Ми використовуємо Куки!

Лівому берегу Києва не щастить. Що не так із рішенням про транспорт під час тривог

Читать на русском
Автор
33571
Для «лівобережних» киян питання транспорту завжди стоїть дуже гостро Новина оновлена 20 березня 2025, 13:48
Для «лівобережних» киян питання транспорту завжди стоїть дуже гостро. Фото Pixabay

"Телеграф" поговорив із "Пасажирами Києва"

У Києві з 21 березня 2025 року наземний транспорт запрацює під час повітряних тривог. Однак лівий берег знову лишається відрізаним від центру — бо Рада оборони міста Києва вирішила поки не відновлювати роботу метро на відкритих ділянках (тобто на мостах через Дніпро). Це вже викликало певну реакцію киян, зважаючи на те, що швидкісний трамвай навпаки працюватиме за таких самих умов.

Запуск транспорту — перемога чи зрада? Які є альтернативні рішення для киян з лівого берега? "Телеграф" поставив ці питання співзасновнику ГО "Пасажири Києва" Олександру Гречку, організації, яка два з половиною роки 9 разів поспіль реєструвала петиції про запуск транспорту у тривогу.

Впадуть ціни на таксі, бо правий берег буде з транспортом

Київ лишався єдиним містом, де транспорт не працює у тривогу, розповідає Гречко. Тому позитивні моменти у такого рішення все ж будуть, адже правий берег тепер повністю з транспортом, і для цієї частини столиці це вже перемога.

“Люди, яким не потрібно переїжджати Дніпро, вони вже точно дістануться транспортом, куди їм потрібно. Це важливо”, - каже Гречко.

Повернулася можливість дістатися на лівий берег комунальним транспортом (автобусами й тролейбусами), а не лише маршрутками. 

“Уявімо собі ситуацію, коли після 21-го числа зазвучить сигнал повітряної тривоги. Значно менша кількість людей буде висаджена на вулицях міста. Відповідно, менше людей будуть шукати одночасно таксі. Це рішення також сприятиме тому, що будуть не такі високі ціни на таксі для тих людей, які вимушено будуть користуватися ним для того, щоб дістатися з правого на лівий берег. Якщо раніше альтернатив не було, і великий попит загалом формував високу ціну, то зараз попит на таксі зменшиться, і людям менше треба буде платити”, - каже активіст.

Що з альтернативою метро?

Гречко каже, що виступає за відновлення руху по обох гілках метро на наземних ділянках:

“Немає, на нашу думку, якихось проблем для того, щоб хоча б Південним мостом їздила “зелена гілка” метро. Там немає відкритої частини (колію прикриває дах. - Ред.), потяг проїжджає міст за хвилину… Відповідно, уламки, якщо там впадуть, то вони не падають на колії”, - каже Гречко, додаючи, що “червона гілка” рухається відкритою частиною.

Проте, на думку активіста, придумати якусь альтернативу метро (як автобусний трансфер з “Лісової” у центр чи трансфер “Славутич” — ”Видубичі”) зараз майже неможливо. 

“Досягти ефекту заміни “червоної гілки” метро наземним транспортом — це неможливо. Потрібна величезна кількість автобусів і водіїв, яких в Києві дефіцит. Уявіть собі, це в резерві має бути завжди кілька десятків автобусів та водіїв, щоб, як тільки вмикається сигнал повітряної тривоги, вони їздили до “Арсенальної”, щоб люди там пересаджувались”, - каже Гречко.

А ось вагони метро під час тривоги варто було б не скупчувати у депо на лівому березі, а навпаки тримати на станціях, аби підготувати для пасажирів. Це вирішить проблему великих інтервалів.

“Коли повітряна тривога цілу ніч і відбій стався близько 7:00—8:00 ранку, метрополітену треба ще деякий час для того, щоб налагодити адекватні інтервали руху між потягами. Люди вже в цей час набиваються на платформах і чекають. Під час тривог потяги не виїжджали з депо... Технічні рейси (коли з депо виїжджає лише водій у порожньому вагоні. - Ред.), на нашу думку, мали б здійснюватися під час повітряних тривог”, - каже Гречко, наголошуючи, що водій у разі падіння уламка на колії загальмує і не ризикуватиме нічиїм життям. 

Міська електричка їздить, і були випадки, коли на коліях спостерігали уламки. На цей час електричка робила паузу, допоки не приберуть ці уламки, і потім відновлювала свою роботу.

“Ми розуміємо, що ймовірність падіння уламків на колію дуже мізерна. То чи варто, щоб метро не працювало? Це сотні тисяч пасажирів на день”, - підсумовує активіст.

Загалом Гречко наголошує, що існує проблема транспортного планування Києва, відповідно до якої люди покладаються виключно на метро. Мовляв, реалізуються тільки проєкти підземки і наземний громадський транспорт не розвивається. Влада міста, підкреслює він, має забезпечувати якісний наземний транспорт, щоб люди не покладалися тільки на метро.    

Раніше “Телеграф” писав, що з’явилася ще одна остаточна дата, коли добудують метро на Виноградарі.