Допомагають податкова і "партизани" у магазинах: як Держстат рахує споживчий кошик

Через небажання деяких великих торгових мереж ділитися цінами на продавані товари Держстату доводиться задіювати "партизанів". Саме вони відстежують актуальні прайси і допомагають вираховувати вартість споживчого кошика та індекс споживчих цін (ІСЦ). Під моніторинг (окрім круп, цигарок, напоїв тощо) загалом підпадають 335 товарів і послуг.

Про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповів очільник Державної служби статистики Ігор Вернер.

Більше читайте на сайті "Телеграф" у публікації: "Кількість українців не така песимістична": голова Держстату про перепис населення, інфляцію та справжнє зростання зарплат"

— Щоб потрапити у споживчий набір, частка цього товару в грошових споживчих витратах населення повинна займати не менше 0,1%, — пояснює голова Держстату. — Сюди не враховують страхові внески, накопичення, штрафи, збереження, ювелірні вироби, купівля землі тощо. Береться лише те, що в побуті споживається людьми.

За його словами, цей споживчий набір централізовано визначає апарат Держстату з урахуванням пропозицій територіальних органів, узгоджує із зацікавленими міністерствами і відомствами, соціальними партнерами, науковими установами і є відправним пунктом для відбору продуктів для реєстрації цін у регіонах.

Ігор Вернер пояснив, що реєстратори цін Держстату, дійсно, ходять по магазинах і відстежують ціни.

— Це — вчорашній день. Хоча я не знаю, що б ми робили без таких людей в Херсоні, Чернігові, Сумах та інших обласних центрах, якби не ці статистичні "партизани". Не всі торгівельні мережі йдуть на співпрацю. Але ми активно використовуємо інтернет. Наприклад, спостерігаємо за цінами на ліки, медичні послуги. У нас є альтернативні джерела даних, — каже голова Служби.

Він також пояснив, що інформація про тарифи на послуги, що регулюються (встановлюються) органами виконавчої влади, може бути отримана з адміністративних джерел.

— Ми активно співпрацюємо з Державною податковою службою щодо використання для потреб статистики цін і розрахунку ІСЦ даних реєстраторів розрахункових операцій, які надходять в податкову після кожної транзакції в магазині.

В частині розроблення відповідної методології ми співпрацюємо з МВФ. Але у цьому напрямі ми на початку шляху. Тому найбільш надійним джерелом поки залишаються дані, які збирають фахівці територіальних органів шляхом реєстрації цін на продукти, — підсумував Ігор Вернер.

Нагадаємо, голова Держстату розповів "Телеграфу", чому українці не бачать зростання зарплат у своєму гаманці.