Поки що рано. Російський соціолог назвав умову створення "Курської народної республіки"

Створити на території Курської області в Росії альтернативний уряд цілком реально, проте для цього Україні треба звільнити більше територій, а в ідеалі — отримати контроль над містом Курськ. Тоді ідея про умовну "Курську народну республіку" була б доволі затребувана.

Таку думку у коментарі виданню "Телеграф" висловив російський соціолог та політичний аналітик Ігор Ейдман. Повну версію читайте у матеріалі: Вологі мрії про вільну Росію: що не так з ідеєю "Курської народної республіки"

"Хоч Україна і контролює понад 1200 квадратних кілометрів території Курщини, цього все одно замало. Ця територія надто маленька і перебуває в зоні бойових дій, а більша частина населення звідти евакуйована чи виїхала. Це було б пародією намагатися влаштовувати там якісь органи влади", — наголосив Ейдман.

Проте ідея "отримає право на життя", коли українська армія звільнить більшу частину Курської області або значну її частину, наприклад, місто Курськ.

"Зараз територія маленька, щоб говорити про якийсь уряд чи навіть про якийсь альтернативний центр сили", — зауважив політичний аналітик.

З цим твердженням погодився і експерт Центру дослідження Росії та колишній віцегубернатор Краснодарського краю Михайло Савва. Свою думку висловив у коментарі виданню "Телеграф".

"Декілька десятків квадратних кілометрів Курської області, напевно, недостатньо для такого рішення. Тобто, ідея є теоретично ефективною. Але в сучасних умовах реалізація цієї ідеї навряд чи можлива. Вона може сприйматися як певна карикатура на альтернативу, а не реальна альтернатива російському режиму", — зауважив експерт.

Курська область — історичний контекст

Примітно, що перші згадки про Курщину можна знайти ще за часів Київської Русі. Курськ певний час був периферією політичного життя, хоч й перетворився на предмет суперечки між Переяславським і Сіверським князівствами. І поки на московських болотах кумкали жаби, Курщина стала частиною Чернігово-Сіверської землі, а потім – удільним князівством на межі з Диким Полем.

Згодом на місці сучасної Суджі у сучасній Курській області було побудовано фортецю. Там дислокувалася сотня Сумського козачого полку.

Дуже показовими є дані перепису по Суджі на Курщині від 1897 року. Так, за часів імперії Романових рідною мовою містян була українська ("малоруська") – 4546 осіб (61,16%), російська ("великоруська") – 2765 осіб (37,2%), єврейська (ідиш) – 87 осіб (1,17%), інші етноси – 35 осіб (0,47%). Натомість результати всеросійського перепису населення 2020 року, тобто за путінського режиму, показали: кількість містян за 130 років скоротилася з 7433 осіб до 5127 (на третину)! Росіян вже 4926 (96,08%), українців лише 56 (1,09%), інші етноси – 145 (2,83%).

Цікавим видається питання, чому і коли "розчинилися" тисячі українців-суджан, які стали росіянами. Проте відповідь проста — репресії, насильницька русифікація та переслідування. Українці масово ставали росіянами, адже наголошувати на своїй національності було небезпечно для життя. Так, за кілька поколінь, українці перетворилися на росіян.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав про те, що Курськ ймовірно готується до наступу ЗСУ. Дітей з батьками залучили до зміцнення навчальних закладів. В обласному центрі школи обкладають мішками з піском та бетонними блоками.