У Києві були ще одні Караваєві дачі: де вони знаходилися, і що від них залишилося сьогодні

Серед пишної зелені одного з найбільших ботанічних садів країни приховується таємниця, про яку знають лише деякі. Остання традиційна хата урочища Караваївщина — немов застиглий у часі острівець минулого, що зберігає в собі історії давно минулих епох і загадки забутих вулиць.

Ця будівля — живе свідчення історії та культури району, що колись був зовсім іншим. "Телеграф" дізнався про щось цікаве.

Історичний контекст: Караваєві дачі та Печерсько-Караваєвська вулиця

Канал "Кожан" нагадав про те, що ще до створення ботанічного саду на цій території розташовувалися другі київські Караваєві дачі — невелике мальовниче селище, яке успадкувало свою назву від професора-офтальмолога Володимира Караваєва, яке колись володіло цими землями. До 1870-х років у власності професора виявилися не лише ділянки в районі сучасної вулиці Скоропадського (де розташовувалися перші "Караваєві дачі"), а й територія у віддаленому тоді урочищі, яке згодом у народі почали називати Караваєвщиною.

Головна вулиця селища, що веде у бік району Телички, раніше називалася Печерсько-Караваєвською. Сьогодні вона збереглася як одна з алей ботанічного саду, а на ній і розташований уцілілий дерев’яний будинок з різьбленими віконними лиштвами, обкладений цеглою.

Архітектурна та культурна цінність

Цей будинок — рідкісний приклад традиційної дерев’яної архітектури кінця XIX — початку XX століття, який зміг зберегтися в межах Києва. Попри зовнішню простоту, він має унікальну атмосферу та історичну значущість, та є останнім живим свідченням дерев’яної забудови урочища Караваївщина.

Сьогодні будівля органічно вписана в природний простір ботанічного саду і є господарською спорудою відділу акліматизації рослин. Цей відділ займається науковою роботою з селекції та вирощування південних та маловивчених культур, продовжуючи тим самим традицію турботи про природу та спадщину.

Будинок біля ботанічного саду продовжує служити науці. Тут, як і раніше, розташовуються лабораторії та робочі приміщення відділу акліматизації рослин. Також проводяться експерименти з адаптації південних та екзотичних культур до місцевого клімату, створюються нові сорти плодових та декоративних рослин.

Остання традиційна хата на колишній Печерсько-Караваївській вулиці — це не просто старовинна будова, а символ історичної пам’яті Києва, який продовжує жити у гармонії із природою та наукою. Вона нагадує про багате минуле урочища Караваївщина та людей, які залишили свій слід в історії міста.

Раніше "Телеграф" розповідав історію появи "нового" ботанічного саду у Києві. Цього року сад відзначає понад 90 років від дня свого заснування, а 29 травня 2024 року відсвяткував 60-річчя офіційного відкриття для публіки.