"Окраєць" - що означає це слово і чому воно було найціннішим у давніх українських сім'ях

Слово "окраєць" сьогодні почуєш нечасто, хоча раніше воно було в щоденному вжитку українців. Це перший відрізаний краєчок хліба, який вважався найсмачнішим через хрустку скоринку.

В українських сім'ях такий шматок часто віддавали гостям або наймолодшим – це був знак поваги. Про це розповідає "СловОпис".

За даними "СловОпису", окраєць – це більше, ніж просто шматок хліба. "Це довіра: найсмачніший шматок завжди віддавали найменшому, гостеві, або тому, хто найдовше не був удома. Це подяка — коли найсмачніший шматок клали біля миски з борщем. Це любов — бо навіть у найважчі часи, коли хліб був один на всіх, окраєць завжди хтось віддавав іншому", – зазначають дослідники.

Академічний тлумачний словник української мови визначає окраєць як "скибку, відрізану від непочатого краю хлібини". Слово походить від "край" чи "окраїна" – тобто буквально означає "відрізаний край". У селах, особливо серед старшого покоління, це слово досі активно використовується, хоча в містах воно майже зникло з повсякденної мови.

У різних частинах України окраєць мав свої особливості. На Поліссі його часто намащували салом або олією з сіллю. На Гуцульщині інколи підсмажували на вогні, що надавало йому особливого аромату. На Слобожанщині був звичай натирати окраєць часником для кращого смаку.

"Окраєць пахне теплим тістом і звучить як ніжне шарудіння ножа по скоринці. У ньому — цілий пласт культури: пошана до хліба, турбота про ближнього, тиха гостинність", – додають фольклористи.

Цікаво, що в різних регіонах України перший шматок хліба має різні назви. Окрім "окрайця", використовують слова "цілушка", "челюстка", "лобок", "осух" та інші. Але саме "окраєць" найчастіше зустрічається в класичній українській літературі, зокрема у творах Нечуя-Левицького, Яновської та Васильченка.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про 5 популярних слів, які лише одиниці можуть перекласти українською правильно. Ці слова часто звучать у побуті.