Демограф розповів, коли можна буде провести перепис населення

Перепис населення в Україні не тільки неможливо зробити під час війни, адже йдуть активні процеси міграції, але навіть одразу після її завершення. Треба буде почекати рік-два.

Як пояснив доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун в інтерв'ю "РБК-Україна", під час війни перепис недоцільно, та й організувати його неможливо. Найбільш проблематично це у містах, де часті та тривалі повітряні тривоги — Суми, Харків, Одеса, Миколаїв, Херсон. Там просто фізично неможливо провести перепис, це небезпечно, зазначив вчений.

"По-друге, з точки зору методології, після закінчення війни треба буде почекати рік або два, коли стабілізуються міграційні процеси. За понад рік буде більш-менш чітко видно, скільки людей повернеться з-за кордону. Тоді ми зможемо сказати, скільки наших вимушених мігрантів включати у чисельність населення в Україні. Є навіть методологічні вказівки ООН – перепис населення має проводитися в період найменшої міграційної активності. Тому треба буде почекати", — сказав Олександр Гладун.

За словами демографа, перепис населення – це найскладніша в організаційному плані процедура з усіх, які взагалі проводяться в масштабах держави. Він додав, що провести його складніше, ніж вибори. Лише підготовка до перепису населення може зайняти до двох років.

"Під час виборів люди приходять на дільницю самі. А тут треба фізично до них прийти і до кожного буквально достукатися. Причому хтось не хоче відкривати двері, когось немає вдома. Але треба охопити всю країну. На вибори приходять віком від 18 і старше. При перепису треба облікувати всіх – від новонароджених до людей похилого віку", — пояснив вчений.

При цьому, на думку демографа, провести перепис у "Дії" чи якомусь іншому цифровому форматі не вийде. В цьому випадку неможливо отримати правдиві дані.

"Я вважаю, що це нереально та недоцільно, бо ми будемо мати викривлені дані. Багато хто не знає, але перепис населення – це не тільки чисельність і розміщення населення по території країни. Це також склад домогосподарства, етнічні ознаки, мова, зайнятість, міграційна активність", — пояснив свою думку Гладун.

За його словами, в ООН цей процес називається також і переписом житлових умов. В ході перепису також збирають відомості про стан житла.

"Перепис – це фотографія стану всього суспільства. А якщо казати просто про чисельність і склад населення, то "Дія" не є повною. Демографічний реєстр населення теж заповнений відсотків на 60. І як ми дізнаємося інші характеристики? Наприклад, склад родини не можна визначити ні по реєстрах, ні по "Дії". Так, це може бути інструментом, але допоміжним. Як ми дізнаємося, якою мовою говорить людина, в якої немає "Дії", до якої національності себе відносить?", — ставить риторичні запитання Олександр Гладун.

Нагадаємо, раніше він розповів "Телеграфу", чи покращать мігранти життя в Україні. Він пояснив, чим загрожує їхній наплив.