Україна втрачає унікальне "місце сили": як таємничій фірмі віддали історичну спадщину, нові подробиці

Цього тижня скандал довкола аукціону з продажу історичної місцевості на горі Лисківка у Вінницькій області (біля с. Буша) завирував з новою силою. Природозахисники знову звернули увагу на багатомісячну боротьбу за "місце сили", де після передачі землі комерсантам видобувна компанія хоче розробити кар'єр на 13 гектарах.

Через це, за твердженнями активістів, копальні і штольні будуть розташовані у критичній близькості від житлових будівель, унікального геологічного заказника "Гайдамацький Яр", річок Мурафа та Бушанка, а також джерел питної води.

"Телеграф" з'ясував деякі подробиці цього скандального випадку і чому так важливо зберегти ці унікальні землі на Вінниччині.

Що відомо про компанію-переможницю

Повторний аукціон (зі зниженням ціни на 25%) на розробку ділянки під родовище на горі Лисківка відбувся наприкінці березня цього року, а розголосу історія зі знищенням зони біля заповідної локації набула після того, як Державна служба геології та надр України (Держгеонадр) дивним чином не помітила кілька принципових деталей, коли розігрувала даний лот щодо передачі приватникам цієї ділянки в користування на 20 років.

По-перше, у самому конкурсі на отримання спецдозволу брали участь дві фірми: "Сі-Еволюшин" та… "Техніка і гаджети". Примітно, що розробка масштабного родовища планується під видобування каменю. Яким чином взагалі до торгів допустили компанію "Техніка і гаджети", питання досі лишається відкритим.

Так, за даними аналітичної системи YouControl, головний вид економічної діяльності цієї фірми вказаний — "Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення". Тобто, схоже на підставний характер її участі в боротьбі за ліцензію.

По-друге, ТОВ "Сі-Еволюшин" була заснована 19.02.2024 (юрособа зареєстрована у Києві), майже за місяць до цих доленосних торгів, пишуть ЗМІ. Спочатку статутний капітал фірми був у розмірі 1 тис. грн. Станом на першу декаду вересня-2024 розмір статуту збільшився до 300 тис. грн. Серед бенефіціарів підприємства значаться громадянин Німеччини Володимир Бубела і українка Наталія Гибелинда. Вона ж вказана і керівницею цієї ТОВки.

По-третє, раніше журналістське розслідування (у якому серед фігурантів були пані Гибелинда, а також Павло Гладун) встановило, що переможець торгів може бути пов'язаний з відомою турецькою фірмою "Онур", яка, ймовірно, через підконтрольні структури і могла насправді зацікавитися Бушанським родовищем.

Що відомо про "Онур"

Турецька корпорація Onur працює в Україні вже 20 років та володіє корпоративними правами більше десятка українських підприємств. Компанія є активним учасником дорожнього та інфраструктурного будівництва по всій Україні та працює в інших секторах економіки (торгівля, автосервіс, легпром тощо). Окрім того, група стала впливовим гравцем і у видобувній галузі країни, купуючи із завидною регулярністю перспективні та цінні родовища в різних регіонах.

За оцінками Forbes.ua, Onur Group входила до трійки найбільших підрядників президентської програми "Велике будівництво". За підсумками 2021-го турки отримали від "Укравтодору" замовлень на понад 11 млрд грн.

До 2030-го Onur мав намір вкласти в надрокористування близько $225 млн, зокрема у видобуток графіту та каоліну.

Дерево зв'язків одного з ключових підприємств групи у сфері будівництва доріг ("Онур Конструкціон Інтернешнл", джерело YouControl):

Ключові особи групи — громадяни Туреччини Онур Четінджевіз та Іхсан Четінджевіз.

"Телеграф" намагався зв'язатися з представниками Onur Group Ukraine для отримання коментарів. Втім, на момент публікації матеріалу на телефонні дзвінки та повідомлення в компанії не відповідали.

Чому Бушу треба зберегти?

У коментарі журналістам "Телеграфу" Павло Сачек (історик, директор книговидавництва "Майстер книги"), який глибоко вивчав особливості місцини в Буші, вказав на історичну важливість усієї цієї території.

— Там збереглися цікаві історичні пам'ятки. Наприклад, деякі зразки старої подільської архітектури в тому природному ландшафті, залишилися старі криниці-журавлі у самому селі. А історично — йдеться про місцевість, де відбувалась славнозвісна оборона Буші (за часів Хмельниччини — героїчна оборона козаками і місцевими мешканцями фортеці та села під час наступу військ Речі Посполитої на Поділля восени 1654-го. — Авт.). Та й взагалі там дуже красиве місце, — розказує він.

Історик додає, що Буша славиться також своїм скельним храмом, у якому на стіні збереглися унікальні зображення, зокрема птаху і святого (за різними оцінками істориків, зведення язичницького культового місця датується ще I-IX ст. нашої ери; згодом на його місці облаштували християнську святиню).

— На місці, де хочуть зробити кар'єр на горі Лисківка, з неї як раз і відкривається панорама на всю Бушу. Це — одне з найкрасивіших місць (для спостережень. — Авт.). Саме звідти йшов наступ польського війська Потоцького в напрямку фортеці, яка починалася на Лисківці. Зараз там ще збереглися її старі вали. Що цікаве для мене, на цій горі є три великі хрести, що впали та знаходяться у землі. По переказам, там було старе поховання, і начебто там стояв великий монастир. Ніхто розкопки там не проводив. І от питання: чого б там лежали великі кам'яні хрести?!, — запитує Павло Сачек і додає, що у разі розробки кар'єру ці артефакти викопають і знищать це історичне місце, яке залишається недослідженим.

За його словами, землевідведення нібито стартувало за колишнього голови місцевого колгоспу, який почав виводити територію із землекористування сільської громади, адже там було просто пасовище, ділянку ніхто не оброблював.

— Але зараз у громади ніхто дозволу не питав (щодо розробки родовища. — Авт.). Хоча це перше, що мало б бути, — рішення громади про згоду на розробку. Нещодавно були збори місцевих жителів, були приблизно 2/3 від усіх мешканців села. І переважна більшість проголосувала, щоб не дозволяти, — повідомляє чоловік.

Раніше активісти, екологи, природоохоронці та небайдужі громадяни з березня цього року неодноразово закликали органи влади не допустити запуск кар'єру біля Буші.

Як повідомлялось, в 2023 році Держгеонадра потрапила в епіцентр скандальної уваги через підозру в підігруванні структурам олігарха Дмитра Фірташа в поверненні контролю за титановими родовищами.

Також "Телеграф" писав, що за оцінками заступника голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексія Кучеренка, через недолугий менеджмент керівництва Держгеонадр та "Укрнафти" держбюджет міг недоотримати близько 2 мільярдів гривень у вигляді податків та спрямованих дивідендів.