У росіян буде боліти голова: де завдасть удару Український легіон

Військові експерти радять правильно упакувати операцію наших "легіонерів"

На екваторі літа Україна та Польща підписали двосторонню безпекову угоду. Серед іншого, цим документом передбачається створення т.зв. Українського легіону – військового підрозділу з українських біженців, яких навчатимуть польські інструктори.

Що являтиме собою цей підрозділ і, найголовніше, чи може статися так, що Український легіон раптом опиниться десь в районі Калінінграда і створить там військову комендатуру, адже, як показав "курський кейс" ЗСУ, кордони РФ – поняття досить умовне. В цих питаннях розбирався "Телеграф".

Що відомо про легіон

Презентуючи безпекову угоду між Україною та Польщею президент Володимир Зеленський зазначив, що створення Українського легіону базуватиметься на досвіді польсько-українсько-литовської бригади.

– І на основі такого досвіду ми дамо можливість саме громадянам України, які зараз перебувають у Польщі, Литві інших країна ЄС добровільно приєднатись до оборони України, — пояснив президент.

За словами президента, тренуватися український легіон буде в Польщі. Після базового вишколу рекрути зможуть підписати контракт із ЗСУ і приїхати захищати Україну.

Клопоти з оснащення легіону візьмуть на себе партнери.

Втім, деталі забезпечення такого підрозділу ще треба узгодити: "Учасники домовляться про порядок відбору, підготовки, комплектування, забезпечення зброєю, технікою та боєприпасами, а також про соціально-фінансову підтримку таких військових і статус їхнього перебування на території Польщі", — зазначається в тексті безпекової угоди.

Як стати рекрутом

Польська сторона, устами заступника міністра оборони Павла Залевського наголошувала, що Український легіон – формування виключно добровольче, і рекрутів у нього будуть призивати на основі українських правил в українських консульствах.

Які це правила? Тут трохи складніше. В липні голова МЗС Польщі Радослав Сікорський заявляв, що вже "декілька тисяч" українців зареєструвалися для служби в легіоні, однак перевірити цю цифру достатньо складно. Наприклад, на гарячій лінії МЗС "Телеграфу" повідомили, що не мають інформації стосовно рекрутингу в закордонний підрозділ.

У відповідь на електронний лист "Телеграфу" стосовно правил відбору, в МЗС надіслали посилання… на сторінку в Google із запитом "як потрапити до українського легіону в Польщі?" Геніальний хід.

Справу прояснило лише українське посольство в Польщі. Там нам надіслали посилання на форму реєстрації на платформі сайту Міноборони. Залишивши в формі анкетні дані і телефон, можна розраховувати на дзвінок від ректрутера, розмова з яким, як запевняють в Міноборони, "не накладає на вас жодних зобов’язань".

Бонуси для легіонерів-добровольців пропонують "солодкі":

— підписання контракту із ЗСУ без необхідності відвідувати Україну;

— неможливість переведення в інший підрозділ ЗСУ без згоди легіонера;

— відпустка в будь-якій країні за вибором військового.

Ну і ще, звісно, навчання на техніці НАТО, 35-денний базовий вишкіл і, певно, найголовніше – влада обіцяє заплющити очі на обставини виїзду добровольця з України.

Перспективи проекту

Чи має шанси проект "Український легіон" "вистрілити"? Експерти, опитані виданням, зберігають стриманий оптимізм, коментуючи це питання.

– Безумовно, в цьому є сенс. В Польщі багато українців, які могли б сформувати, як мінімум, батальйон на першому етапі. І це будуть люди, які дійсно мають бажання взяти участь в захисті своєї країни. Тому це перспективний проект, — пояснює "Телеграфу" військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

– Підготовка легіону буде відбуватися на території Польщі, тобто поза зоною ураження російських балістичних ракет та БПЛА. А не секрет, що практично всі полігони Сил оборони України перебувають під вогневим контролем противника, а це впливає на характер підготовки і рівень бойового злагодження. Комплектування бригади і її підготовка на полігонах країни НАТО значно покращить рівень такої підготовки.

Крім того, будь-яке поповнення ЗСУ покращить можливості Сил оборони України в моменті задіяння оперативних резервів. Та давайте будемо реалістами: питання у мотивованості українців в Польщі щодо залучення до лав легіону. Якщо людина, маючи можливості долучитися до лав ЗСУ на території України, перетинає нелегально кордон, то говорити про те, що вона долучиться до ЗСУ в Польщі – досить сумнівно, — додає військовий аналітик Дмитро Снєгирьов, коментуючи запитання "Телеграфу".

Наступ на Калінінград

В свою чергу, російська пропаганда посміялася з ідеї створення легіону, назвавши це "показухою" й останнім "резервуаром з гарматним м’ясом".

Однак російським Z-блогерам, які схильні більш реально оцінювати небезпеку для "наших мальчиков", було не до сміху. Якщо підсумувати, то суть їхніх панічних настроїв звелася до того, що на території НАТО створюється бойова одиниця з українців, і хтозна, куди цей підрозділ після навчання направить свою зброю? Враховуючи ситуацію з Курщиною, не виключено, що наступним напрямком удару може бути, наприклад, Калінінградська область – від кордонів Польщі якраз недалеко.

Чи мають такі побоювання під собою реальний ґрунт?

– Після Курська, напевно, цей сценарій вірогідний, — каже "Телеграфу" дипломат, експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

– Якщо українські добровольці зайдуть на територію Калінінградської області, як це було з Курською областю, то для мене це не буде несподіванкою, — додає Снєгирьов.

Втім, зайти в РФ з Польщі буде складніше, аніж з території України.

По-перше, таку "акцію" треба буде узгодити політично.

– Адже зрозуміло, що політичні питання виникнуть. Наприклад, є резолюція 3314 від 1974 року (резолюція Генасамблеї ООН про визначення агресії. — Ред.) і там надання третьою країною території для здійснення нападу вважається агресією. Власне, хоч і Білорусь не нападала безпосередньо на Україну, але вона є країною-агресором, — пояснює Хара.

По-друге, питання як відреагують союзники на такий український військовий креатив. Хоча події на Курщині показали, що партнери не так щоб аж сильно були проти бойових дій на "одвічних" територіях РФ.

– Найголовніше – реакція наших партнерів на цю операцію. В Курську, спостерігаючи накопичення українських сил та засобів, росіяни нічого не зробили, бо були впевнені, що нам не дозволять це зробити наші міжнародні партнери. Але це сталося. Жодного засудження, мовляв, Україна не має права [на операцію на Курщині], не було. Навпаки, вони кажуть, що Україна має право на самозахист і вся російська територія, включаючи Калінінград, а також російські сили в інших країнах, наприклад, в Африці, чи відкритому морі – є легітимними цілями України, — зазначає Хара.

Тому вся "фішка" в тому, як правильно "упакувати" наступ Українського легіону на Калінінград.

– Це ж можна буде трактувати не як агресію, не як напад, а як проведення бойових дій проти російських військ на всій території РФ, — пояснює Олександр Хара.

Ба більше, "калінінградський кейс" може бути вигідний і самій Європі.

– Не секрет, що РФ планує можливість реалізації так званого Сувальського коридору, тобто сухопутного перешийка, який з’єднає, за задумом росіян, територію Білорусі з Калінінградською областю. Відповідно, проходити він буде територією Польщі і Балтійських країн. Тому я не виключаю можливості розгортання Українського легіону на польсько-білоруському кордоні.

Виключати можливість залучення Українського легіону в моменті протидії російській агресії з території Білорусі (де зараз зосереджені підрозділи ПВК "Вагнер" і перекинуті на білорусько-польський кордон) я би не став, — підкреслив Снєгирьов.

Та навіть якщо Калінінград найближчим часом ніхто не буде звільняти, сам факт створення українського бойового підрозділу на території країни НАТО – чудовий елемент стратегічної невизначеності.

– І нехай у росіян болить голова, де ми можемо завдати наступного удару, — резюмував Олександр Хара.

Нагадаємо, британський політик і голова БФ "Ангели для України" Брукс Ньюмарк заявив: коли ЗСУ почнуть захоплювати Бєлгород та інші ворожі території, Путін зрозуміє, що не лише росіяни можуть вдиратися в чужу країну, а й Україна може захоплювати російську землю.