголошено за два місяці до вступу в дію оновленого закону "Про АРМА", який забезпечує більш прозорі умови вибору управителя і підвищену відповідальність для нього.

Аналіз ситуації навколо IDS Ukraine демонструє, що попри оголошення нового конкурсу, законодавчі умови для майбутнього переможця залишаються незмінними. Будь-який управитель, який візьметься за ці корпоративні права, має розуміти ряд правових, економічних та регуляторних обмежень. Ці бар'єри викликають питання щодо ефективного управління.

Юридичні обмеження

Судові рішення, які наклали арешт на 100% акцій, забороняють лише право відчужувати ці корпоративні права. Зокрема, в ухвалі Шевченківського районного суду Києва від 02.06.2022 відсутні інші обмеження, як-от право користування чи управління. Це створює колізію: АРМА повинна передати акції в управління, але фактично управитель дублює або конфліктує з функціями чинних акціонерів, адже їхні формальні права зберігаються.

Додаткові арешти, зокрема ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2023 року, заборонили державним реєстраторам вносити будь-які зміни в ЄДР, що стосуються змін часток або акціонерів. Таким чином, управитель не має інструментів для формального закріплення своїх прав для впливу на ухвалення рішень.

Високим фактором ризику для управителя є розгляд справи у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) за позовом Міністерства юстиції який розпочався у вересні 2024 року про вилучення 100% корпоративних прав IDS Ukraine в дохід держави.

Згідно з оновленим законом "Про АРМА", договір управління не припиняється автоматично у разі конфіскації, як це було раніше. Однак чинність договору зберігається лише до моменту прийняття активу Фондом державного майна, відповідно до Закону про "Санкції" конфіскований актив підлягає передачі до ФДМ протягом 5 робочих днів з дати набрання законної сили рішення суду. Це означає, що, існує висока ймовірність того, що мандат нового управителя буде досить коротким, адже вже розглянуто ВАКС більше 70% матеріалів справи.

Раніше обраний управитель ТОВ "Аерок" так і не встиг приступити до виконання своїх обов’язків через рішення ВАКС про конфіскацію активу на користь держави. (На даний момент ТОВ вже приватизоване ФДМУ). А управитель ПрАТ "Вінницяпобутхім" лише встиг запустити виробництво, як рішення ВАКС за позовом Мінюсту про конфіскацію цього активу на користь держави призвело до припинення договору управління, в подальшому ФДМ було продано цей актив.

Також слід пам’ятати, що 14.10.2024 ВАКС виніс ухвалу про забезпечення позову Мінюсту, яка передбачає тотальні заборони, що цементують поточний стан активів:

• Національному депозитарію та депозитарним установам заборонено здійснювати облікові операції щодо акцій;
• посадовим особам компаній заборонено вчиняти дії, які спрямовані на зменшення вартості майна;
• органам держреєстрації заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, транспортних засобів та об’єктів інтелектуальної власності.

При цьому ніхто не обмежує учасників судового процесу у ВАКС просити застосувати додаткові заходи забезпечення позову, які можуть ще більше обмежити можливості управління активами.

Регуляторні перепони

Після підписання договору, управитель повинен разом з АРМА отримати дозвіл на концентрацію від Антимонопольного комітету. Ця процедура потребує часу: АМКУ має до 25 днів лише на розгляд заяви, а на саму справу про концентрацію — ще 90 днів. Й навіть якщо АМКУ погодиться, то може обкласти управителя додатковими умовами (зобов'язаннями), що загрожує ще більшими ускладненнями.

Але головна проблема, з якою зіткнеться управитель, — отримання винагороди. Це може бути фінансовою пасткою. За умовами конкурсу, управитель зобов'язаний щомісяця виплачувати доходи в бюджет від управління активом. Але тут вступає в дію корпоративне законодавство, яке повністю блокує цю схему.

Акціонерні товариства не мають права сплачувати будь-який прибуток щомісячно. Прибуток у формі дивідендів виплачується лише після завершення фінансового року після затвердження звітності та за умови ухвалення відповідного рішення акціонером, функції якого буде виконувати управитель. Вірніше, мав би виконувати, якби не наведені нижче нюанси, які фактично унеможливлюють це законним шляхом.

Виходить, що весь 2026 рік управитель буде кредитувати Держбюджет власними грошима. А лише наступного, 2027 року, він теоретично зможе отримати дивіденди за 2026-й і вже з цієї суми вирахувати свою винагороду. Проте навіть цей сценарій неможливий без порушень. Така виплата прямо суперечитиме низці статей Закону "Про акціонерні товариства" (зокрема, ст. 27, 34) та Рішенню №475 НКЦПФР від 28.04.2023 р. До того ж за умови арешту корпоративних прав ВАКС, розподіл дивідендів законним шляхом також неможливий.

Через цю фундаментальну неузгодженість між Законом "Про АРМА" та корпоративним законодавством, управління акціями заради доходу стає безглуздим. Будь-яка спроба управителя виплатити собі винагороду буде незаконною й призведе до прямих збитків для держави. Управитель, зарахувавши мільйони чи десятки мільйонів гривень на власний рахунок з суми дивідендів, фактично позбавить бюджет цих коштів.

Ще одна важлива деталь. Відсутність гарантій терміну мандата (через ВАКС) позбавляє управителя будь-якої економічної мотивації. У результаті він не має жодних бізнесових стимулів й у кращому випадку спробує принаймні не нашкодити. Якщо, звичайно, це не є його основним мотивом, як це було при виборі попереднього управителя.

Якщо держава дійсно планує отримувати дивіденди від арештованих активів, варто змінити профільне законодавство або закріпити окремий підхід на рівні закону. Без цього побудувати ефективну систему управління такими активами неможливо.