Там неодноразово вчиняли акти вандалізму: як виглядає могила Лесі Українки на Байковому

Леся Українка – одна з найвизначніших постатей української літератури, символ незламності духу та боротьби за національну культуру. Її талант був винятковим, а життєвий шлях – сповнений випробувань через важку хворобу. Проте, на жаль, поетеса померла у досить молодому віці. Раніше ми розповідали, що голос письменниці зберігся на єдиному записі.

Сьогодні, 25 лютого, Україна відзначає день народження Лесі Українки. З цієї нагоди "Телеграф" вирішив пригадати шлях поетеси, де вона похована і як виглядає її могила.

Справжнє ім'я письменниці – Лариса Петрівна Косач. Вона народилася 25 лютого 1871 року в містечку Звягель (нині – Новоград-Волинський) у сім’ї інтелігенції. Мати, Олена Пчілка, була письменницею та активною громадською діячкою, а батько підтримував інтереси дітей до науки та культури.

Леся рано проявила талант до літератури: вже у 9 років написала перший вірш, а в 13 – її поезія "Надія" була надрукована у львівському журналі "Зоря". Справжнє визнання прийшло після виходу її збірки "На крилах пісень" (1893). Тоді письменниці було 22 роки. Згодом її драматичні твори "Бояриня", "Одержима", "Лісова пісня" стали класикою.

Попри безсумнівний талант, Леся Українка не мала такої популярності за життя, як, наприклад, Тарас Шевченко. Її твори сприймалися як надто новаторські, особливо драматургія. Вона не писала "простих" народних пісень чи звичних селянських оповідань – її тексти були інтелектуальними, філософськими, наповненими символізмом.

Втім, у літературних колах її визнавали ще за життя. Вона співпрацювала з видатними українськими діячами, входила до "Плеяди" – об’єднання молодих письменників, її твори друкувалися у найкращих українських виданнях.

Хвороба Лесі Українки

Письменниця все життя боролася з тяжкою хворобою – туберкульозом кісток. Вперше симптоми проявилися, коли їй було 10 років: у неї почав боліти суглоб на нозі. Медичні можливості того часу не дозволяли ефективно лікувати хворобу, і з часом вона лише прогресувала.

Причиною, ймовірно, стали переохолодження та слабкий імунітет. Одного разу, ще дитиною, Леся промочила ноги під час зимової прогулянки, що могло дати поштовх хворобі. Через туберкульоз вона перенесла кілька операцій, жила в постійних болях, але це не зламало її духу.

Щоб підтримувати здоров’я, Леся часто подорожувала до теплих країн – Єгипту, Грузії, Італії. Однак хвороба поступово охопила легені й нирки, і 1 серпня 1913 року вона померла у грузинському містечку Сурамі.

Могила Лесі Українки

Лесю Українку поховали в Києві на Байковому кладовищі, що є одним із найвідоміших цвинтарів України. Могила письменниці має строгий, але величний вигляд. Вона знаходиться за огорожею. На ній встановлено масивний кам’яний пам’ятник із хрестом та викарбуваним іменем. На постаменті — скульптура у вигляді Лариси Петрівни.

Окрім Лесі Українки, в огорожі знаходяться надгробки її брата Михайла Косача та батьків — Петра й Ольги Косачів. Ці однотипні плити були виготовлені під час встановлення пам'ятника.

На жаль, могила Лесі Українки неодноразово ставала об'єктом вандалізму. У 2010 році повідомлялося про зникнення бронзових деталей у вигляді гірлянди з надгробку поетеси. У квітні 2017 року невідомі викрали бронзові елементи з пам'ятника на її могилі.

Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядає зараз будинок Булгакова зсередини. Письменник був прихильником російського монархізму, але народився та мешкав у Києві, на Андріївському узвозі, 13. Саме там і жили герої його творів — Турбіни.