В Україні можуть значно підняти податки: Гетманцев розповів, чи є якась альтернатива

Влада України, окрім підвищення податків, розглядає ще декілька альтернативних варіантів наповнення держбюджету. Мова йде про скорочення кількості держслужбовців, детінізацію, дерегуляцію.

Про це розповів голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев. Подробиці він озвучив в інтервью Українським новинам.

"Всі ті альтернативи ми використовуємо і застосовуємо: скорочення, детінізацію, дерегуляцію. Цей ресурс або вже використано, або він використовується і безперечно буде використовуватися надалі. В 2023 році спеціальна міжвідомча робоча група визначила, що 1,3 тис. дозвільних документів та процедур потребують вдосконалення. З них 456 мають бути скасовані, 584 оптимізовані, більша частина діджиталізовані.", — розповів він.

За словами Гетманцева, з початку 2024 року кількість держслужбовців вже скорочено майже на 20 тисяч. На початок року гранична чисельність працівників складала 123,1 тис. Він каже, що це всі працівники державних органів влади центрального рівня. В липні цього року вже загальна чисельність склала майже 104,3 тис. "Ми можемо з вами взяти приклад Державної податкової служби, де зараз прямо відбувається скорочення 15% посадовців.", — зазначив представник влади. Та додав, що держава й надалі рухатиметься у напрямі скорочення державного апарату – завдяки діджиталізації, автоматизації процесів, запуску електронних державних сервісів, реалізації інших трендів, які з’являються зараз і мають значну перспективу.

При цьому Гетманцев пояснив, що грошей, які вдасться заощадити завдяки скороченню державного апарату, на фінансування армію не вистачить.

"Загалом всі витрати на утримання вищих органів державного управління, органів місцевої влади та місцевого самоврядування, фінансової та зовнішньополітичної діяльності, управління державною службою, на загальнодержавне планування, статистику, фундаментальні та прикладні дослідження у сфері державного управління та інші відповідні видатки становили 1,4% загальних видатків державного бюджету, або 32,1 мільярд гривень за підсумками 7 місяців 2024 року. Це в 40 разів менше, ніж видатки на безпеку і оборону.", — зауважив він.

Голова фінкомітету ВР наголосив, що навіть скоротивши чверть цих видатків по року, можна отримати 10 млрд. гривень, які, на жаль, не будуть мати істотного значення для фінансування безпеки і оборони. Адже цифри неспіврозмірні.

"Це жодним чином не вирішить істотно будь-якої проблеми з державним бюджетом. Іншими словами – це не можна назвати значним резервом.", — зауважив Гетманцев.

При цьому представник влади вважає, що детінізація – це великий ресурс. У 2024 році відбулася детінізація, яку оцінюємо в 100 млрд. гривень, у 2023 році – це було 60 мільярдів.

"Можливо, в 2025 році будемо мати навіть більше. І загальний потенціал вилучення з "тіні" – це 400 млрд. гривень у бюджет.", — спрогнозував він.

Однак він акцентував на тому, що альтернативи підвищенню оподаткування, на жаль, немає. Влада уникала цього рішення два з половиною роки. Більше тягнути нема куди. "Якщо потреби будуть більшими, будуть більші податки, і ніхто не уникне прийняття цього рішення жодними маніпуляціями чи побудовою якихось "повітряних замків" від опозиції. Тому що альтернативу в якості емісії або девальвації ми не розглядаємо.", — резюмував він.

Нагадаємо, що ВР хоче підвищити податки "заднім числом". Раніше "Телеграф" розповів, як це можливо.