До 12 соток на день: історик розповів, якою була праця героїні вірша "На панщині пшеницю жала"

У часи панщини життя українських селянок було сповнене тяжкої праці, особливо під час жнив. Цікаві історичні факти розкривають масштаб щоденного навантаження, яке припадало на жінок у сільському господарстві середини ХІХ століття.

Історик розповів, що для жінки на панщині щоденна норма виробітку становила приблизно 1/9 десятини землі, що дорівнює близько 12 соток. Це величезна площа, яку треба було обробити впродовж одного дня.

"Телеграф" підрахував, що це, по прикладу, ділянка 30 на 40 метрів. Така виснажлива праця яскраво змальована в народній поезії, зокрема у відомому вірші "На панщині пшеницю жала".

Оплата праці: снопи як розрахункова одиниця

Найнятим женцям зазвичай платили від 5 до 6 снопів. Середній сніп давав близько 1,5 кг зерна. Облік врожаю вівся в копах — облікових одиницях, де 1 копа дорівнювала 60 снопам. Існували й менші одиниці, наприклад, полукіпок — 30 снопів.

За свідченнями Афанасьєва-Чужбинського, у 1850-х роках жоден жнець не міг зібрати понад 3 копи за сприятливого врожаю. Зазвичай у день жнець жав близько 2 кіп за доброго колосся. За рідкого колосу денний збір міг бути менше однієї копи. До кінця ХІХ століття озимі культури переважно жали серпами — примітивним знаряддям праці, яке вимагало величезних фізичних зусиль.

Ці історичні факти демонструють надзвичайно важку щоденну працю на панщині. Часто люди були змушені виконувати непосильну роботу в надскладних умовах.

Раніше "Телеграф" розповідав, скільки картоплі їли українці у ХІХ столітті. Цифри вас щонайменше здивують.