ДніпроГЕС уже підривали за наказом Кремля: кому і навіщо треба було знищити греблю у Запоріжжі

Читать на русском
Автор
721
Наслідки підриву у 1941 році Новина оновлена 22 березня 2024, 11:44
Наслідки підриву у 1941 році. Фото Колаж

Тоді загинули десятки тисяч людей

У ході масованої ракетної атаки по Україні росіяни завдали удару по ДніпроГЕС у Запоріжжі. Це вже не перший випадок в історії, коли станцію підривали за наказом із Кремля, таке вже було під час Другої світової.

Коли у серпні 1941 року радянська армія відступала під натиском німецьких військ, командування Червоної армії вирішило підірвати мости у Запоріжжі та дамбу ГЕС (яка була ще й мостом), щоб перешкодити ворогові переправитися на лівий берег Дніпра. Однак про ці плани не попередили ані військових, ані цивільних, внаслідок чого тисячі людей загинули. Їх змило величезною хвилею. При цьому радянська пропаганда приписувала підрив ДніпроГЕС німцям.

Подробиці тієї трагедії описує "ВВС", посилаючись на фільм українських документалістів "Рівень секретності". Отже, 18 серпня 1941 року німецькі війська знаходилися біля Запоріжжя, але не було ні штурму станції, ні спроби атакувати переправу.

Як зазначають творці фільму, відступ радянських військ прогнозували, тому варіант підриву було передбачено. На думку істориків, рішення підірвати станцію та міст ухвалила ставка Верховного головнокомандування СРСР. Станцію було повністю заміновано ще на початку серпня. Ймовірно, підривом займалося НКВС у режимі секретності.

"Вибух має бути організований таким чином, щоб не лише завадити ворогові перебратися на інший берег, а й знищити якнайбільше його техніки та живої сили", — цитують у фільмі мемуари заступника голови Раднаркому СРСР Михайла Первухіна.

Наказ підірвати ДніпроГЕС отримали сапер, інженер-полковник Борис Епов та підполковник Олексій Петровський. Вони підпорядковувалися безпосередньо Ставці Верховного головнокомандування у Кремлі.

Згідно з існуючими документами, вибух пролунав 18 серпня близько 20:15. У стіні греблі завдовжки 600 метрів утворилася тріщина близько 165 метрів. Виникла багатометрова хвиля (від 5 до 30 метрів заввишки, а загальна висота греблі становила 60 метрів).

Нижче за течією станції були тисячі людей — жителі прибережних сіл, біженці, які готувалися переправитися на лівий берег, і війська, що відступали. За численними свідченнями загинуло багато радянських військових, які базувалися на острові Хортиця. Загалом могло загинути 100 тисяч мирних жителів та 20 тисяч радянських військових. За іншими історичними даними, підрив ДніпроГЕС забрав життя 80 тисяч людей. При цьому німецькі війська, які були далеко від Дніпра, не постраждали від підриву. Втрат вони не зазнали.

"Розливатись почала вода, а куди подітися? Хтось на деревину виліз, рятувалися як могли, але врятуватися було практично неможливо. Усю ніч крики, рятуйте, корови пливли і ревли, а люди по деревах лазили. Рятувати людей не було кому. Міць води задавила все на світі. Знесло все на березі", — розповідав у 2011 році очевидець трагедії Олексій Доценко.

Раніше "Телеграф" розповідав, як будували ДніпроГЕС. Наразі станція є п’ятим щаблем Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Висота її греблі становить 60 метрів. Встановлена потужність станції на січень 2022 року становить 1578,6 МВт. Дніпровська ГЕС складається з двох електростанцій: Дніпровської ГЕС-1 та Дніпровської ГЕС-2, що утворюють єдиний комплекс гідротехнічних споруд, розташованих під однією дамбою.