Пам’ять героїв загрузла в скандалах: три проблеми з Національним військовим кладовищем під Києвом

Національне військове меморіальне кладовище (НВМК) у Мархалівському лісі під Києвом прийме перші тіла полеглих українських воїнів вже у другій половині травня. Про це "Телеграфу" однозначно заявив головний куратор будівництва НВМК, перший заступник міністра у справах ветеранів Віктор Байдачний.

"Є пропозиції від народних депутатів почати поховання на День героїв – тобто 23 травня", — зазначив Байдачний.

Першого травня "Телеграф" разом з нардепами із гуманітарного комітету Верховної Ради побував на об’єкті і впевнився, що роботи на цвинтарі рухаються стрімкими темпами. Наразі практично готовий перший пусковий комплекс першої черги НВМК приблизно на 6 тисяч поховань, і на досить просунутій стадії другий пусковий комплекс на дещо меншу кількість (загалом будівництво складається із шести черг, а сам НВМК розрахований на близько 130 тис. поховань). Таким чином на 11-й рік війни та четвертий рік повномасштабного вторгнення у цьому питанні є хоча й запізнілий, але прогрес.

Та заразом під час візиту на об’єкт ми дістали підтвердження, що майбутній головний військовий цвинтар країни на теперішньому етапі має низку невирішених питань. Значна частина з них, схоже, постійно відкладається "на потім", а інша взагалі ігнорується. Кейс з будівництвом НВМК, який мав стати зразковим, показав, що навіть таке питання, як облаштування меморіалу для вшанування пам’яті полеглих героїв, чомусь не може обійтися без характерних проблем, що властиві усім великим інфраструктурним об’єктам за державні гроші. Про головні з них – у нашому матеріалі.

Три роки на "розкачку"

Закон, який запустив проєкт створення НВМК, було прийнято Верховною Радою ще у січні 2022 року. Та в лютому того року почалося широкомасштабне вторгнення, і процес на кілька місяців призупинився.

Коли ж у влади до нього дійшли руки, якось так вийшло, що проєкт відразу почав обростати скандалами. Спершу – декілька разів міняли місце розташування цвинтаря. У жовтні 2022 року планувалося, що НВМК збудують в урочищі Лиса гора в Києві, тоді Київрада на виконання доручення прем’єра збиралася виділити під це 140 га землі. Але згодом через протести громадськості вирішили перенести місце для кладовища. У нових планах воно мало розташуватися на 100 гектарах у Биківні. І знову протести, обґрунтовані наявністю там недосліджених попередніх поховань, й знову перенесення місця.

Зрештою у серпні 2023 року Кабмін прийняв уже остаточне рішення, згідно з яким під НВМК було відведено 2 ділянки на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області — з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 площею 258,7298 гектара та 3222481200:05:002:0458 площею 7,9607 гектара. Також будо визначено замовника будівництва – Державну установу "Національне військове меморіальне кладовище".

У грудні 2023 року ВР ухвалила закон, який мав би полегшити відповідні бюрократичні процедури під час впорядкувати питання землевідведення під НВМК (але остаточно це питання не вирішив, про це нижче). А 1 серпня 2024 року було проведено тендер на будівництво першої черги НВМК, переможцем якого став спеціально створений під цей проєкт концерн "Білдінг ЮА", до учасників якого відразу виникло чимало питань.

На початку вересня 2024 року тодішній головний по НВМК від Мінветеранів, заступник міністра Фархад Фархадов заявив, що, нарешті, "усі дозволи було отримано" і будівельні роботи розпочалися. А директор Держустанови "НВМК" Ярослав Пронюткін пообіцяв, що перші поховання мають відбутися вже у листопаді 2024 року. Та, як бачимо, обидва прорахувалися – виникли проблеми з дозволами, місцевою громадськістю, ґрунтовими водами. У результаті перші поховання було відтерміновано на пів року.

Проблеми НВМК vs установка терміново почати поховання

Наразі ситуація з НВМК нагадує терези, з одного боку яких — назріла нагальна необхідність якнайшвидшого створення в Україні центрального військового цвинтаря, а з іншого — сукупність невирішених питань, які цьому заважають.

Земля. З процедурою її відведення, попри прийнятий спеціальний закон і подальші заяви відповідальних осіб, виявилося не все ОК. Наразі суд визнав протиправними та скасував пункти відповідного розпорядження Київської ОВА про передачу ділянок Держустанові "НВМК" і зміну їх цільового призначення. ОВА подала апеляцію, але що далі буде з цвинтарем, у випадку якщо вона її програє, незрозуміло.

Екологія. По-перше, НВМК буде збудовано на території так званої Смарагдової мережі, (охороняється міжнародним екологічним законодавством та належить до земель природно-заповідного фонду). Використання таких земель має свою специфіку, що не до кінця враховано при прийнятті рішення про передачу їх під цвинтар. Наприклад, тут не можна просто так рубати ліс, але попри це його частину вже зрубано. Втім, подальші рубки заборонено судом.

По-друге, значна частина землі, відведеної під кладовище, має досить високий рівень ґрунтових вод, тобто реально підтоплена. Наразі проблему, начебто, вирішено шляхом завезення додаткового ґрунту та прокладанням дренажу. Але насправді це не ставить крапку в питанні, а може (як кажуть екологи) навіть погіршити ситуацію.

(Не)прозорість тендерів. Попри обіцянку президента "повідривати все, що можна" у випадку розкрадання коштів на будівництві НВМК, все частіше у цьому контексті можна почути визначення "корупція". Можливо, про, так би мовити, "чисту" корупцію говорити поки й зарано, але ознаки "схематозу", "договірняків" і "заточених" під конкретного переможця тендерів – явно прослідковуються. Вже під час проведення тендеру на першу пускову чергу до його переможця виникало чимало питань. А березневий тендер на другу чергу будівництва НВМК було фактично призупинено через скарги на "заточки". Справою займався Антимонопольний комітет, який знайшов там порушення. Наразі тендер відбувся, і, на диво, його переможцем стала компанія, що якраз скаржилася до АМКУ.

Відсутність загальної концепції. Досі ніхто не знає, яким буде меморіальний комплекс у завершеному вигляді (!) і яке ідеологічне, смислове та символічне навантаження нестимуть його елементи. Все що є – це досить загальний "ескізний проєкт", розробника якого було обрано шляхом проведення доволі непрозорого тендеру.

У результаті перевантажені терези — проблеми vs потреба відкрити цвинтар — можуть не витримати напруги, і, очевидно, з цим потрібно щось робити.

Екологічний аспект: вирішувати чи ігнорувати?

Хоча депутати із гумкомітету ВР їхали на НВМК, щоб обговорювати передовсім профільні аспекти, першим питанням, з яким їм довелося зіткнутися, стало екологічне.

Справді, важко ігнорувати проблему коли десятки людей тебе зустрічають плакатами "Зупиніть техногенну катастрофу" та "Ні екоциду", а на свою користь наводять положення судових рішень та висновки фахівців.

Отже, найсерйозніша екологічна проблема – це підтоплення значної частини території, на якій буде розташоване Національне військове меморіальне кладовище. Те, що підтоплення є суттєвою проблемою, згадується зокрема у в офіційному звіті експертів (причому за результатами дослідження, проведеного на замовлення самої Держустанови "НВМК").

Висновки з цього звіту, де говориться про непридатність відведеної ділянки для будівництва цвинтаря, можна знайти, наприклад, у тексті судових рішень по справі Громадської організації "Мархалівка. Підтримка" до Київської обласної військової адміністрації (див. скриншот нижче).

Проблема підтоплення має відразу декілька аспектів. Перший з яких – можливе забруднення води. Ось що з цього приводу розповів депутатам та журналістам гідролог, завідувач Завідувач сектору гідрографії державного водного кадастру Центральної геофізичної обсерваторії Сергій Шевчук.

"Річ у тім, що ця територія (де споруджується НВМК. — Авт.) є витоком відразу трьох річок. Це дуже важливо, адже тут сформований такий природний буфер ґрунту, який дозволяв живити ці річки… Цьогоріч не було зимових опадів, весняного водопілля, тобто по воді – цей рік десь 20% від норми. Але навіть при цих 20% дренаж відводить цю воду у спеціально створену штучну водойму, яка вже затоплює навколишні багатолітні дерева. Після того ж, як буде нормальна водність – 50%, 100%, цей ставок буде здреновувати воду далі — вздовж по руслу річок Віта або Сіверка. А чим це загрожує? Коли буде інтенсивне наповнення ґрунту водою, труни будуть знаходитися у воді, і отруєна (через розкладання тіл) вода буде потрапляти у водойму і, відповідно, далі в річки", – вважає гідролог.

Другий аспект, це, власне, сам дренаж, прокладений по території кладовища. За словами гідролога, чинні нормативні положення не забороняють прокладати дренаж лише по контуру цвинтаря, але аж ніяк по його внутрішній території. Це обумовлено тим, що будь-які роботи з прокладення підземних комунікацій на території діючих цвинтарів категорично заборонені. Але кожен дренаж має термін експлуатації – максимум 25 років. І коли він зрештою вийде з ладу – його доведеться міняти, тобто, фактично, перекопувати територію цвинтаря з уже наявними похованнями.

Окрім того, є ще й третій аспект — підтоплення може стати проблемою й для капітальних споруд, що будуть побудовані на території НВМК, адже чинні будівельні норми забороняють будівництво на ділянках з високим рівнем ґрунтових вод.

У представників Держустанови "НВМК" та Мінветеранів щодо проблеми підтоплення є власні контраргументи. Вони визнають, що проблема мала місце, але вважають, що наразі вона вирішена. Рішенням стало, по-перше, прокладання вже згаданого дренажу, по-друге — завезення додаткового ґрунту.

Наразі, за словами відповідальних за будівництво, цих заходів достатньо, аби говорити і про забезпечення безпеки поховань, і про спорудження капітальних будівель. На підтвердження Віктор Байдачний продемонстрував народним депутатам та журналістам багатометрові котловани, де загалом, справді не було помітно якоїсь проблеми з надмірним заводненням.

"Ви можете бачити – котловани стоять сухі, стоять давно. Сьогодні був трохи дощик, але ж все сухе… Щодо будівель – то під кожну робиться гідроізоляція", — переконував Байдачний.

Ще одна екологічна проблема – знищення дерев на території, що належить до "Смарагдової мережі", куди входить Мархалівський ліс. Наразі діє окрема судова заборона, яка не дозволяє вести рубки на території НВМК. Справа пройшла апеляційну інстанцію, яка підтвердила заборону рубок, та зараз перебуває на стадії касаційного розгляду у Верховному суді. Як за таких обставин без порушень готувати ділянки під поховання — велике питання.

"Дійсно, у нас зараз немає механізму, як зносити зелені насадження – дерева, кущі. Судом це зараз заборонено. Подана була касаційна скарга, очікуємо на розгляд", — підтвердив заступник директора ДУ "НВМК" Ярослав Старущенко.

За його словами, якщо і Верховний суд ухвалить рішення про заборону прямого знищення зелених насаджень для підготовки ділянок цвинтаря, це може затягнути процес на кілька місяців. Адже тоді доведеться різати ліс в рамках класичної господарської діяльності.

"Є діючий механізм, яким керуються всі лісозаготівельні компанії, держпідприємства. Він передбачає реалізацію деревини на аукціоні з використанням чіпів. Якщо ніяким чином не буде врегульовано питання знесення зелених насаджень на цих двох кадастрових номерах, то підемо цим законним шляхом, хоча це й займе значно більше часу", — розповідає про можливий вихід із ситуації директор ДУ "НВМК" Ярослав Пронюткін.

За сукупністю наявності екологічних проблем, вважають місцеві активісти з ГО "Мархалівка. Підтримка" та гідролог Сергій Шевчук, щодо розташування НВМК в Мархалівці потрібно приймати відповідне рішення на рівні держави. Вони пропонують або знову перенести цвинтар у нове місце, або обмежити його територію вже освоєною на рівні першої пускової черги.

"Взагалі то, тут не можна було робити кладовище. Відтак, зараз єдиний варіант (враховуючи вже вкладені кошти) — це зупинити будівництво, залишити в тих межах, які вже готові, не збільшуючи їх (мова йде про першу пускову чергу, — Авт.) і відійти від класичних поховань, які тут робити не можна. А перейти на кремацію і колумбарні поховання", — вважає Сергій Шевчук.

Також, за словами активістів, варто було б на рівні держави провести оцінку впливу на довкілля, яка, на їх переконання, безумовно дасть аналогічні висновки.

Своєю чергою перший заступник міністра у справах ветеранів Віктор Байдачний переконаний, що екологічні проблеми є перебільшеними і навряд чи стануть на заваді продовженню будівництва.

"Для зупинки будівництва немає підстав. Ви ж розумієте, якби вони були, то нас уже давно б зупинили. Ми ж у правовій державі живемо? І те що ми, наприклад, програли першу інстанцію судів по вирубці лісу, тільки підтверджує цю тезу. Програємо – то програємо. Директор Держустанови розповів, що тоді станемо лісгоспом. Так, це нас призупинить на деякий час, але перші поховання ми вже відкриємо. І надалі концептуально нічого не зміниться", — розповів Байдачний у коментарі нашому виданню, відповідаючи на питання щодо екологічних проблем НВМК.

Щодо реакції представників гумкомітету ВР, то, як можна було зрозуміти з їхніх заяв, вони не надто збираються втручатися у вирішення саме екологічних питань, а налаштовані зосередитися передусім на гуманітарних проблемах.

"Очевидно, що ми всі за це переживаємо, ми всі свідомі люди. Але дійсно, ми представляємо комітет гуманітарної політики. Наша відповідальність – щоб були забезпечені поховання, щоб це гідно виглядало, щоб історія України й долі людей були (представлені) в гідному вигляді під час війни. Абсолютно вірно тут згадали Юлію Овчіннікову і (Олега) Бондаренка (керівники екологічного комітету Верховної Ради. — Авт.), екологія – це їхня відповідальність. Це не значить, що ми на це закриваємо очі, але вам дійсно щодо цього треба зустрітися з ними, викликати їх сюди, запросити профільне Міністерство, яке відповідає за екологію", — висловився щодо екологічних питань на НВМК Микола Княжицький.

Резюмуючи щодо екології: пов’язані з нею проблеми на НВМК перебувають у підвішеному стані. Відповідь на питання щодо ризиків підтоплення могил, забруднення води, необхідності перекладати дренаж через пару десятиріч, та й щодо майбутнього зелених насаджень – могла б дати фахова державна експертиза цих питань (наприклад, через проведення оцінки впливу на довкілля). Але наразі на неї навряд чи підуть, адже пріоритет якнайшвидше розпочати поховання, очевидно, переважає.

Гуманітарний аспект: "повільні коні" по-українськи

На початку січня 2025 року, після появи відкритого листа до президента та інших представників влади, підписаного військовослужбовцями, родичами загиблих військових, представниками українського громадянського суспільства та медіаспільноти із закликом створити загальну концепцію НВМК та провести відкритий загальнонаціональний архітектурний конкурс, на цю проблему нарешті почала реагувати влада. 17 січня 2025 року відбулося розширене засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, де за участю нардепів — членів комітету, представників Мінветеранів та громадськості активно обговорювалися перспективи її вирішення.

Дискусія виглядала конструктивною, і за обіцянкою головуючих на комітеті мала дістати розвиток досить швидко — на черговому засіданні вже 11 лютого, де, начебто, планувалося перейти до цілком конкретних кроків і рішень.

Та насправді далі розмов справа не пішла – обіцяного засідання не відбулося ні у лютому, ні у березні, ні у квітні. Його перманентно переносили, а проблема тим часом лишалася невирішеною. Зате усі ці місяці на НВМК активно велися роботи.

Ось і 1 травня виявилося, що народні депутати приїхали на НВМК, щоб вчергове просто поговорити про те саме, а не привезли якісь рішення, як можна було сподіватися.

Так, цього разу говорили більш детально, на власні очі побачивши хід будівництва і почувши пояснення відповідальних осіб з ДУ "НВМК". Та по суті ці "гуманітарні" питання дублювали вже давно обговорені, а відповіді на них давно можна було отримати від ДУ "НВМК" чи Мінветеранів у робочому режимі.

Взагалі-то, питання загальної концепції НВМК ще від самого початку мало б стати предметом якнайширшого громадського та експертного обговорення, наголосив запрошений на зустріч військовослужбовець ЗСУ Тарас Іщик, відомий своєю активною позицією щодо проблем НВМК. Та наразі все що було зроблено – це проведено непрозорий тендер з одним учасником.

За його словами, хоча після появи ескізного проєкту, який готував Сергій Дербін, почалася його активна критика, з’явилися суттєві зауваження, пропозиції щодо залучення експертів (наприклад зі Спілки архітекторів України), виникла вже згадана ініціатива щодо проведення відкритого конкурсу на концепцію НВМК — практично жодна із цих пропозицій не була враховано профільним міністерством.

"На жаль, та відповідь, яка була дана Міністерством у справах ветеранів, у тому числі на заяву, яку підписало понад 1,5 тисячі активних громадських діячів, була такою, що конкурси будуть, але тільки на певні об’єкти. Фактично – це кістка, яка кинута всім, хто про це говорить. Але питання в тому, що Національне військове меморіальне кладовище — це якраз такий комплекс, який має виглядати гарно разом, тобто "комплексно". І намогильні споруди, і вигляд самих будівель, і розміщення будівель, певних об’єктів, що в тому числі не враховані в існуючому ескізному проєкті, такі, наприклад, як Могила Невідомого солдата", — розповів представник ЗСУ.

З тезою схожого змісту виступив і присутній на заході заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв, який за фахом є архітектором та входить до робочої групи з розроблення пропозицій до концепції меморіалу українських героїв.

"Ніхто не розраховував, які (на НВМК) є візуальні осі, де головні моменти, якою є перспектива, з яких ракурсів у нас "виникають" пам’ятки, як вони будуть виглядати від вхідної групи. Які будуть акценти, коли люди заходять на кладовище, які будуть акценти, коли вони будуть виходити, з чим вони будуть виходити емоційно", — розповів про своє бачення проблеми Бєляєв.

Виникають питання, на його думку, і щодо врахування місця розташування на цвинтарі церкви, специфіки прокладання доріжок, забезпечення проведення ритуалу віддання шани полеглим, питання проведення можливих офіційних протокольних заходів тощо, що є вкрай важливими для об'єкта, який стане центральним місцем меморіалізації героїв війни на рівні всієї України.

Директор Державної установи "НВМК" Ярослав Пронюткін пояснив, що ескізний проєкт, за яким наразі ведеться будівництво, справді лише окреслює загальні контури цвинтаря, та фактично, резервує приблизні місця для майбутніх будівель. Але їхній зовнішній вигляд ще цілком може бути змінено.

Окрім того, за словами директора, перша черга будівництва, яка наразі споруджується на НВМК, містить лише місця для поховання та низку технічних будівель. Відтак для визначення зовнішнього вигляду, так би мовити, "концептуальних" споруд – ще є час.

"Зараз наповнення кладовища складає виключно технічні споруди, які дадуть можливість назвати цей об’єкт Національним військовим меморіальним кладовищем. Тобто ніякі будівлі і споруди, які несуть смислове навантаження, не реалізовані – не запроєктовані в стадію "проєкт" і тим паче в робочу документацію. Це все може бути видозмінено. Основна задача першої черги будівництва – це початок урочистих поховань загиблих героїв. Я ще раз наголошую, що будь-які концептуальні рішення, до яких прийде громадськість, наукова і фахова спільнота – вони можуть бути внесені в ескіз, запроєктовані та побудовані", — зазначив Пронюткін.

Підтримав його і Віктор Байдачний, який знову став розповідати про окремі конкурси на капличку, монумент Невідомому солдату тощо. Він також зазначив, що поки що на цвинтарі будуть встановлюватися тимчасові намогильні споруди, а десь за півроку-рік – постійні.

"Будуть відповідні матеріали (для пам’ятників. — Авт.), як українські), так і європейські. Навіть з США привеземо світлий граніт, щоб люди бачили, як це виглядає. Будемо обговорювати… Матеріал, вигляд, що там буде зображено – у нас на це ще є час, мінімум рік з початку перших поховань", – наголосив заступник міністра.

Але отримав цілком слушне зауваження від народного депутата Княжицького, який звернув увагу, що все згадане Байдачним і Пронюткіним — це про окремі об’єкти, а їх питають все-таки про загальний концепт цвинтаря.

"Я коли роблю ремонт в хаті — спершу роблю ескізний проєкт, як це має виглядати. То чому б не оголосити нормальний міжнародний конкурс на ескізний проєкт всього цього меморіалу? І чому це не зробити зараз?" — запитав нардеп.

І, зрештою, "дотис" заступника міністра. Той погодився, що якщо буде відповідне рішення – такий конкурс на загальну концепцію НВМК у перспективі цілком можливий.

"Ми будуємо кладовище, яке потрібно саме зараз, для того, щоб ми гідно вшанували загиблих. Це перша і головна історія. Ніякого конкурсу ми чекати не будемо. (Зараз) ми зробили тут просто поля поховання…. Ви хочете провести конкурс на все разом? Немає питань, якщо буде така пропозиція від громадськості і вона буде у більшості, зробити на першому, другому, третьому, там п’ятому пусковому (комплексі) концепт разом всіх будівель…" — заявив Віктор Байдачний.

Проте наголосив, що, на його думку, оскільки триває війна, наразі дуже важко визначитися з концепцією низки споруд, що стоїть на перешкоді проведення такого "загального" конкурсу.

"Ми не бачимо повної концепції, бо в нас триває війна. Якби у нас була перемога, ми б могли зупинитися і зробити концепт. Але ми не можемо. Монумент Невідомому потрібен? Потрібен. Але казати про музей, про його наповнення, яка повинна бути умовна площа відведення, який вигляд, і що там повинно бути… ми цього не знаємо зараз. Так само і про Пантеон героїв – ми не розуміємо, що туди потрібно. Меморіал ми можемо робити прямо зараз. Все інше – ми з вами не можемо концептуально розуміти, які в нас будуть перемоги, і які в нас ще будуть втрати", – вважає Байдачний.

Також він попросив депутатів внести в протокол засідання комітету, що, якщо все-таки буде прийнято рішення про проведення конкурсу, будівництво на НВМК буде зупинено. На що отримав реакцію від нардепів – ті вважають, що теперішнє будівництво першої черги не виключає можливість паралельного проведення конкурсу на загальну концепцію НВМК. Депутати навіть пообіцяли зі свого боку допомогти із внесенням змін у відповідні постанови уряду чи навіть закони, якщо щось стоятиме на заваді паралельного з нинішнім будівництвом проведення конкурсу.

Резюмуючи щодо гуманітарних аспектів: з дискусії на виїзному засіданні було помітно, що адміністрація ДУ "НВМК" і Мінветеранів хоча і не проти обговорювати вигляд окремих елементів та будівель НВМК, чомусь усіляко продовжують опиратися проведенню загального конкурсу.

Наразі до кінця не зрозуміло, які дії можуть спонукати Мінветеранів провести такий конкурс, адже зауваження громадськості щодо цієї ідеї вони поки ігнорують. Можливо, поштовхом могло б стати відповідне протокольне рішення або формальне звернення членів гуманітарного комітету Верховної Ради до уряду чи Мінветеранів за результатами першотравневого виїзду в Мархалівку.

"Є дуже багато зауважень щодо візуального бачення цього місця. Сподіваюся, що за результатами цього засідання ми вплинемо на частину процесу, яка стосується безпосередньо компетенції нашого комітету. Йдеться саме про вигляд цього проєкту — як мав би виглядати загалом цей комплекс і його окремі споруди, намогильні пам’ятники", — зазначив у коментарі "Телеграфу" народний депутат Володимир В'ятрович.

Залишається сподіватися, що хоча б у цьому питанні Комітет зможе знайти відповідні важелі впливу.

Фінансовий аспект: схеми "для своїх"?

12 травня 2025 року з’явилися відразу дві цікаві новини, пов’язані з проєктом Національного військового меморіального кладовища. Перша новина – від НАБУ: відповідаючи на запит журналістів видання "Комерсант український" у Нацбюро підтвердили наявність кримінального провадження з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 КК України, пов’язаного з проведенням будівельних робіт на НВМК.

Стаття є корупційною та передбачає відповідальність за "зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб". При цьому частина 2 – означає, що діяння спричинило тяжкі наслідки.

Наразі відсутні якісь подробиці щодо того, хто саме зі службових осіб є фігурантом розслідування, але факт сам по собі цікавий. Особливо в контексті заяв Мінветеранів та адміністрації ДУ "НВМК", які переконують що у них "усе по закону".

Друга новина, напевно, ще цікавіша і стосується нового тендеру на другу чергу будівництва НВМК вартістю 1,316 млрд гривень. Нагадаємо, відразу після оголошення цього тендеру 14 березня 2025 року виник неабиякий скандал – адже в його умовах розкопали явну "заточку". Власник групи компаній "Автострада" Максим Шкіль звинуватив організаторів тендеру (а це, власне, ДУ "НВМК", за спиною якого стоїть Мінветеранів) у "договірняках" та у дискримінації сторонніх учасників.

"Дуже прикро, що група ділків за спиною у Президента Володимира Зеленського, провела минулий тендер з суттєвими дискримінаційними вимогами, і як наслідок — перемогу здобув консорціум без конкуренції з афілійованою компанією до підсанкційного бізнесмена, а більшу частку власності в корпоративних прав консорціуму має компанія, яка не має досвіду реалізації масштабних проєктів, відповідної техніки та персоналу. Не дивлячись на суспільний резонанс, висновки не зроблено і сьогодні кваліфікаційні вимоги тендеру прописані так, щоб на будівництво другої черги теж не було конкурентів, і за таких умов реалізація проєкту може відбутися недобросовісним підрядником, за завищеними цінами, а самі торги по суті будуть мати формальний характер", — написав Шкіль після оголошення тендеру.

"Автострада" також подала скаргу до Антимонопольного комітету, який справді виявив в умовах тендеру серйозні порушення.

Так от, 12 березня тендер все ж відбувся, і, схоже, виграла його… саме компанія "Автострада", запропонувавши реалізувати проєкт за 1,155 млрд грн, тобто на 160 млн грн менше від початкової вартості.

Наразі це попередня інформація, пропозиція від "Автостради" має статус "очікує рішення". Інші двоє учасників – ТОВ "Будівельна фірма ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" та ТОВ "Будівельна фірма ПРЕМІУМСТАНДАРТБУД" запропонували 1,211 та 1,316 млрд грн відповідно.

Якщо результати тендеру підтвердяться, це може означати, що до когось "нагорі" нарешті дійшло розуміння можливих наслідків скандалу, пов’язаного з зароблянням на пам’яті полеглих героїв.

Сприяти цьому могло й недавнє розслідування журналістів Bihus.Info, які виявили, що учасники попередніх тендерів (на спорудження першої черги НВМК та на роботи, пов’язані з виготовленням ескізу і проєктної документації), по-перше, пов’язані між собою, по-друге, мають відношення до осіб, близьких до Офісу президента.

Так, автори розслідування звернули увагу, що архітектор Сергій Дербін, вже згаданий "переможець" тендеру з одним учасником щодо ескізного проєкту НВМК, мав відношення до "куратора" "Великого будівництва" Юрія Голика та Георгія Біркадзе (відомий у зв'язку зі зливом на Голика інформації з НАБУ), близьких до ОП. Так, Біркадзе виступав начебто радником проєкту НВМК та їздив з Дербіним за кордон "переймати досвід" будування цвинтарів. При цьому з Голиком Дербін раніше активно працював по програмі "Велике будівництво", а у телефоні Голика знайшли рендери візуалізації НВМК, скинуті йому в особисті ще у 2023 році.

"Погодьтеся, нічого краще не зможе проілюструвати тезу про те, що з самого початку ніхто ніякі тендери і обговорення не планував. Планувалося просто зробити і заробити. На цьому ж і трималося "Велике будівництво", — роблять висновки автори матеріалу.

Другий момент – це зв’язки ПП "Терра Інжиніринг" з Одеси, яке розробляло проєктно-кошторисні документи для НВМК за 70 млн, з безпосередніми виконавцями проєкту – компанією "Євроелітбуд", яка входить у консорціум "Білдінг ЮА", котрий, нагадаємо, виграв тендер на будівництво першої черги за 1,7 млрд.

Так, журналісти вказують, що директор "Терра Інжинірингу" Валентин Євдокименко одночасно був керівником компанії "Євроелітбуд", що може свідчити про явний конфлікт інтересів.

"А без цих мільйонів (отриманих на виготовлення проєктно-кошторисної документації. — Авт.) консорціуму, за яким промальовуються Голик та Біркадзе, довелось би за мільярди хоча б позмагатися, а не отримати їх буквально на тарілочці. Дербін і "Терра Інжиніринг" буквально заклали початок усьому цьому двіжу", — зазначають розслідувачі.

Насправді підсвічена Bihus.Info історія – лише один з елементів фінансової частини скандалу з НВМК. Раніше у пресі активно висвітлювалася інформація щодо можливих зав’язків однієї із фірм консорціуму "Білдінг ЮА" — ТОВ "Акам" — з підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим. Так, ЗМІ писали, що його дочка Софія Кононенко на момент створення консорціуму була через фонд "Технології" співвласником близько 10% у компанії "Акам". Окрім того, пов’язана з Єрмолаєвим компанія "АК ПРО" розглядалася як один з можливих постачальників граніту для НВМК.

До речі, буквально днями стало відомо, що низці видобувних компаній, пов’язаних з Єрмолаєвим, поновили дозволи на видобуток копалин. Як повідомляє hromadske.ua, це відбулося навіть попри відомі факти, що інші його фірми сплачували податки в бюджет РФ.

Щодо до можливої участі Єрмолаєва у проєкті НВМК навіть проводилася перевірка СБУ, але наразі її результати журналістам надавати відмовляються. Так, "Телеграф" свого часу надсилав запит до Мінветеранів, на замовлення якого Служба безпеки і проводила перевірку, з проханням надати відповідь СБУ щодо її результатів або хоча б висновки за цією відповіддю. Але в міністерстві зазначили, що "лист Служби безпеки України від 11.09.2024 № 8/4/4-8174 щодо перевірки інформації, пов’язаної зі створенням Національного військового меморіального кладовища, містить гриф "для службового користування" у зв’язку із чим не може бути наданий".

Навіщо засекречувати інформацію, яка має значний суспільний резонанс, якщо там справді все чисто – велике питання.

Замість висновків

Сукупність і масштаб проблем, які сьогодні буквально тиснуть на проєкт Національного військового кладовища, справді вражає. Історія, яка від початку мала б бути кришталево чистою у пам’ять про наших полеглих героїв, такою, на жаль, не стала. Але подальше ігнорування цих питань – екологічних, земельних, корупційних та інших – може призвести до ще більшого погіршення ситуації, у порівнянні навіть з тією, що є зараз.

"Для мене це приклад того, як не варто було б реалізовувати такі важливі для всієї країни проєкти. Тому що дуже багато поспішних рішень, дуже багато речей, які б на старті можна було зробити краще. Брак нормальної комунікації з експертами, з місцевою громадою, призвели до того, що зараз нам потрібно "розрулювати" дуже багато проблем, яких просто могло б не бути. Це дуже важливий проєкт, і я хотів би вірити, що проєкт Національне військове меморіальне кладовище все-таки буде втілений. Тому що він має стати моделлю для наслідування в регіонах", — надав "Телеграфу" свою оцінку поточної ситуації з НВМК народний депутат Володимир В'ятрович.

Ну а, напевно, найвлучніше схарактеризував як поточний стан справ на НВМК, так і його можливі найближчі перспективи військовослужбовець та громадський діяч Тарас Іщик, коли народні депутати поцікавилися у нього, як би він діяв, знаючи про усі наявні проблеми зі спорудженням цвинтаря.

"Якщо екологічні наслідки дуже катастрофічні у перспективі кількох років – десяти, навіть п’ятдесяти, я б ініціював зміну місця. Якщо ж місце не можливо змінити, я б зробив усе, щоб впорядкувати місце для поховань, розпочати поховання, але паралельно робив би відкритий архітектурний конкурс на облаштування усього комплексу. Це моя думка не як представника Збройних сил, а від себе особисто", — зазначив Тарас Іщик.

Він також звернувся до Комітету ВР з проханням ініціювати постанову, яка б зобовʼязала Кабмін та Мінветеранів провести всеукраїнський архітектурний конкурс на весь комплекс НВМК.

Чи знайдеться у влади "політична воля", аби дослухатися цієї думки і почати тверезо оцінювати ситуацію навколо цього проєкту, покаже час.