Мінерали, які хоче Трамп. Де вони в Україні, які і для чого? Відповіді на 6 головних питань

Один із найзагадковіших природних скарбів України, який останніми тижнями постійно згадується у Штатах — це рідкісноземельні елементи. Ці частинки видобувають із покладів мінералів для того, аби лікувати рак на пізніх стадіях, будувати реактори, робити мотори для дронів, конструювати популярні типи лазерів.

А ще Україна має літій (не є рідкісноземельним, а є рідкісним). З нього можна робити акумулятори для електрокарів Tesla, батарейки й, якщо ще залишаться час і натхнення, — термоядерні бомби.

Де в Україні їхні поклади та скільки коштують наші запаси? Чи правда, що родовища — в окупації? Аби відповісти на ці питання, "Телеграф" послухав лекцію відомого українського геолога Євгена Науменка, наукового співробітника Національного науково-природничого музею НАН України.

1.Чи рідкісноземельні елементи справді такі рідкісні

Чому взагалі вони рідкісноземельні та чи рідкісні взагалі? Зрозуміти таку назву можна, знаючи, як саме у вчених виглядав процес їх відкриття.

"З часів алхімії оксиди певних елементів називали "землями". Бо оксид виглядає як грудочка насипаної землі. Оскільки цих мінералів на той момент мало знаходили, то у назві поєднали "рідкість" і "землю". Тобто, не тому, що їх зараз на землі мало — вони не такі вже й рідкісні", — пояснює Науменко.

Геолог підкреслив, що середній вміст у земній корі деяких рідкісноземельних елементів набагато більший, ніж у більш відомих нам інших елементів (як свинець, вольфрам).

Але є одна проблема: рідкісноземельні елементи утворюють не так вже й багато мінералів. Ці мінерали не такі поширені і доволі специфічні. Що важливо — вони утворюються в тих же мінералах, де є й інші елементи.

"Всі ці мінерали є рудами одночасно на рідкісноземельні елементи і на уран чи торій. Якщо в мінералі домінують рідкісноземельні елементи ітрієвої групи, то вони будуть тяжіти до домішку урану. Якщо церієвої групи, то до домішку торію. Може бути і те, і те, просто чогось більше", — каже Науменко.

2. Що в нас є? Та де?

В Україні є рідкісноземельні родовища, але є проблема: вони знаходяться далеко-далеко на окупованій території. Азовське родовище розташоване у Нікольському районі Донецької області, а Петрово-Гнутовське — біля Маріуполя (на північний схід).

"Я колись навіть робив виступ на Маріупольському телебаченні, де намагався довести, що нам треба ці родовища розробляти. Це важливий для ресурс. Якщо ми не будемо цього розробляти — то буде хтось інший", — згадує Науменко.

Основні мінерали на Петрово-Гнутовському родовищі — бритоліт та бастнезит. На Азовському практично те ж саме, єдине, що там родовище знаходиться посеред чистого поля. Треба будувати всю інфраструктуру, закладати шахту, десь це переробляти.

"Всі інші рідкісноземельні родовища або містять елементи в якості допоміжних ресурсів і не є основним компонентом, або вони маленькі", — каже Науменко.

Наприклад, Криворізька та Кіровоградська групи уранових родовищ відповідають за уран. Там рідкісноземельні елементи йдуть як домішка і при грамотному вилученні та обробці такої руди їх можна вилучити. Питання — чи є у нас така можливість?

Родовище Балка Корабельна неподалік від Первомайська є чисто рідкісноземельним. Але воно маленьке — тобто, видобувати нема сенсу. Аналогічна ситуація з Калинівським, Лозоватським та, Південним родовищами.

Залишаються Хащеватське та Азовське розсипне родовище. Хащеватське — це кар'єр, де елементи у домішковій кількості та ще й із незрозумілим відсотком. Азовське розсипне — це приморські піски, в яких накопичуються мінерали рідкісноземельних елементів, які виносять річки Кальчик і Бердам. Там теж проблема з кількістю і немає сенсу так мало видобувати.

3.Що можна зробити із рідкісноземельних елементів

Скандій. Легкий і саме тому може надавати сплавам серйозного покращення. Використовується в аерокосмічній техніці та при суднобудуванні. Сплав стає легшим і можна знизити витрати на паливо.

Застосування:

• атомна техніка, де потрібна дуже висока температура плавлення;
• надміцні титанові сплави;
• радіомедицина, томографії;
• при лікуванні пухлин на пізніх стадіях;
• для рентгенівських дзеркал;
• для ртутно-газових ламп денного світла.

Ітрій. Використовується як твердий розчин, схожий на скло. Такий матеріал можна використовувати, якщо потрібно спостерігати за тим, де є дуже висока температура. Наприклад, що робиться всередині печі або спостерігати за запуском ракет.

Лантан. В оптиці лантан використовуються для виготовлення специфічного скла в об’єктивах, окулярах телескопів. Також елементи застосовуються в джерелах енергії — ця сполука використовується для матеріалу нікель-металгідридних акумуляторів. Наприклад, лантан використовують в акумуляторах гібридних Toyota Prius.

Церій. Використовують, аби робити деталі надзвукових літаків, корпуси штучних супутників.

Неодим. Використовується у лазерах для зварювання матеріалів, для медицини та у звичайних лазерних указках.Також для лазерної далекометрії у військових цілях (видошукачі і покажчики цілей). Неодимові магніти використовують для динаміків навушників, жорстких дисків, для масляних фільтрів у авто. А також неодимові магніти використовуються в дуже маленьких і потужних моторах для дронів. Неодимове скло використовують для захисних окулярів підводників для адаптації до денного світла, для фільтрів у оптиці. Це також окуляри склодувів, зварювальників.

Європій. Використовують в плазмових екранах телевізорів, застосовують на усіх купюрах євро для захисту від підробок.

Тербій. Використовують для пристроїв передачі звуку, ультразвуку, датчиків магнітного поля.

Ербій. З нього можна робити волоконні світловоди. Вони теж будуть працювати як лазер. Тобто лазер може бути ще й ниткою. Зараз у нас на фронті є волоконні світловоди, на них літають дрони. Ербій може використовуватись в підсилювачах сигналу, і це теж дотично до наших дронів.

4.Скільки коштують поклади рідкісноземельних елементів в Україні?

Загальний кошторис ресурсів (пораховані як ресурс певних родовищ), за різними оцінками, десь між 5 трильйонами й 14 трильйонами гривень (120 млрд доларів та 337 млрд доларів відповідно).

"Варто врахувати термінологічний казус: є запас, а є ресурс. Різниця у тому, що запас – це те, що пораховано по вмісту, по кількостях, по загальній вазі. А ресурс – це потенційно скільки може бути. Але не факт. Залежить від того, чи ми рахуємо тільки запаси, чи ресурси теж… П'ять трильйонів гривень – це запаси, а чотирнадцять – це, скоріше за все, запаси плюс ресурси", — розповідає геолог.

Загальна картина є у відритому доступі й інформацію можна знайти. А ось відсотковий вміст певних компонентів в рудах певного родовища, загальна кількість елементів — це вже закрита інформація.

"Навіть стосовно рідкісноземельних елементів — вона (інформація. — Ред.) взагалі є державною таємницею. І літію — теж. Це свідомо закрито, можливо, у наш час це і правильно… У більшості країн приблизно така сама ситуація, як у нас: загальну інформацію по родовищах знати можна. А де починається питання "Скільки?", одразу стоп", — розповів Науменко, додавши, що у разі серйозного проєкту та інвестиційних залучень жоден інвестор без розуміння цифр не дасть і копійки.

5.Коли востаннє проводилися дослідження?

Доволі багато чого було зроблено за радянських часів, власне, востаннє дослідження проводилися ще за СРСР. Приблизно з 2000-х років, з періоду прем'єрства Юлії Тимошенко, геологічне розвідування почало вмирати, каже геолог. Мова саме про промислову геологію: розвідку корисних копалин.

6.Хто ще у світі видобуває рідкісноземельні метали?

Зараз приблизно 60% рідкісноземельних елементів (це мінімум, а може і 80), видобуваються в Китаї, каже Науменко. Там, у Внутрішній Монголії, є гігантське родовище рідкісноземельних елементів Баян-Обо.

"Ми, у порівнянні з ними — взагалі ні про що. Питання в тому, чи нам, можливо, дешевше буде купувати у Китаю певні компоненти (якщо рахувати просто цифри). Але якщо думати, що ми за певними компонентами маємо бути незалежними від певних держав, то варто робити своє виробництво. Так, це може бути дорожче. Так, це може псувати екологію в певному конкретному локальному місці. Але у будь-якої незалежності є своя ціна", — каже Науменко.

Треба розуміти, що робити із рідкісноземельною сировиною, підкреслює Науменко. Якщо є масове виробництво, приміром, маленьких потужних моторів для виробництва дронів — у вас є прямий сенс робити таке видобування.

"А якщо ви будете видобувати для того, щоб продавати, конкуруючи з Китаєм — то він вас може задавити ціною на раз-два. То чи варто це робити? Якщо у вас є розуміння, куди ви далі будете цей продукт дівати, якщо у вас є сировина, високотехнологічне виробництво з високою доданою вартістю, то вам варто видобувати", — каже Науменко.

До США також питання — що вони робитимуть з родовищами, коли отримають контроль.

"Це питання не геологічне, а політичне. Якщо Трамп дійсно ставленик Путіна, то він буде контролювати родовища, щоб ми їх не розробляли. Щоб їх розробляв Путін, якщо родовища залишаться на окупованих територіях. Якщо він як бізнесмен хоче підім’яти під себе, — то він повинен порахувати, чи варто це робити з погляду банальної бухгалтерії. Тобто, чи конкурувати з Китаєм і куди ця сировина піде, що з нею далі робити", — каже Науменко.

Якщо говорити про електроавтомобілі, то там багато елементів: і літій, і лантан, кобальт (видобувається в Конго). Високотехнологічне виробництво, по-перше, потребує специфічних ресурсів, по-друге, специфічних знань і вмінь їх втілити у щось таке, що буде працювати.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Україна та Сполучені Штати після тижнів агресивних переговорів наближаються до підписання угоди про надра. Президент Володимир Зеленський їздив у Вашингтон, де збирався підписувати документ.