В Києві є ціла площа довгобудів: де вона знаходиться і який вигляд має сьогодні (фото)

Львівська площа в центрі Києва вже понад три десятиліття залишається символом грандіозних, але незавершених планів української столиці. Це місце, де амбітні архітектурні проєкти радянських часів зіткнулися з реаліями незалежної України, створивши унікальний ландшафт довгобудів.

Станція метро, університетський корпус, торговий центр — кожен із цих об'єктів має свою історію невдач і надій, які відображають складний шлях розвитку сучасного Києва. "Телеграф" розповість про них докладніше.

Станція метро "Львівська брама": понад 30 років очікувань

Одним із найвідоміших прикладів довгобуду є станція метро "Львівська брама", будівництво якої стартувало ще у 1991 році. Вона мала стати частиною Сирецько-Печерської лінії між "Золотими воротами" та "Лук’янівською". Проте через низку проблем, серед яких відсутність фінансування та земельні суперечки, роботи були призупинені вже в середині 90-х і досі не завершені.

У 2010 році Київська міська рада ввела мораторій на виділення земельних ділянок у межах площі, що значно ускладнило подальше будівництво. Інвестор, компанія "Коніка", не змогла узгодити розташування підземного вестибюля та виходів, через що проєктування і будівництво затягнулися. Також існує версія, що в радянські часи будівництво зупинили через зміну маршрутів керівництва, яке перестало користуватися цим шляхом.

Театральний корпус — недобудова, що тягнеться десятиліттями

Ще одним довгобудом на площі є 9-поверхова будівля навчального корпусу театрального інституту, площа якої близько 10 тисяч квадратних метрів. Ідея зведення нового корпусу виникла ще у 1973 році, а проєкт розробляли відомі архітектори того часу.

Ця споруда мала стати частиною архітектурного ансамблю площі, поєднуючись з Будинком художника та Будинком торгівлі. Передбачалося облаштувати автомобільний проїзд на першому поверсі та пішохідні естакади для зручного пересування між будівлями.

Однак будівництво призупинилося у середині 1980-х через перенаправлення фінансування на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи. З того часу будівля залишилася недобудованою, а питання її подальшої долі досі відкриті.

Будинок торгівлі — хмарочос, що не відкрився

Ще один масштабний довгобуд — майже 100-метровий Будинок торгівлі, який будували протягом 13 років. Попри значні зусилля, будівля так і не була офіційно введена в експлуатацію. Разом з іншими недобудовами вона формує образ площі як місця, де великі проєкти залишаються незавершеними.

Основні причини затримок

Основними причинами затримок у будівництві на Львівській площі є кілька факторів. По-перше, відсутність єдиного комплексного плану реконструкції площі значно ускладнювала координацію робіт і прийняття рішень. По-друге, протягом різних періодів спостерігався хронічний брак фінансування, що не дозволяло забезпечити безперервність будівельних процесів. Крім того, земельні суперечки та введений мораторій на відведення ділянок стали серйозною перешкодою для продовження робіт. Важливу роль відіграла також зміна пріоритетів у радянський період, коли будівництво метро було припинено через зміну маршрутів і політичних рішень. Нарешті, технічні складнощі, пов’язані з особливостями міської забудови, створювали додаткові виклики для реалізації проєктів.

Що чекає Львівську площу

Попри численні проблеми, існують плани добудувати станцію метро "Львівська брама" найближчими роками. Однак поки що в бюджеті Києва відсутнє фінансування для капітальних робіт. Розв'язання земельних питань та узгодження проєктів можуть дати поштовх до завершення будівництва.

Щодо інших довгобудів, поки що немає чітких планів щодо їх добудови чи демонтажу. Тож Львівська площа й надалі залишатиметься своєрідним символом незавершених масштабних проєктів у центрі Києва.

Раніше "Телеграф" розповідав, що було на місці іншої відомої недобудови в Києві ще 100 років тому. Що це було за формування і чому його історія заслуговує на увагу.